06.06.2023 Справа №607/4369/23
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , у м.Тернополі в залі суду у відкритому судовому засіданні, розглянувши кримінальне провадження №62022140140000118, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Ярославичі Зборівського району Тернопільської області, освіта середня спеціальна, одруженого, військовослужбовця збройних сил України, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше несудженого,
про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України,-
встановив:
Старший солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 (крім строкової служби), всупереч вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою тимчасового ухилення від військової служби, вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 , яка розташована у АДРЕСА_2 , без поважних причин о 08 годині 30 хвилин 24 жовтня 2022 року не з'явився та в подальшому, проводячи час на власний розсуд, за винятком строку перебування на стаціонарному лікуванні у КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» з 08 листопада 2022 року по 15 листопада 2022 року, о 09 годині 15 хвилин 27 грудня 2022 року прибув до військової частини НОМЕР_1 , чим вчинив нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене особою, зазначеною в частині другій статті 407 КК України - військовослужбовцем (крім строкової служби), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
На запитання передбачені ст.348 КПК України обвинувачений ОСОБА_4 надав відповіді: суть обвинувачення зрозуміла, вину визнає, бажає надавати показання.
В порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, враховуючи, що учасники судового провадження не заперечували, суд визнав недоцільним досліджувати докази щодо обставин, які ніким не оспорюються, лише допитати обвинуваченого ОСОБА_4 .
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 надав показання: його син ОСОБА_5 загинув на війні; смерть дитини це тяжка втрата, тому в нього були сильні душевні страждання і він почав зловживати алкоголем; через збіг таких тяжких сімейних обставин 24 жовтня 2022 року він умисно не з'явився на військову службу; все було, як вказано в обвинувальному акті; у вчиненому щиро розкаюється.
Суд вважає, що надані ОСОБА_4 показання є належним і допустимим доказом його винуватості у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України. Його дії кваліфіковано правильно. Отже, ОСОБА_4 необхідно визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України, тобто нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, в умовах воєнного стану, вчинене військовослужбовцем.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного ОСОБА_4 , його вік, характеризуючі відомості, стан здоров'я і обставини, що пом'якшують покарання це - визнання вини, сприяння встановленню істини, щире каяття, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних обставин - загибель сина ОСОБА_6 на війні, утримання іншого сина ОСОБА_7 , який є інвалідом 2 групи і те, що він учасник АТО. Обставин які обтяжують покарання в обвинувальному акті не зазначено.
З метою виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень ним та іншими особами, йому необхідно призначити покарання передбачене ч.5 ст.407 КК України у виді позбавлення волі.
В контексті ч.1 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
З врахуванням правової позиції прокурора щодо призначення винному покарання з випробуванням, особи винного та наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 може бути перевихованим без ізоляції від суспільства. Тому, відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_4 доцільно звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановити йому іспитовий строк та покласти на нього обов'язки передбачені ч.1 ст.76 КК України.
Керуючись статтями 8, 129 Конституції України, 349, 369-371, 373-376, 392-395, 532, 535 КПК України, 50, 65, 66, 75, 76, 407 КК України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з випробуванням та встановити йому іспитовий строк 1(один) рік.
На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку шляхом подачі апеляції, особами визначеними у ст.393 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Судове рішення не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Судове рішення, що набрало законної сили звертається до виконання не пізніше як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із суду апеляційної чи касаційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.
Головуючий суддяОСОБА_1