Справа №705/1240/23
2/705/1304/23
про залишення позовної заяви без руху
08.06.2023 м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І, розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів,
ОСОБА_1 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів.
У позовній заяві позивач просив суд проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
При цьому позивачем не зазначено жодних даних відповідача, а саме не зазначено: дати народження, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, адреси проживання, реєстрації чи інших даних.
До позовної заяви позивачем додано клопотання про визначення підсудності, в якому він просив суд: встановити територіальну підсудність справи та за необхідності направити позов до суду, якому територіально підсудна ця справа. Звернув увагу суду, що надавачем платіжних послуг отримувача ОСОБА_2 зазначено Харківське ГРУ АТ КБ «Приватбанк». Також зазначив, що відповідно до ст. 187 ЦПК України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України суд звернувся до органів реєстрації місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 (Відділ обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у Харківській області за вих. № 5220 від 14.03.2023); Відділ обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області за вих. № 5222 від 14.03.2023; Відділ обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Черкаській області за вих. № 5223 від 14.03.2023).
05.04.2023 за вх. № 8217 позивачем ОСОБА_1 надіслано до суду клопотання про використання ЄДДР, в якому він просив суд встановити територіальну підсудність за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з допомогою Єдиного державного демографічного реєстру через Електронний кабінет ЄСІТС.
Відповідно п. 1 та п. 2 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» в обов'язковому порядку до Реєстру вноситься інформація щодо імені особи та дата її народження.
Враховуючи викладене вище, суд позбавлений можливості за допомогою електронного доступу визначити місце реєстрації відповідача та встановити територіальну підсудність справи.
У відповіді на запит Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області за вх. № 8397 від 07.04.2023 повідомлено суд, що ОСОБА_2 зареєстрованим не значиться.
У відповіді на запит Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Черкаській області за вх. № 9017 від 13.04.2023 повідомлено суд, що ОСОБА_2 зареєстрованим не значиться.
Враховуючи відсутність відповіді на запит від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у Харківській області, судом повторно за вих. № 8522 від 27.04.2023 було зроблено запит про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 . Станом на 08.06.2023 відповідь на запит до суду не надійшла.
Враховуючи, що відповідно до п. 7 ст. 187 ЦПК України інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду, суд позбавлений можливості вплинути на будь-який орган реєстрації та іншим чином витребувати інформацію.
01.06.2023 за вх. № 13018 позивач ОСОБА_1 надіслав до суду клопотання про передачу справи до іншого суду, в якому просив суд передати справу до будь-якого місцевого суду в місті Харкові/Харківської області для встановлення територіальної підсудності справи.
Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Водночас суд звертає увагу, що підсудність є сукупністю цивільних процесуальних норм, що встановлюють правила розмежування повноважень судів загальної юрисдикції.
Територіальною називається підсудність справи суду залежно від території, на яку розповсюджується юрисдикція даного суду. З її допомогою розмежовується компетенція однорідних судів (однієї ланки судової системи). Як правило, територіальна підсудність підрозділяється на загальну, за вибором позивача, договірну, виключну і підсудність пов'язаних справ.
Так, цивільне процесуальне законодавство виділяє кілька видів просторової підсудності, у залежності від місця знаходження сторін, характеру спірних правовідносин, угоди сторін, наявності зв'язку між справами. До них відносяться: загальна територіальна підсудність, альтернативна підсудність та виключна підсудність.
Загальна підсудність визначає компетенцію суду по розгляду справи залежно від знаходження відповідача. Коли ним є громадянин, то позови пред'являються до суду за місцем його проживання, його постійної осілості. Позови до підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності пред'являються за місцем знаходження їх органу управління. Правила загальної підсудності поширюють свою дію на всі справи позовного провадження, за винятком тих, для яких ЦПК встановлює інший вид підсудності.
Статтею 28 ЦПК України передбачено, що підсудність справ за вибором позивача, встановлює правила підсудності справ за вибором позивача, яку ще називають альтернативною підсудністю. Альтернативною називають підсудність, за якою декілька судів є компетентними розглянути справу. Не виключаючи можливість звернення особи до суду за правилами загальної підсудності (за місцезнаходженням відповідача), вона встановлює можливість звертатися до іншого або інших судів, тобто встановлює альтернативу - можливість для позивача обрати один із двох чи більше судів.
Альтернативна підсудність є пільговою, вона встановлена для невеликої категорії справ, які мають особливо важливе значення для громадян. Специфіка цього виду підсудності полягає в тому, що в залежності від характеру матеріальних правовідносин та предмету спору, особистих обставин (стан здоров'я, малолітні діти тощо) позивач може обирати серед двох, трьох чи більшої кількості судів, які будуть компетентними розглянути таку справу.
Виключна підсудність встановлює, що пред'явлення позовів у деяких справах можливе тільки у точно визначеному законом суді. Вона передбачена до незначної частини позовів, виключаючи можливість застосування до них інших видів територіальної підсудності, тому і названа виключною підсудністю.
Пунктами 34, 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01.03.2013 роз'яснено, що якщо інше не встановлено ЦПК, позови пред'являються: до фізичної особи - до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування; до юридичної особи - за її місцезнаходженням, яке стосовно фізичної особи визначається відповідно до положень статті 29 ЦК України і статті 3 Закону України від 11.12.2003 № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а щодо юридичної особи - за положеннями статті 93 ЦК.
Право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи викладене вище та те, що спори між судами не допускаються, суддя позбавлена можливості без наявності підтвердження місця реєстрації відповідача направити справу до іншого суду, як і позбавлена можливості самостійно обрати суд, оскільки зазначене виходить за межі повноважень судді.
Крім того, в разі відкриття провадження судом без підтвердженого місця реєстрації відповідача, будь-який суд буде позбавлений можливості надіслати відповідачу копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками та звернути рішення до виконання, в разі його винесення.
Суддя звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Звертаючись з позовною заявою, позивач не обґрунтував підсудність справи Уманському міськрайонному суду Черкаської області, тому позивачу пропонується обґрунтувати підстави звернення з даним позовом за підсудністю саме до Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
Суд наголошує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя з огляду на усталену практику Європейського суду з прав людини. Встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, до документів, які мають бути до неї додані, а також визначаючи підсудність різних категорій справ, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та підстав прийняття заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, як і не можливо задовольнити клопотання позивача про направлення справи за підсудністю до іншого суду, відтак вважаю за необхідне дану позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з врахуванням вимог ст. 175 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 та 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Керуючись ст. ст. 4, 133, 174-177, 185, 259-261, 293 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів залишити без руху.
Надати позивачу строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків заяви, зазначених в ухвалі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Cуддя О.І. Єщенко