Справа № 646/1725/23
№ провадження 1-кс/646/569/2023
07.06.2023 м.Харків
Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання начальника відділення № 2 СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 про здійснення спеціального досудового розслідування, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221100001278 від 11.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України,-
встановив:
Начальник відділу Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Великобурлуцького відділу Куп'янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022221100001278, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.11.2022 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.258-3, ч. 2 ст. 260 КК України.
Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022221100001278 від 11.11.2022 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.258-3, ч. 2 ст. 260 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.
Згідно з п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні їх зобов'язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов'язались утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
31.05.1997 відповідно до положень Статуту ООН і зобов'язань по Заключному акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі Україна та Російська Федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (ратифікований Законом України від 14.01.1998 №13/98-ВР та Федеральним Законом Російської Федерації від 02.03.1999 № 42 ФЗ). Відповідно до ст. ст. 2-3 зазначеного договору Російська Федерація зобов'язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та будівництво відносин на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або загрози силою, включаючи економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов'язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
Статтями 1-3 Конституції України, яка прийнята Верховною Радою України 28.06.1996, визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; від 21.12.1965 №2131 (ХХ), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та обмеження їх суверенітету та від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, установлено, що ні одна з держав не має право здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Закріплено обов'язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
Упродовж 2013 року у зв'язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади та Збройних Сил Російської Федерації (далі ЗС РФ) виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Своїх злочинних цілей представники влади і ЗС РФ вирішили досягти зокрема шляхом створення і фінансування терористичної організації на території України.
Так, 07 квітня 2014 року в м. Донецьку Донецької області під безпосереднім керівництвом та контролем невстановлених на цей час представників влади РФ та ЗС РФ створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі «ДНР»). Координація діяльності цієї терористичної організації, як і її фінансове, матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється невстановленими на цей час представниками влади та ЗС РФ, окремими іноземними громадянами, а також окремими суб'єктами господарської діяльності та громадянами України, лояльно налаштованими до ідей та діяльності «ДНР».
Указана терористична організація має: конкретних лідерів, які підтримують між собою тісні взаємозв'язки; чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, керівники та учасники яких підпорядковуються лідерам організацій; а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов'язки згідно з єдиним планом спільних злочинних дій.
Так, на учасників силового блоку терористичної організації «ДНР» покладаються наступні обов'язки:
-систематична організація та здійснення актів застосування збройної сили проти держави України у особі представників сил АТО, зокрема ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань, задіяними у проведенні антитерористичної операції;
-створення не передбачених законом озброєних підрозділів та участь у їх діяльності;
-вербування нових учасників до складу силового блоку терористичних організацій «ДНР» та, організація їх у групи, навчання, озброєння та керівництво їхніми діями;
-захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об'єктів на території Донецької області;
-вчинення терористичних актів та диверсій на інший території України;
-захоплення чи заволодіння у інший спосіб зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення АТО та забезпечення власної злочинної діяльності;
-викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу владу в Україні;
-силова підтримка учасників політичного блоку незаконних утворень «ДНР», захоплення, а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд;
-організація поставок зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації.
Водночас на учасників політичного блоку терористичної організації «ДНР» покладаються обов'язки:
-створення так званих «органів державної влади «ДНР» та організація їх діяльності;
-видача документів, які мають ознаки нормативно-правових актів, від імені нелегітимних «органів державної влади «ДНР»;
-організація та проведення незаконних референдуму та виборів на територіях, підконтрольних «ДНР»;
-проведення агітаційної роботи серед населення Донецької області щодо діяльності терористичної організації «ДНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;
-організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;
-налагодження взаємодії між лідерами «ДНР», представниками влади та ЗС РФ з метою координації дій щодо застосування актів збройної сили проти держави України, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;
-налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для здійснення актів застосування збройної сили проти держави України, зокрема протидії правоохоронним органам та силам АТО;
-налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітацій, висвітлення діяльності «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України і осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції, та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;
-надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку «ДНР» та для забезпечення їх протиправної діяльності;
-забезпечення учасників «ДНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.
На керівників блоків покладається керівництво, організація дій та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників груп, що входять до складу вказаних блоків.
Одним із основних завдань учасників вказаної терористичної організацій є зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вплив на прийняття рішень, вчинення та не вчинення дій органами державної влади України, шляхом застосування зброї, вчинення вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров'я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.
Враховуючи викладене, так звана «Донецька народна республіка» є стійким об'єднанням невизначеної кількості осіб (більше трьох), яка створена з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому у відповідності до абз. 19 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією.
При цьому, терористична діяльність охоплює зокрема організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у них (ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом»).
07.04.2014 за поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, на території Донецької і Луганської областей розпочато проведення антитерористичної операції (далі АТО) із залученням Збройних Сил України та інших військових формувань, яка тривала до 30 квітня 2018 року та надалі отримала формат «операції Об'єднаних сил».
З квітня 2014 року учасники терористичної організації «ДНР», реалізуючи злочинний умисел представників влади РФ і ЗС РФ щодо досягнення зазначених завдань, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади і місцевого самоврядування, зокрема щодо визнання легітимності діяльності «ДНР» та влади її керівників, здійснюють захоплення адміністративних будівель і ключових об'єктів інфраструктури на території Донецької області, акти застосування збройної сили проти держави України, чинять збройний опір військовослужбовцям Збройних Сил України та правоохоронним органам України, задіяним у відновленні територіальної цілісності України та забезпеченні правопорядку, вчиняються інші злочини.
Як наслідок, частина території Донецької області опинилась під контролем представників терористичної організації «ДНР» та відповідно до постанови Верховної Ради України №254-VIII від 17.03.2015 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», постановою Верховної Ради України № 252-VIII від 17.03.2015 «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування», Закону України від 18.01.2018 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» набула статусу тимчасово окупованої території.
Чисельні злочини, вчинені представниками терористичної організації «ДНР» або за їх участі знайшли своє відображення у зверненнях Верховної Ради України до міжнародних організацій та іноземних держав щодо визнання «ДНР» терористичною організацією. Зокрема, у Зверненні ВРУ до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року за № 129-VIII, та Зверненні до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав-членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою ВРУ від 14.01.2015 за № 106-VIII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтриманого Російською Федерацією міжнародного тероризму» від 22.07.2014 за № 1597-VII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21.04.2015 за № 337-VIII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» від 22.07.2014 за № 1596-VII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організації «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 04.02.2015 за № 145-VIIІ.
Факт створення «ДНР» за підтримки та під контролем Російської Федерації визнано Резолюцією ПАРЕ від 12.10.2016. При цьому в Резолюції зазначено, що «ДНР» та всі її «установи» не мають будь-якої легітимності у відповідності з українським або міжнародним правом.
З метою сприяння насильницькій зміні меж території України, на виконання завдань силового блоку терористичної організації «ДНР» з квітня 2014 року на частині території Донецької області групами осіб, які здійснювали захоплення адміністративних будівель органів державної влади України та правоохоронних органів України на території Донецької області, після незаконного заволодіння зброєю та бойовими припасами із зазначених будівель, утворено ряд підрозділів, що увійшли до складу силового блоку терористичної організації «ДНР».
Так встановлено, що ОСОБА_6 в період часу не пізніше лютого 2017 року (точну дату та час під час досудового розслідування не встановлено), перебуваючи у невстановленому місці на території Донецької області, усвідомлюючи, що діяльність терористичної організації «ДНР» є незаконною, спрямована на зміну меж території України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, діючи умисно, з ідеологічних та корисливих мотивів, за власною ініціативою добровільно вступив до одного з її структурних підрозділів - не встановленого під час досудового розслідування збройного формування так званої «ДНР», до складу якого здебільшого входять українські найманці, які воювали за інтереси РФ на Донбасі.
Встановлено, що ОСОБА_6 вступив до структурного підрозділу т.зв. «ДНР» з метою безпосередньої участі в протиправній діяльності даної терористичної організації щодо дестабілізації суспільно-політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України, зокрема, шляхом застосування збройної сили проти Збройних Сил України, зобов'язався дотримуватися встановлених правил поведінки та виконувати визначені йому функції.
Вступивши до не передбаченого законом збройного формування терористичної організації «ДНР», ОСОБА_6 не пізніше лютого 2017 року (точну дату та час під час досудового розслідування не встановлено) був зарахований до його складу та виконував покладені на нього функції з використанням виданої вогнепальної зброї для здійснення збройного опору військовослужбовцям Збройних сил України та інших військових формувань України, задіяних у проведенні АТО, що проводилась з метою припинення діяльності терористичної організації «ДНР» на території Донецької області.
Перебуваючи протягом вказаного часу у складі терористичної організації «ДНР», ОСОБА_6 був забезпечений камуфльованою формою одягу, зокрема з розпізнавальними знаками у вигляді нарукавних шевронів, вогнепальною зброєю та бойовими припасами до неї.
ОСОБА_6 , вступаючи до терористичної організації «ДНР», а саме до її структурного підрозділу - невстановленого під час досудового розслідування збройного формування, був достовірно обізнаним, що він має організаційну структуру військового типу (поділяється на структурні підрозділи (групи, пости) з визначенням особового складу кожного з них, який носить формений одяг військового типу), характеризується наявністю єдиноначальності та субординації (невстановленими органами досудового розслідування особами здійснюється єдине керівництво зазначеними збройними формуваннями), з використанням знаків розрізнення (нарукавних шевронів та інших предметів), має воєнізований характер завдань та методів (здійснення з використанням вогнепальної зброї та військової техніки збройного опору підрозділам Збройних Сил України й інших військових формувань України, задіяних у проведенні АТО на території Донецької та Луганської областей України) та ставить перед собою специфічні завдання (утримання території окремих районів Донецької області, тимчасово не підконтрольних органам державної влади України, встановлення на території цих районів Донецької області військового стану (перевірка документів у осіб, чергування з вогнепальною зброєю на підконтрольних об'єктах, обладнання на території зазначених районів Донецької області так званих «блок постів» для здійснення збройного опору Збройним Силам України й іншим військовим формуванням України) та має для цього відповідні матеріальні засоби (вогнепальну зброю автомати, бойові припаси (патрони) та військову техніку.
Таким чином, в період з не пізніше жовтня 2014 року по вересень 2022 (точну дату та час під час досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області та території Харківської області, діючи умисно, з корисливих та ідеологічних мотивів, приймав участь у терористичній організації «ДНР», забезпечуючи реалізацію цілей та завдань її силового блоку, а також брав участь в окупаційних діях на території смт. Великий Бурлук, Куп'янського району, Харківської області.
За вищевикладених обставин, в період часу не пізніше лютого 2017 року (точну дату та час під час досудового розслідування не встановлено), перебуваючи у невстановленому місці на території Донецької області, при вищевказаних обставинах ОСОБА_6 , діючи умисно, добровільно, за попередньою змовою групою осіб (стосовно яких досудове розслідування здійснюється в інших кримінальних провадженнях), усвідомлюючи, що діяльність не передбачених законом збройних формувань, які входять до складу терористичної організації «ДНР», є незаконною, спрямована на зміну меж території України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, з ідеологічних та корисливих мотивів, вступив до складу не встановленого під час досудового розслідування не передбаченого законом збройного формування так званої «ДНР», до складу якого здебільшого входять українські найманці, які воювали за інтереси рф на Донбасі.
Вступивши до вищезазначеного не передбаченого законом збройного формування терористичної організації «ДНР», ОСОБА_6 не пізніше лютого 2017 року (точну дату та час під час досудового розслідування не встановлено) був зарахований до його складу та виконував покладені на нього функції з використанням виданої вогнепальної зброї для здійснення збройного опору військовослужбовцям Збройних сил України та інших військових формувань України, задіяним у проведенні АТО, що проводилась з метою припинення діяльності терористичної організації «ДНР» на території Донецької області.
Перебуваючи протягом вказаного часу у складі терористичної організації «ДНР», ОСОБА_6 був забезпечений камуфльованою формою одягу, зокрема з розпізнавальними знаками у вигляді нарукавних шевронів, вогнепальною зброєю та бойовими припасами до неї.
Так, ОСОБА_6 вступаючи до не встановленого під час досудового розслідування не передбаченого законом збройного формування так званої «ДНР», був достовірно обізнаним, що дане формування має організаційну структуру військового типу (поділяються на структурні підрозділи (групи, пости) з визначенням особового складу кожного з них, який носить формений одяг військового типу), характеризується наявністю єдиноначальності та субординації (невстановленими органами досудового розслідування особами здійснюється єдине керівництво зазначеними збройними формуваннями), використанням знаків розрізнення (нарукавних шевронів та інших предметів), має воєнізований характер завдань та методів (здійснення з використанням вогнепальної зброї та військової техніки збройного опору підрозділам Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних в проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей України) та ставить перед собою специфічні завдання (утримання території окремих районів Донецької області, тимчасово не підконтрольних органам державної влади України, встановлення на території цих районів Донецької області військового стану (перевірка документів у осіб, чергування з вогнепальною зброєю на підконтрольних об'єктах, обладнання на території зазначених районів Донецької області так званих «блок-постів» для здійснення збройного опору Збройним Силам України та іншим військовим формуванням України) та має для цього відповідні матеріальні засоби (вогнепальну зброю автомати, бойові припаси (патрони) та військову техніку.
Крім того, ОСОБА_6 усвідомлював, що даний підрозділ, а саме не передбачене законом збройне формування так званої «ДНР» не відноситься до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу безпеки України», «Про національну поліцію», Про державну прикордонну службу України», «Про Національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими передбачено створення та функціонування збройних формувань України.
24.11.2022 т.в.о. начальника відділення № 2 СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області підполковником поліції ОСОБА_7 за погодженням із начальником Великобурлуцького відділу Куп'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12022221100001278 від 11.11.2022, в порядку ст. 135 КПК України, повідомлено про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 України, шляхом опублікування на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур'єр» №252 від 26.11.2022.
06.04.2023 начальником відділення № 2 СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_5 за погодженням із начальником Великобурлуцького відділу Куп'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023221100000615 від 04.03.2023 в порядку ст. 135 КПК України, повідомлено про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, шляхом опублікування на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора.
17.04.2023 постановою прокурора матеріали кримінальних проваджень №12022221100001278 від 11.11.2022, за ч. 2 ст. 260 КК України та №12023221100000615 від 04.03.2023, за ч. 1 ст. 258-3 КК України об'єднані в одне кримінальне провадження №12022221100001278 від 11.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 258-3 КК України.
19.04.2023 начальником відділення № 2 СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_5 за погодженням із начальником Великобурлуцького відділу Куп'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 в порядку ст. 135 КПК України, повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 258-3 КК України, шляхом опублікування на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур'єр» №80 від 21.03.2023.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 258-3 КК України:
-рапорт співробітника УСР Харківської області ДСР НП України від 21.11.2022;
-кримінальний аналіз соціальних сторінок, відповідно до яких проведенні аналізи соціальних сторінок ОСОБА_6 , де зафіксовано наявність світлин із фотокартками де відображено чоловіка ОСОБА_6 у військовій формі із знаками розпізнавання військових формувань окупаційних військ, з автоматичною зброєю;
-протокол огляду документів від 26.11.2022;
-протокол допиту свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.11.2022;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 22.11.2022;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 22.11.2022;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.11.2022;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 22.11.2022;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 22.11.2022;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 29.04.2023;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від 29.04.2023;
-іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.
Підозрюваного ОСОБА_6 постановою слідчого від 08.12.2022 оголошено у розшук. Здійснення розшуку підозрюваного ОСОБА_6 доручено співробітникам Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області.
На даний час, підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування.
Згідно інформації ЗС №2 ВКП Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України або на території рф, яка відповідно до Постанови ВРУ «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором» № 129-VIII від 27.01.2015, беручи до уваги Статут ООН та Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 3314 "Визначення агресії" від 14.12.1974, визнана державою-агресором.
Отже, вищевказані матеріали досудового розслідування дають достатні та безсумнівні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 умисно переховується від слідства на тимчасово окупованій території України або на території держави, визнаної ВРУ державою-агресором з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені ним кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 258-3 КК України.Притягнути
ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності у загальному порядку, передбаченому чинним кримінальним процесуальним законодавством, неможливо.
При цьому факт перебування підозрюваного ОСОБА_6 на тимчасово окупованій території України або на території держави, визнаної ВРУ державою-агресором (підтверджується показаннями свідків, матеріалами наданими УСР в Харківській області, ЗС №2 ВКП Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області) позбавило орган досудового розслідування можливості вручити ОСОБА_6 письмове повідомлення про підозру від 19.04.2023 у день його складання, у зв'язку з чим, зазначене повідомлення про підозру та повістки про виклики (на 24.04.2023, 25.04.2023, 26.04.2023) відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме опублікування на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур'єр» №80 від 21.04.2023, для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №12022221100001278 від 11.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 258-3КК України, допиту в якості підозрюваного.
Таким чином, підозрюваний ОСОБА_6 належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення слідчих (розшукових) дій.
Разом з тим, на виклики слідчого підозрюваний ОСОБА_6 до органу досудового розслідування не з'явився, про поважні причини неприбуття не повідомив, що свідчить про його переховування від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на даний час ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України або на території держави, визнаної ВРУ державою-агресором, ухиляється від явки на виклики слідчого та прокурора, дійсно переховується, у зв'язку з чим його було оголошено у розшук.
Також слідчий зазначив, що притягнути ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності у загальному порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством, не надається можливим, але при цьому наявні достатні підстави для проведення у даному кримінальному провадженні стосовно підозрюваного спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 258-3 КК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання із зазначених у ньому підстав, просив задовольнити.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні покладалась на розсуд суду при розгляді вказаного клопотання слідчого, посилаючись на те, що наразі вона не має можливості зв'язатися зі своїм підзахисним та узгодити з ним відповідну правову позицію.
Слідчий суддя, вислухавши думку прокурора та захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022221100001278 від 11.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України. Здійснення досудового розслідування, постановою керівника Харківської обласної прокуратури від 27.03.2023, доручено слідчим слідчого відділу Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області.
24.11.2022 т.в.о. начальника відділення № 2 СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області підполковником поліції ОСОБА_7 за погодженням із начальником Великобурлуцького відділу Куп'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12022221100001278 від 11.11.2022, в порядку ст. 135 КПК України, повідомлено про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 України, шляхом опублікування на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур'єр» №252 від 26.11.2022.
06.04.2023 начальником відділення № 2 СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_5 за погодженням із начальником Великобурлуцького відділу Куп'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023221100000615 від 04.03.2023 в порядку ст. 135 КПК України, повідомлено про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, шляхом опублікування на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора.
17.04.2023 постановою прокурора матеріали кримінальних проваджень №12022221100001278 від 11.11.2022, за ч. 2 ст. 260 КК України та №12023221100000615 від 04.03.2023, за ч. 1 ст. 258-3 КК України об'єднані в одне кримінальне провадження №12022221100001278 від 11.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 258-3 КК України.
19.04.2023 начальником відділення № 2 СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_5 за погодженням із начальником Великобурлуцького відділу Куп'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 в порядку ст. 135 КПК України, повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 258-3 КК України, шляхом опублікування на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур'єр» №80 від 21.03.2023.
Постановою слідчого від 08.12.2022 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук.
Згідно інформації ЗС №2 ВКП Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів слідства на тимчасово окупованій території України або на території рф.
Отже, вищевказані матеріали досудового розслідування дають достатні та безсумнівні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 умисно переховується від слідства на тимчасово окупованій території України або на території держави, визнаної ВРУ державою-агресором з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені ним кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Крім того, факт перебування підозрюваного ОСОБА_6 на тимчасово окупованій території України або на території держави, визнаної ВРУ державою-агресором (підтверджується показаннями свідків, матеріалами наданими УСР в Харківській області, ЗС №2 ВКП Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області) позбавило орган досудового розслідування можливості вручити ОСОБА_6 письмове повідомлення про підозру від 19.04.2023 у день його складання, у зв'язку з чим, зазначене повідомлення про підозру та повістки про виклики (на 24.04.2023, 25.04.2023, 26.04.2023) відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме опублікування на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур'єр» №80 від 21.04.2023, для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №12022221100001278 від 11.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 258-3КК України, допиту в якості підозрюваного.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на даний час ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України або на території держави, визнаної ВРУ державою-агресором, ухиляється від явки на виклики слідчого та прокурора, дійсно переховується, у зв'язку з чим його було оголошено у розшук.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_6 , та причетність підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень підтверджується долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження, а саме: рапортом співробітника УСР Харківської області ДСР НП України від 21.11.2022; кримінальним аналізом соціальних сторінок, відповідно до яких проведенні аналізи соціальних сторінок ОСОБА_6 , де зафіксовано наявність світлин із фотокартками де відображено чоловіка ОСОБА_6 у військовій формі із знаками розпізнавання військових формувань окупаційних військ, з автоматичною зброєю;протокол огляду документів від 26.11.2022;протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.11.2022;протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 22.11.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 22.11.2022; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.11.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 22.11.2022; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 22.11.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 29.04.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від 29.04.2023; іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.
Одними із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини (ст. 2 КПК України).
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (inabsentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями209,255-258,258-1,258-2,258-3,258-4,258-5,348,364,364-1,365,365-2,368,368-2,368-3,368-4,369,369-2,370,379,400,408,436,436-1,437,438,439,440,441,442,443,444,445,446,447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Відповідно до ч.1 ст.297-2 КПК України з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді має право звернутися прокурор або слідчий за погодженням з прокурором.
Частиною 2 ст. 297-2 КПК України передбачено, що у клопотанні зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини; 4) відомості про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук; 5) виклад обставин про те, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; 6) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання. Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Частиною 2 статті 297-4 КПК України встановлено, що під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.
Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 до кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин.
Окрім того, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини у відповідності до якої «обґрунтована підозра», про яку йдеться у ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, означає наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати об'єктивного спостерігача, що конкретна особа можливо вчинила злочин.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Таким чином, вищевказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінальних правопорушень.
Згідно ч.5 ст.139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупованою територією визначається:
1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;
2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;
3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України.
4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1, 2 і 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.
Згідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який перебуває на тимчасово окупованій території України, та оголошення його у розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження в порядку, передбаченому КПК України, з особливостями, встановленими цим Законом.
Згідно з абзацом 2 ч. 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності або оголошені у міждержавний та/або міжнародний розшук, та вони розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Пунктом 2 частини 3 статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» вимога про оголошення у міждержавний або міжнародний розшук не поширюється на випадки, якщо вирішується питання про застосування стосовно цих осіб спеціального кримінального провадження.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.260, ч. 1 ст. 258-3 КК України, він умисно ухиляється від явки на виклики слідчого, оголошений в розшук, який на даний час триває, перебуває на тимчасово окупованій території України, або на території рф, слідчий суддя вважає за необхідне надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022221100001278, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.11.2022 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.258-3, ч. 2 ст. 260 КК України.
Керуючись ст.ст. 139, 297-1, 297-2, 297-3, 297-4, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання начальника відділення № 2 СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 про здійснення спеціального досудового розслідування, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221100001278 від 11.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України - задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022221100001278 від 11.11.2022, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України.
У випадку затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , або добровільної його явки до органу досудового розслідування, подальше досудове розслідування щодо неї здійснювати згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1