Справа № 459/481/23
Провадження № 2/459/74/2023
(заочне)
05 червня 2023 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Новосад М.Д.
з участю:
секретаря судових засідань Джугало Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Червонограді за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків,-
14.02.2023 позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 32506,59 грн. та 1073,60 грн. судового збору. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 12 серпня 2022 року о 21:05 год. по вул. Львівській, 51 на території АЗС "ОККО" в м.Червоноград сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки Volkswagen Golf з номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_2 з належним їй автомобілем марки PEUGEOT 308sw 3 номерним знаком НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 та належить їй. За фактом ДТП складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, згідно з яким відповідач під час руху заднім ходом у місці ДТП не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з її автомобілем, який заїжджав на місце стоянки. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Відповідач вказав, що ДТП сталося з його вини, тобто, свою вину у вчиненому визнав. За фактом ДТП того ж дня вона звернулась із повідомленням про настання страхового випадку до страхової компанії ПАТ НАСК «Оранта», в якій було застраховано цивільну відповідальність за шкоду, завдану автомобілем, яким керував відповідач. За фактом подання повідомлення було відкрито страхову справу №79593 від 12.08.2022, а також здійснено огляд пошкодженого транспортного засобу експертом страховика. Протягом серпня-жовтня 2022 року вона замовила у ФОП ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3 ) відновлювальний ремонт автомобіля, вартість якого склала 62 800, 00 грн. Відповідно до Страхового акту ПАТ НАСК «Оранта» вартість відновлювального ремонту її автомобіля оцінено у 30 343, 41 грн. та 20.10.2022 було виплачено їй вказану суму. В подальшому у телефонному режимі вона зверталась до відповідача з проханням відшкодувати суму матеріального збитку, який перевищує суму страхового відшкодування за наявним у нього полісом страхування цивільної відповідальності. На що відповідач повідомляв про своє скрутне фінансове становище. З його слів стало відомо, що він перебуває у м. Червоноград як тимчасово переміщена особа. Різниця між сумою отриманого страхового відшкодування та розміром фактично понесених витрат становить: 62800, 00 грн. - 30293, 41 грн. = 32506,59 грн.. Тому на підставі ст.22 ЦК України просить стягнути зазначену суму із відповідача.
29.03.2023 у справі було відкрито провадження.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
05.06.2023 позивачка подала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала.
Відповідач належно повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Однак у судові засідання 12.05.2023 та 05.06.2023 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань та відзиву не подав.
Тому суд на підставі ст.280 ЦПК України провів заочний розгляд справи.
Враховуючи, що в справі наявно достатньо матеріалів, які свідчать про права і взаємовідносини сторін, суд вважає, що заслуховувати їх особисті пояснення потреби немає, а тому розгляд справи слід провести у відсутності сторін та відповідно до ст.247 ЦПК України, без фіксування судового процесу.
Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши позовну заяву, клопотання позивача, оцінивши докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.
В силу приписів ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пунктом 8 ч.2 ст. 16 ЦК України встановлено спосіб захисту цивільного права шляхом відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Судом встановлено, що позивачу на праві власності належить транспортний засіб PEUGEOT 308sw 3 номерним знаком НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .
Як вбачається з повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколу) від 12.08.2022 спільно укладеного сторонами, 12 серпня 2022 року о 21:05 год. по вул. Львівській, 51 на території АЗС "ОККО" в м.Червоноград сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки Volkswagen Golf з номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_2 з автомобілем марки PEUGEOT 308sw 3 номерним знаком НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок чого останній транспортний засіб, що належить позивачці, отримав механічні пошкодження.
Відповідно до п.33.2 cт.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду . У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.
Відповідач як водій транспортного засобу Volkswagen Golf з номерним знаком НОМЕР_1 визнав свою вину у вказаній пригоді, про свідчить його підпис у вказаному вище повідомленні про ДТП.
Європротокол складений між учасниками ДТП є безумовним доказом настання страхової події, а також і доказом винуватості водія транспортного засобу. Вказаний висновок відповідає правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 20.06.2018 по справі № 308/3162/15-ц, та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду що викладена у постанові від 29.10.2018 по справі № 466/6537/16-ц.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія Volkswagen Golf з номерним знаком НОМЕР_1 ОСОБА_2 , була застрахована у ПАТ НАСК «Оранта» за полісом 208336906.
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до п. 33.1.4 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Відповідно до п. 36.6 ст. 36 цього Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Згідно п. 22.1 ст.22 даного Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
12.08.2022 позивач повідомив про ДТП страхову компанію ПАТ НАСК «Оранта», в якій було застраховано цивільну відповідальність за шкоду, завдану автомобілем, яким керував відповідач. За фактом подання повідомлення було відкрито страхову справу №79593 від 12.08.2022, а також здійснено огляд пошкодженого транспортного засобу експертом страховика.
Відповідно до розрахунку страхового відшкодування віж 18.10.2022 та Страхового акту ПАТ НАСК «Оранта» від 19.10.2022 вартість відновлювального ремонту позивача автомобіля оцінено у 30 343, 41 грн..
20.10.2022 було виплачено вказану суму, що підтверджується копією квитанції.
Однак позивачем було проведено відновлювальний ремонт автомобіля, вартість якого склала 62 800, 00 грн., що підтверджується квитанцією №3/10 від 03.10.2022 ФОП ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3 ).
Фактичний розмір шкоди завданий автомобілю позивача складає 62 800, 00 грн.. Позивач отримала страхове відшкодування 30293, 41 грн.. Тому з відповідача слід стягнути різницю - 32506,59 грн..
Згідно із ч.1, п.1 ч.2, ч.3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
За встановленим ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України загальним правилом, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Деліктне зобов'язання між позивачем як потерпілим та відповідачем як особою, яка завдала шкоди, не припинилось виконанням проведеним належним чином, а тому відповідач як особа, яка завдала шкоду, зобов'язана відшкодувати позивачу, як потерпілому, різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Верховний суд у складі судової палати Касаційного цивільного суду у своїй Постанові №686/17155/15-ц від 03.10.2018 підтримав правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15 де було зазначено, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
На підставі цього висновку Верховний Суд визначив, що страховик за договором обов'язкового страхування відповідає у межах страхового ліміту за мінусом фізичного зносу, а за решту - безпосередній винуватець.
Окрім цього, Верховний Суд у своїй постанові від 22.01.2019 у справі №676/518/17 доходить наступного висновку, що відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Таким чином, під збитками слід розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливо б було відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням».
Крім того, аналогічного висновку дійшов Верховний Суд також і у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №359/2309/17, вказавши, що системний аналіз п.32.7 ч.1 ст.32 закону №1961-IV, ст.22, абз.3 п.3 ч.1 ст.988, стст.1166, 1187, 1194 ЦК, пп.1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й уразі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі така майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.
До аналогічних висновків прийшли судді Верховного Суду у постановах від 22 січня 2019 року у справі №676/518/17, від 23 січня 2019 року у справі №750/6218/16-ц, від 07 лютого 2019 року у справі №645/3746/16-ц, №591/3152/16-ц від 25.03.2019 року, від 25 березня 2019 року у справі №591/3152/16-ц, від 11 грудня 2019 року у справі №522/15636/16-ц, від 18 лютого 2020 року у справі №522/1251/15-ц.
Вищевказане свідчить про обґрунтованість та наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача у користь позивача майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 32506,59 грн..
В силу приписів ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню у користь позивача 1073,60 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 280-283, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) в користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 32506,59 грн..
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073,60 грн. судового збору.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 05.06.2023.
Суддя: М. Д. Новосад