Провадження № 2/679/10/2023
Справа № 679/378/21
30 травня 2023 року м.Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Стасюка Р.М.,
секретаря судового засідання Плазій Н.В.,
за участю сторін:
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідачки - адвоката Романової Н.І,
розглянувши, в режимі відеоконференції, в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин цивільну справу за позовом акціонерного товариства «МЕГАБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
АТ «Мегабанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.10.2018 між ПАТ «Мегабанк», правонаступником якого є АТ «Мегабанк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 85-022-850-2-18-Г (з ануїтетними платежами), відповідно до якого позивач надав позичальнику кредит в сумі 87616,82 гривень на строк з 04.10.2018 року по 03.10.2022 року включно, зі сплатою 15% річних. Відповідач зобов'язалася повернути кредит, сплатити не пізніше останнього робочого дня звітного місяця проценти за його використання, шляхом щомісячних ануїтетних платежів та комісійну винагороду в розмірі 2,7% від суми кредиту. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_2 в заяві на видачу готівки від 04.10.2018 року. Однак відповідачка порушила умови договору, а саме своєчасно та в повній сумі не сплачувала щомісячні платежі (ануїтетні платежі та відповідні комісійні винагороди).
Відповідно до п. 4.4 та 6.3 вказаного договору у разі порушення строків сплати ануїтетних платежів та комісійної винагороди понад 90 календарних днів позивач обліковує заборгованість за кредитом в повному обсязі на відповідному рахунку простроченої заборгованості та припиняє нарахування щомісячної винагороди, процентна ставка за кредитом встановлюється в розмірі 0,1% річних, а за невиконання прийнятих на себе зобов'язань щодо сплати ануїтетних платежів та комісійних винагород відповідач зобов'язався сплатити штраф в розмірі 45% від суми кредиту.
З 02.04.2020 року відповідачці встановлена процентна ставка в розмірі 0,1% річних.
Так як відповідач в порушення вимог п.3.2.3 Кредитного договору, своєчасно та в повній сумі не сплачувала щомісячні платежі (ануїтетні платежі та відповідні комісійні винагороди), за період з 01.12.2019 року по 31.01.2021 року, у зв'язку з чим станом на 01.02.2021 року виникла заборгованість за кредитним договором в розмірі 95825,29 гривень, яка складається з: суми залишку заборгованості за кредитом (тіло кредиту) - 56387,96 гривень; залишок нарахованих та несплачених процентів - 9,76 гривень, суми штрафу в розмірі - 39427,57 гривень.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що заборгованість за кредитним договором у добровільному порядку не погашена позивач просить стягнути її в судовому порядку.
Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 23.03.2021 року відкрито провадження по справі.
06.09.2021 року до суду надійшла заява представника позивача АТ «Мегабанк» про зменшення позовних вимог в якій представник просила стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 89851,86 гривень, яка складається з: суми залишку заборгованості за кредитом (тіло кредиту) - 50415,75 гривень; залишок нарахованих та несплачених процентів - 8,54 гривень, суми штрафу в розмірі - 39 427,57 гривень.
В заяві від 11.02.2022 року відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала частково на суму основного бору в розмірі 23295,43 гривень, позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 39427,57 гривень не визнала. В обґрунтування свої заперечень зазначила, що починаючи з травня 2019 року відповідач порушила строки сплати ануїтетних платежів та комісійної винагороди понад 90 календарних днів, платежі сплачувала по мірі можливості. З огляду на наявність станом на 01.09.2019 року за позивачкою заборгованості за кредитним договором, банк на виконання прийнятих на себе зобов'язань за п.4.4. Договору повинен був визначити заборгованість відповідачки за кредитним договором в повному обсязі, розпочати її обліковувати на відповідному рахунку простроченої заборгованості, припинити нарахування щомісячної комісійної винагороди, а в подальшому проценти на суму заборгованості нараховувати в розмірі встановленому п. 2.11 договору, а саме в розмірі 0,1% річних. Однак, банк прийнятих на себе зобов'язань не виконав та всупереч умовам Договору продовжував нараховувати щомісячну комісійну винагороду та % за користування кредитними коштами в розмірах визначених п.2.4, п.2.9 Договру, а також штрафи за прострочку сплати ануїтетних платежів. При цьому комісійну винагороду, відсотки за користування кредитними коштами в розмірах визначених в п. 2.4, п. 2.9 Договору та штрафи за прострочку сплати ануїтетних платежів банк списував із сум, які відповідачкою перераховувались в погашення кредитної заборгованості.
В судовому засідання представник позивача АТ «Мегабанк» позовні вимоги підтримала на суму 65637,07 гривень, з яких: 50415,75 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, відсотки -7,46 гривень, штраф 15213,85 гривень.
Представник відповідачки адвокат Романова Н.І. позовні вимоги визнала частково лише в частині заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 23295,43 гривень, посилаючись на невиконання відповідачем, як кредитором, прийнятих на себе зобов'язань за п.4.4. Договору. Крім того зазначила, що сума боргу в розмірі 23295,43 гривень та 100,00 гривень заборгованості зі сплати відсотків була сплачена відповідачкою 20.02.2023 року. Не заперечувала щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору, так як погашення заборгованості відбулося після подання позову до суду.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, 04 жовтня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_2 укладено договір № 85-022-850-2-18-Г (з ануїтетними платежами), відповідно до умов якого відповідачка отримала кредитні кошти на споживчі цілі шляхом видачі готівки через касу банку в розмірі 87616,82 гривень зі сплатою 15% річних за користування кредитом на строк до 03 жовтня 2022 року включено.
Повернення кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюється щомісячними ануїтетними платежами передбаченими договором. Визначення сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, а також графік платежів наведено у Додатку №1 до договору, який є невід'ємною його частиною. Тип процентної ставки за договором - фіксована процентна ставка.
Відповідно до умов кредитного договору № 85-022-850-2-18-Г від 04 жовтня 2018 року відповідачка зобов'язалася повернути кредит до 16:00 03 жовтня 2022 року, сплатити не пізніше останнього робочого дня звітного місяця проценти за його використання, шляхом щомісячних ануїтетних платежів та комісійну винагороду в розмірі 2,7 % від суми кредиту (п. 2.8-2.9, 3.2.1 Договору).
Відповідно до п. 2.1, 4.4, 6.3 вищевказаного Договору у разі порушення строків сплати ануїтетних платежів та комісійної винагороди понад 90 календарних днів позивач обліковує заборгованість за кредитом в повному обсязі на відповідному рахунку простроченої заборгованості та припиняє нарахування щомісячної винагороди, процентна ставка за кредитом встановлюється в розмірі 0,1% річних, а за невиконання прийнятих на себе зобов'язань щодо сплати ануїтетних платежів та комісійних винагород відповідач зобов'язався сплатити штраф в розмірі 45% від суми кредиту.
Пунктом 6.2 Договору передбачено, що позичальник сплачує кредитодавцеві штраф за невиконання будь яких інших прийнятих на себе зобов'язань за договором у розмірі 10% від суми отриманого кредиту.
Додатком №1 до даного кредитного Договору є Графік платежів та обчислення загальної вартості кредиту та реальної процентної ставки (а.с. 5-7).
Відповідно до вказаного Додатку №1 до кредитного договору №85-022-850-2-18-Г сума кредиту становить 87616,82 грн., термін кредитування - 48 місяців, процентна ставка за кредитом - 15% річних, сума щомісячного ануїтетного платежу становить 4857,69 грн., яка складається з суми погашення основної суми кредиту, процентів за користування та комісії. Окрім того, у даному додатку міститься графік платежів.
Отримання відповідачкою ОСОБА_2 кредитних коштів в зазначеній сумі підтверджується Виписками по особовому рахунку (а.с. 13-27).
З розрахунку заборгованості за кредитним договором №85-022-850-2-18-Г вбачається, що станом на 01.02.2021 загальна сума заборгованості становить 95825,29 гривень, з яких 56387,96 гривень - залишок по кредиту, 9,76 гривень - залишок нарахованих та несплачених відсотків, 39427,57 грн. - штраф (а.с. 28).
В ході розгляду справи позивачем, шляхом подання заяви від 06.09.2021 року зменшено позовні вимоги на суму 89851,86 року, з яких: сума заборгованості за кредитом (тіло кредиту) 50415,75 гривень, залишок нарахованих та несплачених процентів 8,54 гривень, штраф за користування кредитом 39427,57 гривень.
Відповідно до квитанції №64819405 від 250.02.2023 року ОСОБА_2 сплачено 23395,43 гривень на користь АТ Мегабанк, призначення платежу за кредитним договором №85-022-850-2-18-Г від 04.10.2018 з урахуванням п. 4.4 Договору 23295,43 грн. в рахунок погашення заборгованості та 100,00 грн. в рахунок оплати відсотків за період 01.09.2019.
В подальшому, 02.05.2023 року до суду надійшла заява представника позивача про долучення до матеріалів справи розрахунку заборгованості за кредитним договором №85-022-850-2-18-Г станом на 26.04.2023 року. Відповідно до вказаного розрахунку загальна сума заборгованості становить 65637,07 гривень, з яких: сума заборгованості за кредитом (тіло кредиту) 50415,75 гривень, залишок нарахованих та несплачених процентів 7,46 гривень, штраф за користування кредитом 15213,85 гривень.
Як вбачається з вказаного розрахунку позивач зарахував сплачені відповідачкою ОСОБА_2 23395,43 гривні, в рахунок погашення штрафу 23310,03 гривень та 85,40 гривень в рахунок погашення відсотків по кредиту.
Крім того, позивач нараховував комісію по кредиту 04.05.2020 в розмірі 3155,52 гривні та 01.07.2020 в розмірі 3461,22 гривні.
Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає прийняті судом до уваги докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За таких обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникли між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_2 є зобов'язальними і регулюються нормами ЦК України.
Відповідно до ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.ст. 599, 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмірі порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 534 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:
1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;
2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;
3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що розрахунок заборгованості виконаний позивачем станом на 26.04.2023 року здійснено з порушення умов кредитного договору та вимог чинного законодавства.
Так, як вбачається з вказаного розрахунку позивачем зараховано в рахунок сплати комісії по кредиту 04.05.2020 в розмірі 3155,52 гривні та 01.07.2020 в розмірі 3461,22 гривні, що суперечить п. 4.4. кредитного Договору, оскільки з 02.04.2020 року Банк взявши на себе зобов'язання за договором мав припинити таке нарахування.
За таких обставин суд вважає за необхідне зарахувати вказані суми саме в рахунок погашення основної суми боргу.
Крім того, позивач пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути складові його вартості, зокрема заборгованість по штрафу в розмірі 15213,85 гривень.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).
Згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
З п. 6.3 кредитного договору від 04.10.2018 року вбачається, що у разі порушення строків сплати ануїтетних платежів таабо комісійної винагороди понад 90 календарних днів позичальник сплачує кредитодавцеві штраф у розмірі 45% від суми Кредиту.
Як зазначає позивач та вбачається із доданих до матеріалів позову документів, відповідачка допустила порушення умов кредитних договорів з 01.12.2019, тобто з моменту їх укладення і до цього часу відповідачкою умови кредитного договору виконувалися. Проте, згідно умов кредитного договору, штрафні санкції позичальнику нараховуються не у відсотках від суми невиконаного зобов'язання, а на всю суму кредиту, що суперечить положенням ч. 2 ст. 549 ЦК України.
Конституційним Судом України у рішенні від 10.11.2011 у справі №1-26/2011 викладено висновки, за якими держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків, має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг. Держава, як вказується у цьому рішенні, забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин ( споживача) а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Конституційний Суд України у своєму рішенні вказав, що дія положень статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", яка передбачає такі права споживача, зокрема право споживача протягом певного терміну відкликати згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин, не бути примушеним під час виконання кредитного договору сплачувати платежі, встановлені на незаконних засадах; та інші, поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту.
Таку умову договору, як незаконну, відповідно теж слід вважати нікчемною та такою, що не підлягає визнанню недійсною.
Таким чином суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу.
За таких обставин 23310,03 гривень, зарахованих позивачем в рахунок погашення штрафу, суд вважає за необхідне зарахувати в рахунок погашення основної суми боргу за мінусом 7,46 гривень, заборгованості за відсотками, що відповідатиме вимогам ч.1 ст. 534 ЦК України щодо черговості погашення вимог кредитора.
Отже, враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_2 на користь позивача АТ «Мегабанк» підлягають стягненню за кредитним договором №85-022-850-2-18-Г від 04.10.2018 року сума заборгованості за кредитом в розмірі 20496,44 (50415,75 - 3155,52 - 3461,22 - 23302,57) гривень.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача в рахунок відшкодування сплаченого судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам підлягають до стягнення кошти в сумі 703,70 гривень.
Відповідно до ст.ст. 15, 16, 258, 267,526, 527, 530, 549, 550, 610, 611, 612, 614, 1048 ЦК України, керуючись ст.ст. 1, 10, 258, 259, 263-265, 273, 274-279, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
Позов акціонерного товариства «МЕГАБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства «МЕГАБАНК» заборгованість за кредитним договором № 85-022-850-2-18-Г від 04 жовтня 2018 року в розмірі 20496 (двадцять тисяч чотириста дев'яносто шість) гривень 44 копійки.
В задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 суми штрафу в розмірі 15213,85 гривень по кредитному договору №85-022-850-2-18-Г від 04 жовтня 2018 року - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Мегабанк» у рахунок відшкодування сплаченого судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам грошові кошти в сумі 703 (сімсот три) гривні 70 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 05 червня 2023 року.
Сторони у справі:
Позивач: Акціонерное товариства «Мегабанк», ЄДРПОУ 09804119, вул. Алчевських, 30, м. Харків, 61002.
Представник позивача: адвокат Кульбій-Кухар Юлія Валентинівна, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Представник відповідача: адвокат Романова Наталія Іванівна, адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя Р.М. Стасюк