Справа № 442/1074/23
Провадження № 2/456/677/2023
про залишення позовної заяви без руху
02 червня 2023 року місто Стрий
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Гула Л. В. в процесі вирішення питання про прийняття до розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Із Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області до Стрийського міськрайонного суду Львівської області для розгляду за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позивач ОСОБА_1 просить розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_2 07.01.1982 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану в місті Дрогобичі Дрогобицького району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 7.
Вивчивши позовну заяву та дослідивши долучені до неї матеріали, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Частиною 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.
Так, зі змісту позовної заяви встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 фактично проживає в Королівстві Іспанія.
При цьому, позивачем при зверненні до суду з позовною заявою в такій зазначено місце реєстрації відповідачки: АДРЕСА_1 . З Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області справа передана за підсудністю до Стрийського міськрайонного суду Львівської області, оскільки відповідачка ОСОБА_2 20.09.2018 знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
На запит суду щодо підтвердження місця реєстрації відповідачки на території Львівської області станом на 02.06.2023 інформації не надходило. Аналогічні відомості відсутні і в Єдиному державному демографічному реєстрі.
Відповідно до положень ст. 414 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ у спорах, в яких беруть участь іноземці, а також у спорах, в яких хоча б одна із сторін проживає за кордоном, визначається законами України або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Загальні правила підсудності судам України цивільних справ з іноземним елементом визначені у ст. 75 Закону України «Про міжнародне приватне право».
Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження по справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави такої підсудності відпали або змінились, крім випадків, передбачених у ст. 76 цього Закону.
Відповідно до ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», в якій містяться підстави для визначення підсудності справ судам України, суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, зокрема, якщо на території України відповідач має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме майно чи нерухоме майно, на яке можна покласти стягнення, або знаходиться філія або представництво юридичної особи - відповідача; якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні.
Згідно з ч. 1 ст. 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 6 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року передбачено, що Договірні Сторони надають одна одній правову допомогу шляхом виконання процесуальних та інших дій, передбачених законодавством запитуваної Договірної Сторони, зокрема, складання і пересилання документів, їх вручення.
Згідно зі статтями 10, 11 Конвенції запитувана установа юстиції здійснює вручення документів відповідно до порядку, що діє в її державі, якщо документи, що вручаються, написані її мовою або російською мовою або забезпечені завіреним перекладом на ці мови. В іншому випадку вона передає документи одержувачеві, якщо він згодний добровільно їх прийняти. Вручення документів засвідчується підтвердженням, підписаним особою, якій вручений документ, і скріпленим офіційною печаткою запитуваної установи, із зазначенням дати вручення і підписом працівника установи, що вручає документ або виданий цією установою інший документ, у якому повинні бути зазначені спосіб, місце і час вручення.
Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54 (зі змінами), передбачено, що якщо при розгляді цивільної справи виникає необхідність у врученні документів за кордоном, суд України, який розглядає справу, складає доручення про надання правової допомоги за кордоном та направляє його через головне територіальне управління юстиції до Міністерства юстиції України, якщо інше не передбачено міжнародним договором.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід'ємними частинами «права на суд» слід розглядати, зокрема, наступні вимоги: вимога «змагальності» процесу відповідно до ст. 6 Конвенції передбачає наявність можливості бути проінформованим та коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною, в ході розгляду; право на «публічне слухання», що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в цивільному судовому процесі перед судом («Екбатані проти Швеції /Ekbatani v. Sweden/» 26.05.1988).
Таким чином, чинним законодавством передбачений чіткий перелік процесуальних дій для належного повідомлення особи, яка проживає за межами України, що є стороною по справі.
Однак, всупереч наведеному, позивачем не підтверджено належними доказами вказане в позові місце проживання відповідачки в Королівстві Іспанія, що позбавляє суд можливості виконати вимоги ЦПК України, застосовуючи при цьому Конвенцію про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року та Інструкцію про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджену наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54.
Вказані обставини є перешкодою для відкриття провадження в цивільній справі.
Вважаю, що за таких обставин позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу термін для усунення вказаних недоліків.
Суд звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідачки, яка як і позивач має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнана з тим, які вимоги до неї заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сформульованої, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року в справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, в пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», відповідно до якої обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v Poland» № 28249/95).
Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання вимог даної ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л. В. Гула