Справа №705/5247/21
2/705/565/23
09 червня 2023 року Уманський міськрайонним суд Черкаської області, в складі:
головуючої - судді Годік Л.С.
при секретарі судового засідання Бурлаки А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє вимог щодо предмету спору: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква, про виселення із житлового приміщення,
Позивач військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про виселення із житлового приміщення. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідно до наказу Міністерства оборони України від 31.01.2019 № 40 «Про проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців Збройних Сил України» (зі змінами) та наказу Міністерства оборони України від 19.02.2020 № 51 «Про продовження проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців Збройних Сил України», у збройних Силах України проводиться експеримент. З метою виконання наказу був виданий Порядок проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженого начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України від 01.02.2019 (зі змінами від 25.07.2019 та від 04.09.2019), житлові приміщення включаються до службового (штатно-посадового) житла рішенням заступника Міністра оборони України (згідно з розподілом обов'язків) за поданням Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України. Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 16.07.2019 № 385 «Про закріплення нерухомого військового майна» штатно посадова квартира АДРЕСА_1 , закріплена на праві оперативного управління за військовою частиною НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.09.2019 № 540 «Про закріплення за посадами та військовослужбовцями штатно - посадового жила у військовій частині НОМЕР_1 » та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.07.2020 №264 «Про внесення змін до наказу від 11.09.2019 № 540», за посадою командира батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 була закріплена штатно посадова квартира за адресою: АДРЕСА_2 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.12.2019 №677 «Про рішення, прийняті на засіданнях житлової комісії частини щодо розподілу штатно-посадового житла серед військовослужбовців, що перебувають на обліку на поліпшення житлових умов у військовій частині НОМЕР_1 », у кв. АДРЕСА_1 був розміщений старший прапорщик ОСОБА_1 з сім'єю. Між військовою частиною НОМЕР_1 та старшим прапорщиком ОСОБА_1 був укладений Договір надання у користування військовослужбовцю Збройних Сил України службового (штатно-посадового) житла від 02.01.2020 № 10. Відповідно до наказу начальника 222 ЦАББ (по особовому складу) від 30.11.2017 48-РС (по особовому складу) на посаді головного старшини батальйону охорони проходив військову службу старший прапорщик запасу ОСОБА_1 . Наказом начальника 222 ЦАББ (по особовому складу) від 12.11.2020 83-РС та наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.11.2020 №247 старший прапорщик запасу ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас за пунктом «б» п. 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби). Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 13.11.2020 №247 (по стройовій частині) старшого прапорщика запасу ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини. В умовах укладеного договору було зазначено, що житлове приміщення для тимчасового користування надається військовослужбовцю на строк проходження ним служби. Договір не надає користувачу та членам його сім'ї права реєструвати місце проживання за адресою житлового приміщення та не є підставою для державної реєстрації речових прав на нього за користувачем та членами його сім'ї. Користувач зобов'язаний використовувати житлове приміщення за призначенням. У разі отримання житлового приміщення для постійного проживання або службового житла або компенсації за належне для отримання житлове приміщення, або переведення на іншу посаду, або звільнення з військової служби користувач зобов'язаний звільнити житлове приміщення у місячний строк разом із членами сім'ї. При цьому дія Договору припиняється у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено. Умовами договору також передбачено, що власник (управитель) має право вимагати від користувача звільнення житлового приміщення, у разі використання його не за призначенням, переміщення на іншу посаду, звільнення користувача з військової служби, отримання іншого житла чи компенсації за нього. Укладення договору не створює для користувача та членів його сім'ї будь-яких інших прав на отримане у користування житлове приміщення, крім права тимчасового користування. Житлове приміщення не підлягає піднайму, бронюванню, приватизації, даруванню, викупу, передачі у заставу або займу чи в користування третім особам. Єдиним документом, що підтверджує надання житлового приміщення користувачу та звільнення ним житлового приміщення є підписаний сторонами акт прийому - передачі приміщення, в якому зазначається стан житлового приміщення, обладнання чи іншого майна, яке знаходиться в житловому приміщенні. ОСОБА_1 погодився на умови договору, поставив свій підпис, але до цього часу використовує житло на власний розсуд в супереч волі позивача, адже фактичне вивільнення штатно посадової квартири за адресою: АДРЕСА_2 , та повернення її позивачу не відбулося, тому з позовом про виселення позивач вимушений звернутися до суду.
За вх. № 5166 від 02.03.2023 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що він не визнає пред'явлених до нього позовних вимог, зазначивши, що з 29.06.1993 по 13.11.2020 він проходив військову службу в Збройних Силах України та був звільнений з військової служби відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 247 за станом здоров'я - на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час та виключений зі списків особового складу частини. На день звільнення вислуга років становить: календарна - 27 років 03 місяці 03 дні, пільгова - 02 роки 08 місяців 18 днів. Під час проходження військової служби в Збройних Силах України він періодично проходив військову службу на території Донецької області, тобто брав участь в АТО та ООС, має посвідчення учасника війни, ветерана військової служби. З 25.12.2002 він був зарахований на загальний квартирний облік для отримання житла при в/ч НОМЕР_1 , а з 17.12.2015 перебуває, як учасник бойових дій на першочерговій черзі для отримання житла. 15.03.2019 на підставі договору на придбання житла на умовах пайової участі, додатковою угодою до договору на придбання житла на умовах пайової участі, сертифікатом ДАБІ, рішенням про зміну адреси об'єкта нерухомого майна за Міністерством Оборони України було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 . 11.09.2019 відповідно до витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 № 540 було закріплено за посадами та військовослужбовцями штатно-посадове житло - нерухоме військове майно, зокрема квартира АДРЕСА_1 , в яку він разом з сім'єю заселився, вона була включена до числа службових відповідно до рішення виконавчого комітету Уманської міської ради від 23.10.2019 та набула статусу службової, а не штатно-посадової та стали проживати без реєстрації в ній, оскільки місце реєстрації залишається у в/ч НОМЕР_1 , так як з черги для отримання житла його знято не було, а навпаки взято ще на облік для отримання першочергового житла відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 20.12.2020. 02 січня 2020 року У зв'язку з незабезпеченістю житлом в Уманському гарнізоні відповідно до наказу Міністерства Оборони України від 31.01.2019 та наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 11.09.2019 № 540 було укладено договір № 10 від 02.01.2020 про надання в користування військовослужбовцям Збройних Сил України службового (штатно-посадового) житла в якому вони вже проживали, яким надано йому для тимчасового проживання житлове приміщення за адресою АДРЕСА_2 . Вказане житлове приміщення надано для проживання як йому, так і членам його сім'ї, яка складається з дружини - ОСОБА_2 , сина ОСОБА_3 (який на даний час проживає окремо) та сина ОСОБА_4 . Згідно даного договору він діє з дати його підписання і до моменту виключення військовослужбовця зі списків військової частини НОМЕР_1 . Після звільнення з військової служби він залишився проживати в службовому житлі разом з сім'єю, та вважає своє проживання правомірним, оскільки заселений був на законних підставах, тому позовні вимоги в/ч НОМЕР_1 є безпідставними, не мотивованими, викладеними без посилання на норми законів, що регулюють дані правовідносини. Зазначає, що позовна заява не містить взагалі посилань на норми закону, які б передбачали виселення його та членів його сім'ї з займаного житла. Посилання на накази Міністра Оборони на накази командира не є законом, тоді як у відповідності до ст. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду. У позовній заяві позивач посилається на наказ МО від 31.01.2019 № 40 «Про проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців ЗС України», наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 11.09.2019 за № 540 «Про закріплення за посадами та військовослужбовцями штатно-посадового житла» у військовій частині НОМЕР_1 та наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 27.07.2020 № 264 «Про внесення змін до наказу від 11.09.2019 № 540» вказуючи, що дані накази є чинними та такими що не суперечать інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями». Проте, на сьогодні термін дії експерименту сплив і термін його дії не продовжено, а тому ніякого експерименту уже немає, а відповідно і вирішення даного спору є недоцільним. Задоволення даної позовної заяви не можливо з тих підстав, що він особа з інвалідністю внаслідок війни з числа військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті СРСР чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, зв'язаного з перебуванням на фронті; особа, яка пропрацювала на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років; разом зі ним проживає малолітня дитини, а також те, що експеримент закінчився, тому вважає, що дані обставини є підставами для відмови у задоволенні позову.
За вх. №5891 від 13.03.2023 від представника позивача - командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові
особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Військова частина НОМЕР_1 у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, КМУ, наказами Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил
України, директивами Міністра оборони та начальника Генерального штабу
Головнокомандувача Збройних Сил України, іншими правовими актами. Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 31.01.2019 № 40 «Про проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців Збройних Сил України» (зі змінами та наказу Міністерства оборони України від 19.02.2020 № 51 «Про продовження проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців Збройних Сил України, у Збройних Силах України проводився експеримент. З метою виконання наказу був виданий Порядок проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців ЗСУ, затвердженого начальником Головного КЕУ ЗСУ від 01.02.2019 (зі змінами від 25.07.2019та 04.09.2019), житлові приміщення включаються до службового (штатно-посадового) житла рішенням заступника МОУ за поданням Головного КЕУ ЗСУ. Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 16.07.2019 № 385 «Про закріплення нерухомого військового майна», штатно посадова квартира за адресою: АДРЕСА_2 закріплена на праві оперативного управління за військовою частиною житла у військовій частині НОМЕР_1 » та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.07.2020 № 264 «Про внесення змін до наказу від 11.09.2019 № 540», за посадою командира батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 була закріплена штатно-посадова квартира АДРЕСА_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.12.2019 №677 «Про рішення, прийняті на засіданнях житлової комісії частини щодо розподілу штатно-посадового житла серед військовослужбовців, що перебувають на обліку на поліпшення житлових умов у військовій частині НОМЕР_1 », по АДРЕСА_2 був розміщений старший прапорщик ОСОБА_1 з сім'єю. Між військовою частиною НОМЕР_1 та старшим прапорщиком запасу ОСОБА_1 був укладений Договір надання у користування військовослужбовцю Збройних Сил України службового (штатно-посадового) житла від 02.01.2020 № 10, який 6ув підписаний відповідачем свідомо та добровільно, а це означає що він знав про наслідки недотримання вимог передбачених у пунктах даного Договору. Відповідно до наказу начальника 222 ЦАББ (по особовому складу) від 30.11.2017 48-РС (по особовому складу) старший прапорщик запасу ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді головного старшини батальйону охорони, тоді як штатно-посадова квартира за адресою: АДРЕСА_2 , згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.09.2019 №540 «Про закріплення за посадами та військовослужбовцями штатно - посадового жила у військовій частині НОМЕР_1 » та наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.07.2020 р. №264 «Про внесення змін до наказу від 11.09.2019р. № 540», закріплена за посадою командира батальйону охорони. Усі вище зазначені накази є чинними і такими, що не суперечать ні Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 року №380, ні Житловому Кодексу Української PCP. Наказом начальника 222 ЦАББ (по особовому складу) від 12.11.2020 83-РС та наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.11.2020 №247 старший прапорщик запасу ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас та Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 13.11.2020 №247 (по стройовій частині) його було виключено із списків особового складу частини. За умовами укладеного договору житлове приміщення для тимчасового користування надавалося військовослужбовцю на строк проходження ним служби, він не надає користувачу та членам його сім'ї права реєструвати місце проживання за адресою житлового приміщення та не є підставою для державної реєстрації речових прав на нього за користувачем та членами його сім'ї, користувач зобов'язаний використовувати житлове приміщення за призначенням, також, договором передбачено, що у разі отримання житлового приміщення для постійного проживання або службового житла або компенсації за належне для отримання житлове приміщення, або переведення на іншу посаду, або звільнення з військової служби користувач зобов'язаний звільнити житлове приміщення у місячний строк разом із членами сім'ї. При цьому, дія Договору припиняється у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено. Договором передбачено, що власник (управитель) має право вимагати від користувача звільнення житлового приміщення, у разі використання його не за призначенням, переміщення на іншу посаду, звільнення користувача з військової служби, отримання іншого житла чи компенсації за нього. Укладення даного Договору не створює для користувача та членів його сім'ї будь-яких інших прав на отримане користування житлове приміщення, крім права тимчасового користуванні. Житлове приміщення не підлягає піднайму, бронюванню, приватизації даруванню, викупу, передачі у заставу або займу чи в користування третім особам. Відповідач добровільно погодився з умовами Договору та підписав його, проте, після звільнення з військової служби продовжує використовувати надане йому житлове приміщення, чим не належним чином не виконує його умов. Вказане виселення не буде порушувати прав відповідача, адже Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.11.2020 №406 «Про рішення, прийняті на засіданні житлової комісії частини», відповідача разом із сім'єю залишено на квартирному обліку у військовій частині, а наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.12.2020 №470 зобов'язано його здати службове (штатно- посадове) житло за адресою: АДРЕСА_3 , розрахувавшись за отримані комунальні послуги за період проживання. Крім того, у відзиві зазначено, що на даний час діє та є чинним наказ Міністра оборони від 31.01.2019 № 40 «Про проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців ЗС України», наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 11.09.2019 за №540 року «Про закріплення за посадами та військовослужбовцями штатно - посадового жила у військовій частині НОМЕР_1 » та наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 27.07.2020 №264 «Про внесення змін до наказу від 11.09.2019 № 540, вони є чинними та не були скасованими як такі, що суперечать Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затверджений наказом МОУ від 31.07.2018 №380 та іншим нормативно - правовим актам, які регулюють порядок забезпечення службовим житлом військовослужбовців ЗС України. Начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗС України затверджено Порядок проведення експерименту із забезпечення службовим житлом, шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців ЗС України, яким визначено, що: поняття службового (штатно-посадового) житла, а саме: це житлові приміщення, які включено до службового штатно-посадового житла та закріплено на праві оперативного управління за військовою частиною; до службового (штатно-посадового) житла можуть бути віднесені житлові приміщення, які вже мають статус службових, житлові приміщення в об'єктах нового будівництва, реконструкції, придбані, набуті в порядку, передбаченому законодавством, на які зареєстровано право власності за МО України; житлові приміщення включаються до службового (штатно-посадового) житла рішенням заступника Міністра оборони України (згідно з розподілом обов'язків) за поданням Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗС України; приймання-передача службового (штатно-посадового) житла на баланс квартирно-експлуатаційного органу та закріплення його за військовою частиною на праві оперативного управління проводиться на підставі наказу МО України, а в подальшому - на підставі акту приймання-передачі основних засобів з передачею документації на таке житло; наказ командира військової частини про закріплення службового (штатно-посадового) житла за відповідними посадами є підставою для укладення договору про надання в користування такого житла конкретному військовослужбовцю. Такий договір не надає військовослужбовцю та членам його сім'ї права зареєструвати місце проживання за адресою відповідного житлового приміщення і не є підставою для державної реєстрації речових прав на житлове приміщення. Жодним нормативно-правовим актом не визначено можливість та порядку отримання військовослужбовцем для постійного проживання житла, яке було передане йому у тимчасове користування на договірних умовах у зв'язку з проведенням експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців ЗС України. Проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженого начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України від 01.02.2019 не припинено, і жодним нормативно-правовим актом відмінено не було. На даний час, особливо під час дії воєнного стану, у військовій частині НОМЕР_1 виникла потреба у забезпеченні військовослужбовців службовим (штатно-посадовим) житлом. Тим більше, військовослужбовець, який наразі перебуває на посаді командира батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , потребує забезпечення житлом разом із сім'єю. Крім того, ОСОБА_1 перебуває в черзі на отримання постійного житла Уманського гарнізону - в загальній черзі під номером 100 з 25.12.2002, а в першочерговій - під №33 з 17.12.2015, тому, задовольняючи вимоги відповідача, стосовно забезпечення його житловим приміщенням (тим більше штатно-посадовим) військовою частиною, будуть порушені права осіб, які перебувають на квартирній черзі та зазначені у списку вище, у зв'язку з чим просить задовольнити подані військовою частиною позовні вимоги.
За вх. № 7056 від 23.03.2023 від представника третьої особи - начальника КЕВ м. Біла Церква - Горобець І. надійшли письмові пояснення щодо позову, в яких зазначено, що відповідно до Наказу №385 від 16.07.2019 та додатку до нього №20 «Про закріплення нерухомого військового майна» квартиру АДРЕСА_1 було закріплено за в/ч НОМЕР_1 на праві оперативного управління. Відповідно до наказу Міністра оборони України від 31.01.2019 №40 «Про проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців Збройних Сил України» вказане житлове приміщення командиром військової частини НОМЕР_1 за наказом від 27.07.2020 №264 «Про внесення змін до наказу від 11.09.2019 № 540», закріплене за посадою командира батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 та є службовою (штатно-посадовою) квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Як вбачається із матеріалів справи, житлове приміщення, зокрема квартира АДРЕСА_1 за рішенням Виконавчого комітету Уманської міської ради за №446 від 23.10.2019 включена до числа службових. На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 за №677 від 02.12.2019 відповідно до висновків житлової комісії, враховуючи те, що положеннями нормативно-правового акту, зокрема Наказу №40, принцип черговості не застосовувався при наданні квартири для тимчасового користування, прийнято рішення про тимчасове розміщення відповідача та членів його сім'ї в службовому штатно - посадовому житловому приміщенні, тобто у квартирі АДРЕСА_1 . В даному випадку Наказ № 40 виступає єдиним нормативним відомчим актом, який регулює правовідносини щодо тимчасового користування житловими приміщеннями закріпленими за посадами військових частин, на підставі якого виникло право щодо цього та укладено договір цивільно-правового характеру про надання у користування службового (штатно-посадового) житла між головним старшиною батальйону охорони старшим прапорщиком ОСОБА_1 та військовою частиною НОМЕР_1 в особі командира ОСОБА_6 за № 10 від 02.01.2020. Рішення командира військової частини про розміщення в цій квартирі за визначеною посадою військової частини є єдиною підставою для укладення цього договору саме з відповідачем.
Отримуючи вказане житлове приміщення, відповідач чітко усвідомлював, що штатно-посадове житло надається тимчасово на Договірних умовах, на період проходження військової служби, і відповідно до умов п.3.12 Договору №10 від 02.01.2020, у разі звільнення з військової служби, також при потребі житла для новопризначеної посадової особи за посадою якої закріплене дане штатно-посадове житло, військовослужбовець, в даному випадку ОСОБА_1 прийняв зобов'язання звільнити житлове приміщення у місячний строк разом із членами його сім'ї, будь-яких інших прав, окрім права на тимчасове користування штатно-посадовим житловим приміщенням, за умовами вказаного договору користувач та члени його сім'ї не набувають. Жодним правовим актом не визначено можливості та порядку отримання військовослужбовцем для постійного проживання житла, яке було передане йому у тимчасове користування на договірних умовах у зв'язку із проведенням експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців ЗСУ. Ордер на вказане житлове приміщення, яке включено до складу службових, не видавався і відповідно не укладався договір найму, що передбачено вимогами ст.61 ЖК України, та п. 17 Постанови Ради Міністрів України №37 від 04.02.1988, (який укладається у разі надання військовослужбовцю службового житлового приміщення на підставі ордеру виданого виконавчим комітетом місцевої ради). Відповідач у відзиві в супереч тому, що будь яких рішень командира (житлової комісії) військової частини НОМЕР_1 про надання відповідачу службового житлового приміщення не приймалось, він намагається без посилання на відповідні норми права переконати суд в тому, що проживає в службовому житлі разом із сім'єю, на законних підставах, а тому немає підстав для виселення із житлового приміщення. Проте, порядок надання житлових приміщень для постійного проживання регламентований у Розділі VII «Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» України 06.09.2018 №1020/32472 пунктом 1 якої визначено, що «особи, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, забезпечуються жилим приміщенням згідно з чергою у військовій частині, що визначається часом зарахування на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень, або до списків осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень) за рішенням житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії), яке затверджується наказом командира військової частини». Відповідач намагається залишити житло для постійного свого користування без дотримання встановленого порядку визначеного Постановою №1081 від 03.09.2006 та Наказом №380 зі змінами від 31.07.2018, порушуючи права інших військовослужбовців, що на законних підставах невідкладно потребують житлового забезпечення і відповідно перебувають на першочерговій черзі, перед ним. Тому, з урахуванням вищевикладеного, представник просить задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача в судовому засіданні 23.05.2023 позовні вимоги підтримала просила їх задоволити посилаючись на обгрунтування вказані в позові.В судове засідання 08.06.2023 представник позивача не з'явилася. На адресу суду з В/ч а 1588 надійшла заява відповідно до якої просять суд проводити розгляд справи на стадії дебатів у відсутність їх представника, задовільнити позовні вимоги на підставах викладених у позові.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник-адвокат Мельник О.Ф. в судове засідання не з'явилися, на адресу суду подали заяву про розгляд справи на стадії дебатів у їх відсутність та просить суд винести рішення яким відмовити позивачу А 1588 в позові в повному обсязі. В судовому засіданні 23.05.2023 надали пояснення аналогічні відзиву.
Представник третьої особи ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, проте подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов В/ч НОМЕР_1 підтримує та просить його задоволити. В судовому засіданні 23.05.2023 представник третьої особи надав пояснення аналогічні письмовим поясненням поданими до суду раніше.
Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом вказаних процесуальних норм, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, і саме вони є підставою для звернення особи за захистом із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно ч.1,ч.2, ч.3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що відповідно до наказу Міністерства оборони України від 31.01.2019 № 40 «Про проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців Збройних Сил України» (зі змінами) та наказу Міністерства оборони України від 19.02.2020 № 51 «Про продовження проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців Збройних Сил України», у збройних Силах України проводиться експеримент.
З метою виконання наказу був виданий Порядок проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженого начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України від 01.02.2019 (зі змінами від 25.07.2019 та від 04.09.2019), житлові приміщення включаються до службового (штатно-посадового) житла рішенням заступника Міністра оборони України (згідно з розподілом обов'язків) за поданням Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України.
Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 16.07.2019 № 385 «Про закріплення нерухомого військового майна» штатно посадова квартира АДРЕСА_1 , закріплена на праві оперативного управління за військовою частиною НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.09.2019 № 540 «Про закріплення за посадами та військовослужбовцями штатно - посадового жила у військовій частині НОМЕР_1 » та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.07.2020 №264 «Про внесення змін до наказу від 11.09.2019 № 540», за посадою командира батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 була закріплена штатно посадова квартира за адресою: АДРЕСА_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.12.2019 №677 «Про рішення, прийняті на засіданнях житлової комісії частини щодо розподілу штатно-посадового житла серед військовослужбовців, що перебувають на обліку на поліпшення житлових умов у військовій частині НОМЕР_1 », у кв. АДРЕСА_1 був розміщений старший прапорщик ОСОБА_1 з сім'єю.
Між військовою частиною НОМЕР_1 та старшим прапорщиком ОСОБА_1 був укладений Договір надання у користування військовослужбовцю Збройних Сил України службового (штатно-посадового) житла від 02.01.2020 № 10.
Відповідно до наказу начальника 222 ЦАББ (по особовому складу) від 30.11.2017 48-РС (по особовому складу) на посаді головного старшини батальйону охорони проходив військову службу старший прапорщик запасу ОСОБА_1 .
Наказом начальника 222 ЦАББ (по особовому складу) від 12.11.2020 83-РС та наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.11.2020 №247 старший прапорщик запасу ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас за пунктом «б» п. 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 13.11.2020 №247 (по стройовій частині) старшого прапорщика запасу ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини.
З умов укладеного Договору про надання у користування військовослужбовцю Збройних Сил України службового (штатно-посадового) житла від 02.01.2020 № 10 вбачається, що відповідно до п. 1.6. Договору - даний договір не надає користувачу та членам його сім'ї права реєструвати місце проживання за адресою житлового приміщення та не є підставою для державної реєстрації речових прав на нього за користувачем та членами його сім'ї. Відповідно до п. 3.1. користувач зобов'язаний використовувати житлове приміщення за призначенням.
Пунктом 3.12 Договору передбачено, що у разі отримання житлового приміщення для постійного проживання або службового житла або компенсації за належне для отримання житлове приміщення, або переведення на іншу посаду, або звільнення з військової служби користувач зобов'язаний звільнити житлове приміщення у місячний строк разом із членами сім'ї. А також, при потребі в житловому приміщенні для новопризначеної посадової особи за якою посадою закріплене дане штатно-посадове житло, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 540 від 11.09.2019.
Відповідно до п. 4.4 Договору, власник (управитель) має право вимагати від користувача звільнення житлового приміщення, у разі використання його не за призначенням, переміщення на іншу посаду, звільнення користувача з військової служби, отримання іншого житла чи компенсації за нього.
Відповідно до п.7.2 Договору зазначено, що його укладення не створює для користувача та членів його сім'ї будь-яких інших прав на отримане у користування житлове приміщення, крім права тимчасового користування. Житлове приміщення не підлягає піднайму, бронюванню, приватизації, даруванню, викупу, передачі у заставу або займу чи в користування третім особам.
На підставі п.7.5 Договору, єдиним документом, що підтверджує надання житлового приміщення користувачу та звільнення ним житлового приміщення є підписаний сторонами акт прийому - передачі приміщення, в якому зазначається стан житлового приміщення, обладнання чи іншого майна, яке знаходиться в житловому приміщенні.
Відповідно до п. 7.1 Договору, він набирає чинності з дати його підписання і діє до моменту виключення військовослужбовця зі списків військової частини НОМЕР_1 .
Відтак, на підставі поданих документів, судом встановлено, що спірну квартиру позивач отримав у тимчасове користування на підставі наказу Міністра оборони України № 40 від 31 січня 2019 року про проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців ЗС України (з подальшими змінами)
Вказаний нормативний документ у розумінні пункту 4 Порядку № 1081 є також нормативно-правовим актом з питань забезпечення військовослужбовців житлом, що виданий центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво Збройними Силами України, а в той же час має однакову юридичну силу, разом з Інструкцією № 380.
Із зазначеного вбачається, що між сторонами виникли договірні відносини з приводу користування штатно - посадовим (службовим) житлом.
У відповідності до положень статті 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного судочинства.
Статтею 526 Кодексу передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Судом встановлено, що відповідачем Договір про надання в користування штатно - посадового житла було укладено добровільно, на момент укладення договору відповідач не заперечував проти його умов, він погодився на умови Договору, і відповідно закріпив цю згоду своїм підписом.
При цьому, за умовами укладеного Договору, він набирає чинності з дати його підписання і діє до моменту виключення військовослужбовця зі списків військової частини НОМЕР_1 (п.7.1). Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 13.11.2020 №247 (по стройовій частині) старшого прапорщика запасу ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини. Проте, позивач залишився на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_2 для отримання житла, тобто, його право на отримання житла, як військовослужбовцем, не є порушеним.
Також, з приводу виселення із займаного службового житла та порушення прав користувача житлом, у Постанові від 24.11.2020 у справі № 127/25924/17-ц, Верховний Суд звертає увагу на те, що лише припинення трудових правовідносин із роботодавцем має легітимну мету в розумінні ст. 8 конвенції для виселення особи зі службового житла. Тобто, зазначене свідчить, що в даному випадку, а саме після звільнення відповідача з військової служби, вимогою звільнення займаної ним квартири не було порушено його право на житло, передбачене ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, відповідачем не надано доказу того, що за ним було визнано право на виключення даної квартири із числа службових для забезпечення сім'ї постійним житлом. Матеріали справи містять лише копію рішення виконавчого комітету Уманської міської ради від 23.10.2019, відповідно до якого квартира АДРЕСА_1 набула статусу службової.
З приводу аналогічних правовідносин, які виникли між сторонами Верховним Судом викладено позицію в Постанові від 21.07.2021 у справі № 154/1331/20-ц, в якій зазначено, що частиною першою статті 118 ЖК Української РСР встановлено, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081, а саме пунктом 3 встановлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання проводиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла. Наказ командира військової частини про закріплення службового (штатно-посадового) житла за відповідними посадами є підставою для укладення договору про надання в користування такого житла конкретному військовослужбовцю. Зазначений договір не надає військовослужбовцю та членам його сім'ї права зареєструвати місце проживання за адресою відповідного житлового приміщення, а також не є підставою для державної реєстрації речових прав на житлове приміщення. Військовослужбовці, які забезпечуються службовим (штатно-посадовим) житлом та члени їх сімей реєструються за юридичною адресою військової частини.
Штатно-посадове (службове) житло, яким є спірна квартира, було надано відповідачу у тимчасове користування на договірних умовах на підставі договору № 10 від 02.01.2020 відповідно до наказу Міністерства оборони України від 31 січня 2019 року № 40 «Про проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців Збройних Сил України». Вказаний експеримент триває і на цей час він не визнаний таким, що суперечить законодавству України. При цьому укладений між військовою частиною НОМЕР_1 та позивачем договір від 02.01.2020 передбачає, що у разі отримання житлового приміщення для постійного проживання або службового житла або компенсації за належне для отримання житлове приміщення, або переведення на іншу посаду, або звільнення з військової служби користувач зобов'язаний звільнити житлове приміщення у місячний строк разом із членами сім'ї, укладення цього договору не створює для користувача та членів його сім'ї будь-яких інших прав на отримане у користування житлове приміщення, крім права тимчасового користування. Законодавством не передбачено можливості та порядку отримання військовослужбовцем для постійного проживання житла, яке було передане йому у тимчасове користування на договірних умовах у зв'язку з проведенням експерименту із забезпечення житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців ЗС України. ОСОБА_1 не надавалось в установленому законодавством порядку службове житлове приміщення та не видавався ордер на житло.
Крім того, важливою підставою для виселення відповідача із займаного ним штатно-посадового житла є те, що на даний час військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , який наразі перебуває на посаді командира батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , за якою закріплена квартира АДРЕСА_1 як штатно-посадова, потребує забезпечення житлом разом із сім'єю.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач просить виселити відповідача 1, відповідача 2, відповідача 3, відповідача 4 зі штатно посадової квартири АДРЕСА_1 . Проте, у самій позовній заяві зазначено лише відповідача 1 - ОСОБА_1 , тому, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме щодо виселення відповідача ОСОБА_1 із займаної квартири, оскільки вона, як штатно - посадове (службове) житло надавалося йому в порядку проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців ЗС України, в тимчасове користування, тобто на час зайняття ним відповідної посади.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-79, 81, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Виселити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , зі штатно посадової квартири АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , на користь військової частини НОМЕР_1 сплачений судовий збір в розмірі 2270 грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Леся Сергіївна Годік