08.06.2023
Справа № 646/1885/23
Провадження № 1-в/646/95/2023
Іменем України
08.06.2023 року Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Харкові справу за поданням начальника державної установи «Диканівська виправна колонія (№ 12)» відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, неодруженого, судимого 13.01.2022 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, 13.02.2023 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 3 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про застосування покарання за наявності двох вироків,
Начальник державної установи «Диканівська виправна колонія (№ 12)» звернувся до суду із вказаним поданням, в обґрунтування вказав, що у вказаній установі відбуває покарання ОСОБА_4 , засуджений 13.02.2023 року вироком Київського районного суду м. Полтави за ч. 3 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю. Разом з тим, ОСОБА_4 також засуджений вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13.01.2022 року за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 рокі позбавлення волі. Проте попередній вирок суду при цьому не враховано. Просив вирішити питання щодо застосування покарання за наявності вказаних судових рішень.
Представник установи виконання покарань, захисник та засуджений повідомлялись про час та місце розгляду подання завчасно та належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомили, що не є перешкодою проведення судового розгляду, у відповідності до положень ч. 5 ст. 539 КПК України.
Прокурор просив подання задовольнити та призначити покарання ОСОБА_4 на підставі ч. 4 ст. 70 КК України та визначити початок строку відбуття покарання.
Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступного.
Відповідно до п. 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України N 5-рп/2013 від 26.06.2013 року у справі № 1-7/2013, Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК України, має право вирішувати питання про застосування покарання у наявності кількох вироків.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в ч. ч. 1-3 цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.
Як вбачається з вироку Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13.01.2022 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі за правопорушення, яке ним було вчинено 25.07.2019 року. Початок строку відбування покарання визначено рахувати з 13.01.2022 року.
Крім цього, відповідно до вироку Київського районного суду м. Полтави від 13.02.2023 року ОСОБА_4 засуджений за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю за правопорушення, яке ним було вчинено 26.08.2019 року. Початок строку відбування покарання визначено рахувати з 26.08.2019 року.
Проте при постановленні вказаного вироку, попередній вирок суду від 13.01.2022 року враховано не було.
Таким чином на даний час щодо ОСОБА_4 є два вироки, які набрали законної сили.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що подання є обґрунтованим, оскільки остаточне покарання ОСОБА_4 згідно вироку Київського районного суду м. Полтави від 13.02.2023 року не призначено за сукупністю кримінальних правопорушень, з урахуванням вироку Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13.01.2022 року.
Враховуючи всі обставини кримінальних проваджень суд приходиться до висновку про призначення на підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначених ОСОБА_4 вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13.01.2022 року та вироком Київського районного суду м. Полтави від 13.02.2023 року.
Початок строку відбування покарання необхідно рахувати ОСОБА_4 з 26.08.2019 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 535, 537, 539 КПК України, суд -
Подання начальника державної установи «Диканівська виправна колонія (№ 12)» відносно ОСОБА_4 про застосування покарання за наявності двох вироків - задовольнити.
Визначити порядок застосування покарання ОСОБА_4 за наявності двох вироків.
З підстав, передбачених ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Орджонікідзевсього районного суду м. Харкова від 13.01.2022 року більш суровим покаранням за вироком Київського районного суду м. Полтави від 13.02.2023 року, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень - у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його особистою власністю.
Початок строку відбування покарання рахувати ОСОБА_4 з 26.08.2019 року.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Червонозаводський районний суд м. Харкова.
Головуючий - суддя -