Справа №752/4910/23
Провадження №2/752/4155/23
про порядок розгляду справи
07 червня 2023 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості,-
В провадженні Голосіївського районного суду міста Києва знаходиться цивільна справа №752/4910/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.
Ухвалою суду від 15.03.2023 відкрито у справі спрощене позовне провадження, призначено справу до розгляду без виклику сторін за наявними у справі доказами.
01.05.2023 відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, в якому заявила клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, згідно з яким просить надати їй можливість приймати участь у судовому засіданні.
Клопотання обґрунтоване тим, що відповідач бажає надати докази по суті вказаного спору та витребувати у позивача необхідні докази щодо звірки розрахунків за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Як вбачається з розписки, відповідач ОСОБА_1 14.04.2023 отримала копію ухвали про відкриття провадження від 15.03.2023 разом із копією позовної заяви і додатками.
Вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
Частинами 5-6 ст. 279 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 279 ЦПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany" ("Аксен проти Німеччини"), заява N 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Varela Assalino v. Portugal" ("Варела Ассаліно проти Португалії"), заява N 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Аналогічний висновок, викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі N9901/491/19 (11-1189заі19).
Суд вважає, що клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін не підлягає задоволенню, оскільки предметом позову є вимога про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, у загальному розмірі 18346,33 грн., що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
За таких обставин суд вважає можливим проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без виклику сторін) за наявними у справі матеріалами, що має наслідком відмову у задоволенні клопотання відповідача.
Керуючись ст.ст. 19, 258-261, 277, 279, 353-355 ЦПК України, суд, -
Клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд цивільної справи №752/4910/23 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ж. І. Кордюкова