Справа № 615/194/23
Провадження № 2/615/62/23
31 березня 2023 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Токмакової А.П.,
секретаря судового засідання - Партола О.Є.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Валки Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
01.02.2023 представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачки на користь ТОВ «ФК «Ріальто» суму заборгованості за договором №210130-32795-3 від 30.01.2021 в розмірі 29 681,50 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 30.01.2021 між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація», правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов'язками є позивач, та ОСОБА_1 укладено договір №210130-32795-3, на виконання умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 5000 грн. строком на 30 днів, шляхом переказу на його платіжну картку, емітовану АТ «КБ «Приватбанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування та 3,5% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту.
Як зазначає представник позивача, в порушення умов кредитного договору відповідачка не виконала свої зобов'язання, станом на 24.01.2023 має заборгованість перед банком на загальну суму 29 681,50 грн., зокрема: 5000 грн. - за кредитом, 3 681,50 грн. - за нарахованими процентами за ставкою 1,99% за кожен день користування кредитом, 21 000 грн. - за нарахованими процентами за ставкою 3,5% за кожен день користування кредитом.
На даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання зобов'язань, заборгованість за договором не погашає, що на думку представника позивача, є порушенням законних прав ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто».
Після виконання вимог ст.187 ЦПК України, на підставі ухвали суду від 27.02.2023 відкрито провадження у цивільній справі. За клопотанням представника позивача з урахуванням вимог ст.274 ЦПК України судовий розгляд вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження та роз'яснено сторонам про порядок та строки виконання ними вимог цього Кодексу.
Копію позовної заяви та доданих до неї документів вручено особисто відповідачці 02.03.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, але правом надання відзиву не скористалась.
Клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з їх повідомленням у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України до суду не надходило.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що відповідачка, будучи належним чином повідомленою про судовий розгляд справи, будь-яких клопотань та відзив на позовну заяву не подала, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів в порядку, передбаченому ст.ст.279,280 ЦПК України.
Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30.01.2021 між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» та ОСОБА_1 укладено договір №210130-32795-3, відповідно до п.1.1-1.3 якого, відповідачка отримала грошові кошти в розмірі 5000 грн. строком на 30 днів зі сплатою процентної ставки за користування кредитом - 1,99% від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 726,35%) користування кредитом у межах строку, визначеного в. п.1.3 цього Договору.
П.1.4. Договору встановлено, що невід'ємною частиною цього Договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу інтернет ТОВ «ФК «Фінанс Інновація», які розміщені на сайті monetka.ua.
Положеннями п. 2.4.1. договору передбачено, що позичальник зобов'язується у встановлений строк повернути Кредит та сплатити проценти за його користування.
Відповідно до п.3.1 Договору, сторони несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно з чинним законодавством України та цим Договором. Порушення умов цього Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.
Згідно з п. 3.3. Договору, у випадку порушення строків повернення Кредиту, встановленим п. 1.3. Договору, позичальник сплачує товариству плату за неправомірне користування кредитом за процентною ставкою - 3,5% від суми несвоєчасно повернутого кредиту за кожен день користування кредитом понад встановлений строк.
Суд відзначає, що кредитний договір укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.ua або https://monetka.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію».
Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідачки з умовами кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким вона ознайомилася перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, затвердженими наказом директора ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті https://monetka.ua/uk/about_us або https://monetka.com.ua/uk/about_us.
У відповідності до порядку, визначеного ст.11 Закону, відповідачка зареєструвалася на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.ua, для чого пройшла ідентифікацію та верифікацію особи (заповнила анкету-заяву з зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначила реквізити картки для отримання кредиту) підтвердила номер мобільного телефону, ознайомилася з умовами надання кредиту, умовами кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, здійснила акцептування кредитного договору, шляхом надсилання електронного повідомлення підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Сума кредиту по укладеному кредитному договору, перерахована на платіжну карту відповідачки, яка верифікована шляхом блокування певної суми коштів. Сума блокування грошових коштів на платіжній карті НОМЕР_1 відома тільки відповідачці, оскільки на номер телефону який вона вказала, а саме НОМЕР_2 , направлено смс-повідомлення з сумою блокування, та розмір суми блокування відповідачка вказала у відповідному полі особистого кабінету. Зазначення суми блокування на платіжній карті підтверджує, що саме відповідачка підтверджує верифікацію платіжної карти. Вказаний номер телефону відповідачкою, в тому числі співпадає з даними Українського бюро кредитних історій.
Крім цього, відповідачкою пролонговано кредитним договір шляхом сплати комісії у розмірі 250 грн., що підтверджується чеком (завірена копія додається) відповідно до п.п. 2.3.4. Кредитного договору.
17.06.2021 між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» та ТОВ «ФК «Ріальто» укладено Договір про відступлення права вимоги №17/06/2021-Р/М-3, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» передає (відступає) за плату, а позивач приймає права вимоги до боржників відповідно до Акту приймання-передачі прав №1 від 17.06.2021, згідно якого ТОВ «ФК «Ріальто» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №210130-32795-3 на загальну суму 26 356,50 грн.
Згідно наданого представником позивача розрахунку заборгованості за кредитним договором №210130-32795-3 від 30.01.2021, відповідачка не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості та інших витрат відповідно до умов Договору, у зв'язку з чим станом на 24.01.2023 має заборгованість на суму 29 681,50 грн., яка складається із: 5000 грн. -за кредитом, 3 681,50 грн. - за несплаченими процентами, 21 000 грн. - за несплаченими процентами за неправомірне користування грошовими коштами, згідно з п.3.3 Договору.
Доказів, які б свідчили про наявність підстав для звільнення відповідачки від виконання зобов'язань за кредитним договором, суду не надано.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Цивільні обов'язки згідно з вимогами ч.1 ст.14 ЦК України виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Ст.202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Ст.626 ЦК України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями ст.ст.638,639 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Якщо сторони домовилися укласти договір в певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно ст. 634 ЦК України договір приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Ч. 5 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначає, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, суд вважає, що між сторонами правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами відповідачка ознайомилася та погодилася. Договір позики укладено та підписано в електронній формі, що відповідає приписам ст.ст.6, 627 ЦК України, ст.ст.11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ч.1 ст.610 ЦК України встановлює, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає (ст.1077 ЦК України).
Враховуючи, що відповідачка взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, позивач правомірно набув право вимоги, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки понесені позивачем судові витрати у справі зі сплати судового збору документально підтверджені, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.
Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
На підтвердження понесених витрат позивачем надано: копію Договору про надання юридичних послуг № 02/06/2022 від 02.06.2022, копію акту приймання-передачі наданих послуг №22/1 від 23.12.2022, копію платіжного доручення №583 від 11.01.2023.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом для їх виконання та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому зазначена сума у розмірі 9 000 грн., пов'язаних з розглядом справи, підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.263-265,280 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» суму заборгованості за кредитним договором №210130-32795-3 від 30.01.2021 у розмірі 29 681,50 грн., а також судовий збір у сумі 2 684 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 9000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.П. Токмакова