Справа №522/8140/23
Провадження №1-кп/523/1267/23
09.06.2023 м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 , розглянувши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12023163520000074 від 06.02.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с. Згуриця Дрокіївського району р. Молдова, громадянина р. Молдова, молдованина за національністю, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, не маючого реєстрації в м. Одеса, тимчасово мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 (орендоване житло), зі слів на території України не судимого,у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України,-
На розгляді Суворовського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, який утримується під вартою з 28.04.2023 року.
У судовому засіданні 09.06.2023 року прокурором заявлено письмове клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 на 60 днів у зв'язку з тим, що строк тримання його під вартою спливає 26.06.2023 року, судовий розгляд розпочато але не завершено, ризики, передбачені ст.177 КПК України, не перестали існувати, а саме ризики того, що обвинувачений: 1) переховуватиметься від суду; вчинить інше кримінальне правопорушення. Менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Обвинувачений та захисник заперечували проти клопотання прокурора.
Прокурор підтримав клопотання просив його задовольнити.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, суд дійшов такого висновку, та встановив наступні обставини.
28.04.2023 року, ОСОБА_9 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ОСІ УДПтСУ в Одеській області, який неодноразово продовжувався.
Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого, а вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу та до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст.177 означеного Кодексу, метою застосування запобіжного заходу, наряду з іншим, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжувати злочинну діяльність.
З огляду на ст.178 вказаного Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Пунктом 4 ч.2 ст.183 цього ж Кодексу регламентовано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_10 обвинувачується у скоєнні злочину, що відносяться до категорії тяжких, до 10 років, що засвідчується обвинувальним актом в якому зазначені докази на підтвердження обґрунтованості обвинувачення висунутого гончару І. Таким чином будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, продовжує існувати ризик того, що останній може здійснити спроби переховування від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований йому злочин. Вказана позиція цілком відповідає практиці Європейського суду з прав людини рішення у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року де зазначено що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».
Обвинувачений схильний до продовження злочинної діяльності, адже інкриміновані злочини, за версією слідства, він вчинив з корисливих мотивів, умисно, тож продовжує існувати ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Крім того обвинувачений безробітний, не має постійного джерела доходу. Разом з тим є громадянином іншої Держави, має місце проживання на території Республіки Молдови. Наявність постійного місця проживання на території Одеси, свідчить про наявність у нього певних стійких соціальних зв'язків, проте, суд вважає, що конкретні обставини інкримінованих обвинуваченому злочинів та дані про його особу, в тому числі наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, вказує на неможливість застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, оскільки такі запобіжні заходи не здатні запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам і забезпечити належну поведінку обвинуваченого та виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
З питання встановлення застави то її розмір було встановлено ухвалою від 28.04.2023 року про обрання запобіжного заходу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: 214 720 грн (двісті чотирнадцять гривень сімсот двадцять гривень), який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, а встановлені судом обставини виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.26, 171, 177-178, 182-183, 331, 369-372, Главою 18 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.
Продовжити на час подальшого судового провадження застосування до ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачуваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 діб, тобто до 07 серпня 2023 року.
У разі внесення застави у розмірі, визначеному ухвалою суду від 28.04.2023 року тобто 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 грн (двісті чотирнадцять гривень сімсот двадцять гривень), покласти на обвинуваченого наступні обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
-не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає тобто з міста Одеси, без дозволу суду;
-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-утримуватись від спілкування зі свідками по справі.
Додатково роз'яснити обвинуваченому, що згідно зі ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, з метою забезпечення виконання підсудним покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків, а застава може бути внесена як самим підсудним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), після чого підсудний звільняється з-під варти. В силу ч.ч.8, 10 ст.182 КПК України, також роз'яснити обвинуваченому, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору, а у разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підсудного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ст.194 цього Кодексу.
Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та покладених на обвинуваченого обов'язків у разі внесення застави, закінчується 07.08.2023 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, та направити начальнику ОСІ УДПтСУ в Одеській області.
Головуючий суддя : ОСОБА_1