Справа № 643/4909/23
Провадження № 2-о/643/196/23
про залишення заяви без руху
09.06.2023 м. Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Поліщук Т.В., розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління соціального захисту населення Адміністрації Салтівського району Харківської міської ради про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, -
08.06.2023 до суду надійшла заява, ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління соціального захисту населення Адміністрації Салтівського району Харківської міської ради про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна.
Дана заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров'я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров'я.
Для визначення фактичної можливості такої особи з'явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.
Верховний Суд у справі № 195/1605/16, постанова від 07.10.2020, зазначив, що особа, щодо якої розглядається справа окремого провадження про визнання її недієздатною, має право на участь у слуханні справи та на справедливий розгляд своєї справи. Зокрема, така особа повинна бути повідомлена про розгляд такої справи, їй має бути роз'яснено її права, вона повинна мати можливість за бажанням скористатися правовою допомогою і брати участь у судових засіданнях. Навіть у разі наявності реальних, доведених застережень щодо небезпеки безпосередньої участі цієї особи у розгляді справи для інших осіб або для неї самої суд повинен, принаймні, мати візуальний контакт із цією особою, а краще опитати її (за необхідності дистанційно, у режимі відеоконференції).
В порушення ч. 1 ст. 299 ЦПК України заявником у заяві про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, заінтересованою особою не зазначено особу, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною. Крім того, не зазначено в якості заінтересованої особи орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Згідно ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Згідно з ч. 1 ст. 300 ЦПК України, суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування.
Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.
Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов'язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства: захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в цьому конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.
Крім того, особа, яка виявила бажання виконувати обов'язки опікуна ( піклувальника), подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна ( піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна ( піклувальника).
Всупереч вищезазначеним вимогам закону заявником до заяви не додано висновок органу опіки та піклування про можливість призначення його опікуном над недієздатною фізичною особою, а також доказів того, що він звертався з приводу цього питання до органу опіки та піклування.
Крім того, приписами ч. 3 ст. 297 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
З доданої до заяви довідки до акта огляду МСЕК серії МСЕ № 126578 від 30.03.1993 вбачається, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю з дитинства, група інвалідності друга. Проте у заяві про визнання фізичної особи недієздатною не наведена інформація про обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад ОСОБА_2 , тип захворювання, які діагностовано лікарями та існують станом на дату звернення до суду з даною заявою, перебування на обліку, тощо. З наданої заявником довідки КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня» вбачається лише те, що ОСОБА_2 знаходиться на стаціонарному лікуванні в зазначеному закладі в психіатричному відділенні № 10 для дорослих з 15.05.2023 по теперішній час.
Враховуючи вищевикладене, заявнику необхідно надати суду висновок органу опіки та піклування про можливість призначення його опікуном над недієздатною фізичною особою, або докази звернення з цього питання до органів опіки та піклування, а також в заяві зазначити як заінтересованою особою ОСОБА_2 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради, навестиінформацію про обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. 1, 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Всупереч цього додані до заяви копії документів для заінтересованої особи не засвідчені належним чином.
Разом з тим, заявником в порушення вимог п. 8 ч. 3 ст.175 ЦПК України, в заяві не зазначено, щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Також в порушення п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, матеріали справи не містять підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Оскільки, заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, провадження у справі не може бути відкрито, а тому відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України її слід залишити без руху з вказаних вище підстав та надати заявнику строк для усунення недоліків, протягом десяти днів з дня отримання заявником ухвали.
В разі невиконання вимог ухвали суду, заява, відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута заявнику.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175-177, 185, 318 ЦПК України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління соціального захисту населення Адміністрації Салтівського району Харківської міської ради про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна - залишити без руху.
Надати заявнику ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду. У спосіб на виконання даної ухвали суду, заявнику необхідно подати відповідну заяву, з додатками через канцелярію суду відповідно до кількості заінтересованих осіб, або направити засобами поштового зв'язку протягом визначеного строку.
Роз'яснити, що якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Поліщук