справа № 619/2478/23
провадження № 1-кс/619/424/23
іменем України
09 червня 2023 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської областіОСОБА_1
за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 12023221270000187 від 03.06.2023, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
установив:
До суду надійшло клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про накладення арешту на мобільний телефон марки «BISON X10G», що належить ОСОБА_4 , а також на два прозорі полімерні зіп-пакети з невідомою речовиною; шість зіп-пакетів з невідомою речовиною білого кольору.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що СВ ВП № 2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області проводить досудове розслідування кримінального провадження № 12023221270000187 від 03 червня 2023 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, 03.06.2023 працівниками поліції ВП № 2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, за участі військовослужбовців ВСП ЗСУ, за адресою: Харківська область, Богодухівський район, Золочівська територіальна громада, смт Золочів, вул. Гагаріна буд. 29, у ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є військовослужбовцем ЗСУ, було виявлено та вилучено речовину схожу на наркотичну близько 20 грам.
03.06.2023 було проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , де в приміщенні будинку ОСОБА_4 вказав місце де зберігаються наркотичні засоби. Так, вході огляду місця події було виявлено та вилучено: два полімерні прозорі ЗІП-пакети в яких знаходиться невідома наркотична речовина, та мобільний телефон марки «BISON X10G».
На момент проведення огляду ОСОБА_4 зазначив, що виявлений та вилучений телефон належить йому.
03.06.2023 проведено огляд мобільного телефону марки «BISON X10G», що належить ОСОБА_4 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , де виявлено факти розповсюдження ним наркотичних засобів шляхом закладок.
03.06.2023 під час проведення оглядів місць події з координатами GPS: 1) 50.119614, 36.107936; 2) 50.11958, 36.108204; 3) 50.099199, 36.136202; 4) 50.101066, 36.111752; 5) 50.101709, 36.127086; 6) 50.101508, 36.126577, виявлено та вилучено 6 шт. полімерні зіп-пакети які були обмотані липкими стрічками, в яких знаходиться біла невідома речовина.
04.06.2023 після проведення огляду, постановою слідчого мобільний телефон марки «BISON X10G», що належить ОСОБА_4 , у цьому кримінальному провадженні визнано речовими доказами.
Прокурор ОСОБА_3 подала до суду заяву, в якій клопотання підтримала, просила його задовольнити з підстав, зазначених у ньому, та просила судовий розгляд провести у її відсутність.
Власник майна ОСОБА_4 подав заяву, у якій просив розглядати клопотання без його участі. Проти вимог викладених у клопотанні не заперечує.
Слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження дійшов висновку про повернення прокурору клопотання з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Аналіз вище зазначеної норми закону свідчить, що Кримінальним процесуальним кодексом України чітко передбачені підстави для застосування такого виду забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
При цьому, ст. 171 КПК України передбачено вимоги щодо змісту клопотання про накладення арешту на майно. Серед всього іншого зазначено, що у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути вказано підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Тобто, у клопотанні про арешт майна, слідчий повинен чітко вказати мету зазначену в законі та довести необхідність арешту саме з цією метою.
Також вимогами ст. 171 КПК України передбачено, що до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Вказаних вимог прокурором дотримано не було, оскільки прокурором при зверненні до слідчого судді із клопотанням про арешт майна не додано постанову слідчого про визнання мобільного телефону марки «BISON X10G», що належить ОСОБА_4 , речовим доказом у кримінальному провадженні за № 12023221270000187 від 03.06.2023, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, на яку прокурор посилається у клопотанні.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що в клопотанні та долучених до нього матеріалах, не надано достатніх і належних доказів на підтвердження обставин, на які послався прокурор.
Отже, вищевказане свідчить про необґрунтованість та неповноту клопотання прокурора, яке, за таких обставин, підлягає обов'язковому уточненню, шляхом повернення клопотання відповідно до вимог ч. 3 ст. 172 КПК України прокурору для усунення недоліків. Вказані обставини мають істотне значення при вирішенні питання щодо накладення арешту на зазначене в клопотанні майно. Відсутність всіх відомостей для оцінки цих обставин вочевидь позбавляє суд можливості постановити законне та обґрунтоване рішення щодо розгляду клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки прокурора менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Отже, клопотання підлягає поверненню прокурору з встановленням строку в 72 години з часу отримання даної ухвали для усунення недоліків та приведення його у відповідність з вимогами статті 171 КПК України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 172, 309, КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 12023221270000187 від 03.06.2023, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, повернути прокурору та встановити строк в 72 (сімдесят дві) години з часу отримання даної ухвали для усунення недоліків та приведення клопотання у відповідність з вимогами ч. 2 ст. 171 КПК України.
Роз'яснити, що тимчасово вилучене майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого строку, а у разі звернення в межах встановленого строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1