Справа № 621/1699/23
Пр. № 1-кп/621/227/23
Іменем України
09 червня 2023 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Харків, громадянина України, із повною середньою освітою, не працюючого, неодруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
29.04.2023 року приблизно о 20 годині 30 хвилин ОСОБА_4 перебував у під'їзді будинку АДРЕСА_2 , де у нього на побутовому грунті виникла сварка із ОСОБА_5 , під час якої у ОСОБА_4 внаслідок особистих неприязних відносин виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
З метою реалізації свого протиправного умислу, направленого на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 в той же день 29.04.2023 року близько 20:30 години, перебуваючи в під'їзді вищезазначеного багатоквартирного будинку біля квартири АДРЕСА_3 , діючи протиправно та бажаючи настання наслідків, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, тримаючи в правій руці ручну пилку по металу, умисно наніс нею один удар в область вказівного пальця правої руки ОСОБА_5 .
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , згідно висновку експерта 12-14/71-Зм/23 від 02.05.2023, потерпілій ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: рвано-забійної рани на тильній поверхні правої кисті в області фаланги 2-го пальця по ступеню тяжкості це тілесне ушкодження відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я.
Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, розкаявся у скоєному, погодився із кваліфікацією органом досудового розслідування вчиненому ним діянні, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи на підставі яких йому пред'явлено обвинувачення. Пояснив про обставини справи, як викладено вище у вироку.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, судом відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що не має сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив учасникам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд, переконавшись у правильності розуміння вказаних положень закону сторонами кримінального провадження, визнано доцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, а також винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Вина обвинуваченого у скоєнні вище зазначеного кримінального правопорушення доведена в повному обсязі.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 , суд кваліфікує за ч.2 ст.125 КК України, як умисне лигке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_4 суд враховує щире каяття, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України визнається судом обставиною, яка пом'якшує його покарання.
Відповідно до ст. 67 КК України, обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Відповідно ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_4 відноситься до кримінального проступку.
Вивченням даних про особу ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується формально позитивно, не працює, не одружений.
При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд відповідно до вимог ст. 65-67 КК України, враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_4 покарання у виді громадських робіт в межах санкції ч. 2 ст.125 КК України.
Суд вважає, що призначене покарання необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_4 та попередження ним нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368 - 371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_4 не обирати.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.
Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1