Справа № 464/8/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/52/23 Доповідач: ОСОБА_2
05 червня 2023 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Львівського апеляційного суду в складі:
головуючої ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого ,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,
за апеляційними скаргами адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 захисників обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 06 грудня 2022 року за ч.2 ст. 307 КК України, -
встановила:
вироком Сихівського районного суду м. Львова від 06 грудня 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.307 КК України та призначено покарання - 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного майна.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Апеляційного суду Львівської області від 25.06.2009 року - 6 (шість) місяців позбавлення волі та остаточно визначено ОСОБА_6 покарання - 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого належного майна.
У строк відбуття покарання зараховано строк перебування під вартою з 28.04.2020 р. по 28.07.2020 р.
Запобіжний захід у вигляді застави ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишено без змін.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 03.01.2020р. по справі № 464/8/20 на мобільний телефон марки «Motorolla» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , 7 поліетиленових згортків із вмістом речовини невідомого походження, 20 поліетиленрових згортків із речовиною невідомого походження - скасовано.
Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами.
Згідно вироку, ОСОБА_6 керуючись корисливими мотивами, порушуючи вимоги чинного законодавства України, яке регулює обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, усвідомлюючи значення своїх дій та розуміючи їх наслідки, за невстановлених в ході проведення досудового розслідування обставин увійшов у злочинну змову з невстановленими органом досудового розслідування особами, матеріали щодо яких виділено в окреме кримінальне провадження, з метою незаконного придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин.
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин, ОСОБА_6 , використовуючи програмне забезпечення для смартфонів - систему обміну миттєвими повідомленнями «Telegram», яке було встановлено на мобільному телефоні, що використовувався останнім, створив облікові записи « ОСОБА_10 », ІНФОРМАЦІЯ_5, якому присвоєно псевдонім ІНФОРМАЦІЯ_3 та « ОСОБА_12 », якому присвоєно псевдонім ІНФОРМАЦІЯ_2 , використовуючи які у програмному забезпеченні «Telegram» встановлював контакти з «телеграм-магазинами» та окремими особами, які причетні до незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, з метою подальшого незаконного збуту таких задля отримання матеріальної вигоди.
Так, у невстановлений слідством час, але не пізніше 19.12.2019, ОСОБА_6 , в системі обміну миттєвими повідомленнями «Telegram», використовуючи обліковий запис ІНФОРМАЦІЯ_5, якому присвоєно псевдонім ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи в групі із невстановленими досудовим розслідуванням особами, які використовували обліковий запис « ОСОБА_13 » із псевдонімом ІНФОРМАЦІЯ_4 , обумовив план вчинення кримінального правопорушення. Згідно визначеного учасниками групи плану, ОСОБА_6 отримував від невстановлених слідством осіб поштовим зв'язком наркотичні засоби та психотропні речовини, їх фасував, а у подальшому розповсюджував такі в різних частинах міста Львова, роблячи сховки із наркотичними засобами та психотропними речовинами. Після цього, ОСОБА_6 повинен був фотографувати такі сховки і фотографії з координатами місцезнаходження наркотичних засобів та психотропних речовин надсилати у «Telegram» невстановленим слідством особам, які в свою чергу інформацію про місцезнаходження захованих ОСОБА_6 наркотичних засобів та психотропних речовин розповсюджували серед наркозалежних осіб за грошову винагороду. ОСОБА_6 за кожен окремий сховок із наркотичними засобами та психотропними речовинами повинен був отримати від невстановлених слідством осіб по 50 грн.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими досудовим розслідуванням особами, згідно обумовленого ними плану, 21.12.2019 о 16:49 год., перебуваючи у приміщенні відділення «Нової Пошти» №38, що по вул. Зеленій, 89 у м. Львові, під вигаданими даними, представившись ОСОБА_15 отримав поштове відправлення від невстановлених слідством осіб, у якому містилися особливо небезпечний наркотичний засіб смола канабісу та психотропна речовина амфетамін у великих розмірах, тим самим їх незаконно придбавши з метою збуту.
Вказані наркотичні засоби та психотропні речовини ОСОБА_6 розфасував та зберігав при собі з метою подальшого збуту.
22.12.2019 близько 22:30 год., ОСОБА_6 , перебуваючи неподалік Львівської ТЕЦ-1, що між вулицями Козельницькій, Луганська, та Буйка у м. Львові, діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими досудовим розслідуванням особами, зберігаючи при собі раніше незаконно придбані ним особливо небезпечний наркотичний засіб смолу канабісу та психотропну речовину амфетамін у великих розмірах з метою подальшого збуту, та намагаючись їх реалізувати шляхом здійснення сховків з їх подальшим фотографуванням та визначенням координат місцезнаходження, був зупинений працівниками поліції, якими у ОСОБА_6 було виявлено та вилучено сім обмотаних клейкою ізоляційною стрічкою зеленого кольору з наклейками зеленого кольору прозорих безбарвних полімерних пакетів із вмістом пресованої речовини темно-коричневого кольору неправильної геометричної форми, що є смолою канабісу, яка відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, загальною масою 4,2486 грам; вісімнадцять обмотаних мотками клейкої ізоляційної стрічки чорного кольору прозорих безбарвних полімерних пакетів та два прозорих полімерних пакети, із вмістом порошкоподібної речовини білого та бежевого кольорів, у якій виявлено амфетамін, який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, загальною масою 4,3022 грам, що є великими розмірами.
На вирок суду адвокат ОСОБА_8 захисник обвинуваченого ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, просить оскаржуваний вирок скасувати, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 закрити на підставі ст. 284 ч. 1 п. 3 КПК України.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані, які б стали підставою для проведення огляду місця події. Натомість, відомості про вчинення кримінального правопорушення було внесені до ЄРДР лише після проведення огляду місця події та на підставі даних, отриманих в результаті проведення такого огляду.
Отже, всупереч вимогам ст.34 закону «Про Національну поліцію», якими передбачено, що поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу поліцейські здійснили без законних на то підстав особистий обшук ОСОБА_6 ..
Крім цього, відповідно до відеозаписів з нагрудних камер поліцейських захистом встановлено, що 23.12.2019 року о 00.34 годин експерт оглядає 18 згортків чорного кольору та 2 червоного кольору. При цьому застосовується ще фотозйомка.
При цьому в протоколі зазначено понятих ОСОБА_16 , який проживає в АДРЕСА_3 та ОСОБА_17 , який проживає в АДРЕСА_4 , хоча на відеозаписах вони відсутні.
Будучи допитаним в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_17 взагалі показав, що він не був присутній при безпосередньому огляді місця події, а лише бачив якісь пакети на капоті поліцейського автомобіля.
Огляд проводився за участю експерта - криміналіста ОСОБА_18 .. Таблиці огляду місця події до справи не долучено. В протоколі зазначено, що у 20 вилучених згортках знадиться порошкоподібна речовина білого кольору, а в семи згортках зеленого кольору знаходиться невідома речовина рослинного походження, хоча всі згортки не відкривались.
Таким чином, апелянт вважає, що протокол огляду місця події містить завідомо неправдиві дані.
23.12.2019 року о 00.10 годин слідчим Сихівського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_19 на вул. Професора Буйка, 16 в м.Львові почато складання протоколу огляду місця події в ході, якого у ОСОБА_6 вилучено 18 згортків обмотаних ізолентою чорного кольору з порошкоподібною речовиною білого кольору, 7 згортків зеленого кольору з речовиною зеленого кольору та 2 згортки замотані в обгортки від цукерків червоного та зеленого кольору з порошкоподібною речовиною.
Відповідно до ЄРДР від 23.12.2019 року адресу вказано вул. Буйка, 16 в м.Львові.
Однак, відповідно до ухвали слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 28.04.2020 року про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу вказано, що останній був затриманий на вул. Козельницька, 5 в м.Львові, а в обвинувальному акті взагалі зазначено, що огляд місця події проводився неподалік Львівської ТЕЦ-1 між вулицями Буйка-Козельницькій-Луганська в м.Львові.
Також у ОСОБА_6 виявлено та вилучено, мобільний телефон марки «Моторола», чорного кольору.
На підставі наведеного захист приходить до висновку, що слідчий всупереч зимогам закону до внесення відомостей про вчинене ОСОБА_6 кримінальне правопорушення до ЄРДР, фактично здійснив слідчу дію - особистий обшук ОСОБА_6 , його одягу та речей при ньому, під час якого у нього було вилучено порошкоподібну речовиною білого кольору.
Вважає, що таким чином працівники поліції своїм наказом змусили ОСОБА_6 підкоритися і залишатись з ними на вул. Буйка, 16 в м.Львові, де він впродовж 2 годин 45 хвилин залишався поруч з працівниками поліції і не міг вільно пересуватись через необхідність підкоритись наказам поліцейських.
Таким чином, з огляду на вимоги ст.209 КПК ОСОБА_6 був особою, яку фактично затримала уповноважена службова особа.
Однак у матеріалах провадження відсутній протокол затримання ОСОБА_6 , складений відповідно до вимог ст.208 КПК України.
Наголошує, що згідно вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_6 отримав процесуальний статус підозрюваного, та мав процесуальні права, які не зміг реалізувати, через відсутність документів про його затримання та обшук. Зокрема, він, в порушення вимог ст. 208 КПК України, уповноваженою службовою особою невідкладно не був повідомлений про підстави затримання та про його права, передбачені ст. 42 КПК України, зокрема право мати захисника, право давати пояснення або відмовитися, право вимагати перевірки обґрунтованості затримання, тощо. Зазначені обставини затримання ОСОБА_6 та його обшуку, без оформлення необхідних процесуальних документів, як вважає захист, є грубим порушенням права на захист обвинуваченого, що слід визнати істотним порушенням прав людини і основоположних свобод.
Згідно протоколу огляду місця події у ОСОБА_6 було виявлено та вилучено, крім згортків з невідомою речовиною, телефон. Таким чином слідчим незаконно було проведено обшук особи.
Отже, на думку захисту протокол огляду місця події від 25.10.2019 року в розумінні вимог ст. 84, 86, 87 КПК України є недопустимим доказом.
Відповідно не може бути допустимим доказом висновок експертизи № 3\1741 від 12.02.2020 року.
Вважає, що аналогічно не можуть бути допустимими доказами протокол огляду телефона «Моторола», оскільки останній вилучений з порушенням вимог КПК України та постанови про визнання предметів речовими доказами.
Вказує, що також не можуть бути допустимими доказами відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, які затримували ОСОБА_6 та експрес накладна ТОВ «Нова пошта» №59000472877494, оскільки матеріали провадження не містять підтвердження законності їх здобуття.
Щодо допитів працівників поліції то останні тільки підтверджують твердження захисту про незаконність проведення особистого обшуку ОСОБА_6 працівниками поліції.
Звертає увагу, що слідчим суддею Сихівського району м.Львова арешт на телефон «Моторола» чорного кольору накладено 03.01.2020 року, хоча вказаний телефон був вилучений під час огляду місця події 23.12.2020 року, що є грубим порушенням чинного КПК України.
Таким чином, захист вважає очевидно недопустимими доказами: протокол огляду місця події від 23.12.2019 року, висновок експерта №3\1741 від 12.02.2020 року, протокол огляду мобільного телефону марки МОТОРОЛА від 28.12.2019 року, протокол огляду предметів від 23.12.2019 року, постанову про визнання предметів речовими доказами і прилучення їх до матеріалів кримінального провадження від 23.12.2019 року, протокол огляду речей від 26.01.2020 року, постанову про визнання предметів речовими доказами та доручення їх до матеріалів справи від 26.01.2020 року, постанову про визнання предметів речовими доказами і прилучення їх до матеріалів кримінального провадження від 28.04.2020 року.
На вирок суду адвокат ОСОБА_9 захисник обвинуваченого ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, просить оскаржуваний вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 , засудженого по справі 464/8/20 за ч. 2 ст.307 КК України - виправдати.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що з вироком не погоджується, вважає оскаржуваний вирок незаконним і таким що прийнятий з порушенням норм кримінально-процесуального закону, що призвели до неправильного вироку по суті справи, а також прийнятий з порушенням норм кримінального закону.
Порушення норм кримінального закону полягають в тому, що суд при розгляді справи застосував закон, який не підлягає до застосування.
Порушення кримінально процесуального закону полягають в невідповідності обставинам справи, а саме: висновки не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки порушення процесуального закону, що перешкодили суду ухвалити законне і обгрунтоване судове рішення.
Дане явно вбачається з нібито встановлених фактів, що зазначені в описовій частині оскаржуваного рішення.
Апелянт вважає, що жодний доказ не свідчить про наявність умислу на збут особлизо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин у великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб. Жодним доказом не доведена вина у формі умислу на збут наркотичних речовин. В справі є тільки припущення досудового слідства у формі обвинувального акта.
Звертає увагу, що під час розгляду справи, судом незаконно були проігноровані намагання захисту допомогти суду в правильній оцінці доказів,
Так, Стороною захисту було подано клопотання про визнання недопустимими доказів, а саме: протоколу огляду місця події від 23.12.2019, висновку експерта №3/1741 від 12.02.2020 року, протоколу огляду мобільного телефону від 28.12.2019 року, протоколу огляду предметів від 23.12 2019року, постанову про визнання предметів речовими доказами від 23.12.2019, протоколу огляду речей від 26.01.2020 року, постанову про визнання предметів речовими доказами від 26.01.2020 року, постанову про визнання предметів речовими доказами.
Щодо недопустимості як доказу - протоколу огляду місця події від 23.12.2019, захист посилався на те, що зазначена слідча дія проведена з порушенням КПК України та, зокрема, порушує права особи на захист, а також є недопустимим доказом, так як здійснені слідчі (розшукові) дії. що проведені з порушенням норм КПК України.
Захист вказав, що відомості про вчинення кримінального правопорушення було внесене до ЄРДР лише після проведення огляду місця події та на підставі даних, отриманих в результаті проведення такого огляду.
Крім цього, зазначено, що було проведено не огляд місця події, а обшук, без достатніх на те підстав встановлених законом, Зазначено, що ОСОБА_6 був затриманий з порушенням норм КПК України, протокол затримання не складався.
У своїх письмових клопотаннях захист покликався на недопустимість такого доказу як протоколу огляду телефону, оскільки останній вилучений з порушенням вимог КПК України та постанови про визнання предметів речовими доказами.
Вважає, що не можуть бути допустимими доказами відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, які затримували ОСОБА_6 та експрес накладна, оскільки матеріали провадження не містять підтвердження законності їх здобуття.
Підкреслює, що згідно протоколу огляду місця події від 23.12.2019 року та відеозапису до нього, місцем огляду являється територія, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Буйка. 16 (а.с.82 -84, 89 -91 Т.1).
Звертає увагу апеляційного суду на те, що при складені даного протоколу засуджений там зазначений в якості присутнього без визначення процесуального статусу.
Таким чином, вбачається, що засуджений був затриманий, однак усупереч вимогам ч.5 ст. 208 КПК України протокол про його затримання не був складений.
З даного вбачається те, що засуджений фактично був затриманий, але протоколу про його затримання не було складено і процесуальних прав не роз'яснено.
Стверджує, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.2 ст. 307 КК України є невірною, оскільки відсутні всі докази обвинувачення, які свідчать, що він незаконно придбав, зберігав з метою збуту наркотичний засіб у великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб.
В судове засідання обвинувачений ОСОБА_6 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце його проведення, заяв чи клопотань до суду не подавав. З урахуванням наведеного та положень ч.4 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд проведено без участі обвинуваченого ОСОБА_6 .
Заслухавши доповідь судді, виступ захисників на підтримку апеляційних скарг, прокурора про безпідставність доводів апеляційних скарг, обговоривши наведені в апеляційних скаргах доводи й дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, за обставин, описаних у вироку, є обґрунтованим, вмотивованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Зі змісту ст. 370 КПК України випливає, що законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлено, зокрема, порядком оцінки доказів і визначення відповідно до статті 94 КПК України їх якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно зі ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
У частині другій ст. 87 КПК України надано перелік тих діянь, які суд безумовно зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; порушення права особи на захист; отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.
Зміст частини 2 статті 91 КПК України передбачає, що доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
З наведеної норми вбачається, що доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. В той час, як за обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, встановлюються подія кримінального правопорушення, винуватість, форма вини, тощо.
Суд першої інстанції належним чином перевірив усі докази по справі, взявши до уваги їх як правдиві та такі, що відповідають дійсним обставинам справи, є послідовними і такими, що узгоджуються між собою та з іншими доказами та надав належну оцінку усім зібраним та перевіреним по справі об'єктивним доказам, які з достовірністю стверджують вину обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 у суді першої інстанції свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнав, факт збуту наркотичних засобів заперечив.
Незважаючи на невизнання вини, вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, повністю доводиться зібраними та дослідженими доказами, зокрема:
показаннями допитаного в судовому засіданні в суді першої інстанції свідка ОСОБА_17 , який вказав, що був запрошений працівниками поліції в якості понятого 23 грудня 2019 року, час доби була ніч, безлюдне місце, ОСОБА_6 витягнув з рюкзака невідомі речовини які загорнені у згорток;
показаннями допитаного в судовому засіданні в суді першої інстанції свідка ОСОБА_20 , який повідомив суду, що працює поліцейським, їхав разом із напарником по вул. Луганська у м. Львові, побачили, що хтось в кущах світить ліхтариком, там була невідома особа, яка клеїла згортки та їх фотографувала. Він підійшов до цієї особи, який вказав, що є ОСОБА_6 , зробили поверхневий огляд та виявили згортки з невідомими речовинами і викликали слідчо - оперативну групу;
показаннями допитаного в судовому засіданні в суді першої інстанції свідка ОСОБА_16 , який вказав, що був запрошений працівниками поліції в якості понятого, бачив як у ОСОБА_6 вилучалися невідомі речовини, які були загорнені у згортки;
показаннями допитаних в судовому засіданні в суді першої інстанції свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_21 , слідчих, які були присутні під час огляду місця події на якому були поняті, при яких ОСОБА_6 з рюкзака витягав згортки з невідомою речовиною;
показаннями допитаного в судовому засіданні в суді першої інстанції свідка ОСОБА_22 , поліцейського який вказав, що 22.12.2019 року чергував з напарником ОСОБА_20 та побачив ОСОБА_6 , який поводився підозріло, провів поверхневий огляд, запропонували відкрити рюкзак який ОСОБА_6 тримав біля себе та у якому виявили згортки з невідомою речовиною;
показаннями допитаного в судовому засіданні в суді першої інстанції свідка ОСОБА_23 , спеціаліста - криміналіста, який був присутній під час огляду місця події. Зазначив, що оглядав наркотичні засоби та виготовляв фототаблицю таких, яку передав слідчому. Під час огляду місця події ОСОБА_6 добровільно з рюкзака видав наркотичні засоби;
даними витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с.76-78 Т.1).
Згідно рапорту поліцейського взводу 2 роти ТОР УПП у Львівській областв ДПП ОСОБА_24 , з якого вбачається, що 22.12.2019 року о 22 год. 50 хв. по вул. Буйка, яка біля ТЕЦ 1 екіпажем поліції Т2 помічено особу чоловічої статі, яка намагалася уникнути з ними зустрічі. Працівниками поліції вирішено провести поверхневу перевірку, в ході якої було виявлено пакет із згортками обмотаними ізолюючою стрічкою чорного, зеленого і червоного кольорів. Особа назвалася ОСОБА_6 , повідомив, що в згортках в кількості 30 шт. знаходиться наркотичні речовини «амфетамін і гашиш».
Відповідно до протоколу огляду місця події від 23.12.2019 року та відеозаписом до нього з яких вбачається, що місцем огляду являється територія, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Буйка, 16 на землі знаходиться поліетиленовий пакет у якому знаходиться згортки обмотані ізолентою чорного кольору біля яких знаходився гр. ОСОБА_6 , який повідомив, що дані згортки отримав із телеграм ноту «Піратская бухта 420» у даних згортках знаходиться амфетамін та гашиш (а.с.82 -84, 89-91 Т.1).
З протоколу огляду предметів від 23.12.2019 року встановлено, що предметом огляду є мобільний телефон марки «Motorolla» чорного кольору та 7 поліетиленових згортків із вмістом речовини невідомого походження котрі опечатані в сейф пакет (а.с.85 Т.1).
Постановою про визнання речей речовими доказами від 23.12.2019 року з якої вбачається, що вищевказане майно визнано речовим доказом (а.с.86-87 Т.1).
Протоколом огляду речей від 26.01.2020 року, згідно якого слідчим ОСОБА_21 , ним проведено огляд відеозаписів наданих УПП ДПП у Львівській області, а саме відеозаписів здійснених хз камер патрульних поліцейських (а.с.89 Т.1).
Згідно ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів від 03.01.2020 року слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова ОСОБА_25 , слідчому надано тимчасовий доступ до особистої переписки, листування, публікацій, які містяться на мобільному телефоні марки «Motorolla» та протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 05.01.2020 року, з яких вбачається зображення місць уже розміщених закладок, а також дані їх геолокації (а.с.92 - 113 Т.1).
Висновком експерта №3/1741 від 12.02.2020 року встановлено, що надані на дослідження речовини є канабіс маса 4, 2486 грам та амфетамін (а.с.114 -124 Т.1).
Протоколом огляду речей від 28.04.2020 року з якого вбачається, що слідчим оглянено квитанцію отриману з відділення Нова Пошта» відправник ОСОБА_26 , отримувач ОСОБА_15 (а.с.127 Т.1), ця експрес-накладна визнана речовим доказом відповідно до постанови від 28.04.2020 року (а.с.128 - 129 Т.1);
Згідно ч. 3 ст. 214 КПК України - у невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події.
Доводи захисника про те, що протокол огляду місця події від 23.12.2019 року слід визнати недопустимим доказом є безпідставними, не знайшли свого підтвердженні ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції, так, підставою для проведення огляду місця події повинна бути інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі. Без наявності такої інформації проведення огляду місця події не допускається.
Встановлено, що вказаний протокол огляду складено відповідно до вимог ст. 234 КПК України, підставою огляду місця події стало виявлення працівниками поліції злочинних дій ОСОБА_6 з наступним повідомленням про це слідчого, виїздом СОГ, вилученням предметів, схожних на наркотичну речовину. У подальшому поліцейським взводу 2 роти ТОР УПП у Львівській області ДПП ОСОБА_27 складено рапорт від 23.12.2019 року. ЄО 25537 - зареєстроване в системі інформаційно-телекомунікаційної системи Інформаційний портал НП о 23:16 год. 22.12.2019 року. Також, згідно витягу із ЄРДР вбачається, що дата надходження заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення - 22.12.2019 року.
Частина 4 ст.237 КПК України передбачає право осіб, у присутності яких здійснювався огляд, робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду. Будь-яких заяв, в т.ч. і здійснення психологічного тиску на ОСОБА_6 , чи порушення прав та законних інтересів останній не подавав, зазначений протокол містить підписи всіх учасників, понятих.
Згідно протоколу огляду предметів від 23.12.2019 року складеним слідчим ОСОБА_21 , вбачається, що оглядався мобільний телефон та поліетиленові згортки із вмістом речовини невідомого походження, котрі опечатані в сейф-пакет слідчий підрозділ № 7070670 та № 7070671, відповідно доводи сторони захисту про те, що телефон не опечатувався є безпідставними.
Згідно протоколу огляду речей від 26.01.2020, проведеного слідчим ОСОБА_21 , вбачається, що ним проведено огляд відеозаписів наданих УПП ДПП у Львівській області (а.с. 89).
На переконання колегії суддів, враховуючи, що протокол огляду місця події є допустимим доказом, враховуючи законність здобуття предметів дослідження, висновок експерта №3/1741 від 12.02.2020 також відповідає вимогам щодо належності та допустимості, суд першої інстанції надав належну правову оцінку відповідно до вимог ст. 94 КПК України, відтак наведені апелянтами доводи з даного приводу слід визнати необґрунтованими, такими, що не можуть бути підставою для скасування вироку.
Обвинувачений ОСОБА_6 в порядку статті 208 КПК України не затримувався, за відсутності для цього підстав, оскільки добровільно видав всю інформацію, відтак, ОСОБА_6 не набув статусу затриманої особи, тому немає підстав вважати, що мало місце порушення права особи на захист.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, судом першої інстанції допущено не було.
Отже, апеляційні скарги, не містять правових підстав для скасування вироку, й колегія суддів визнає такі необґрунтованими.
Вирок суду ухвалений з дотриманням вимог глави 29 КПК України, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, і підстав для його зміни чи скасування немає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
вирок Сихівського районного суду м. Львова від 06 грудня 2022 року щодо ОСОБА_6 за ч.2 ст. 307 КК України залишити без змін, апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 захисників обвинуваченого ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4