Справа № 534/1168/23
Провадження № 1-кс/534/272/23
09 червня 2023 року м. Горішні Плавні
Слідчий суддя Комсомольського міського суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду клопотання начальника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023170520000444 від 06.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України про арешт майна,
До Комсомольського міського суду Полтавської області звернувся начальник Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 із клопотанням, в якому порушує питання про накладення арешту на 36 спилів дерева сосни сиро ростучої з метою заборони користування, розпорядження та заборони відчуження до скасування арешту майна, які передано на зберігання до камери речових доказів відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області за адресою: м. Горішні Плавні вул. Добровольського, 6.
Необхідність застосування заходів забезпечення кримінального провадження вмотивована тим, що вилучене майно визнане речовими доказами по кримінальному провадженню №12023170520000444 від 06.06.2023.
Зі змісту клопотання вбачається, що 05.06.2023 до чергової частини ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення з філії "Кременчуцьке лісове господарство" про те що, невідомі особи знаходячись на території ДП "Ліси України", с. Салівка, Кременчуцького району, Полтавської області здійснили незаконну порубку лісу, а саме 864 дерев різних порід, чим спричинили тяжкі наслідки.
Відомості за даним фактом були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023170520000444 від 06.06.2023 та розпочато розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Під час досудового розслідування 07 червня 2023 року було проведено огляд місця події, а саме 15 кварталу «Салівського лісництва», в ході якого було виявлено, оглянуто та вилучено 36 спилів дерева сосни сиро ростучої, які було поміщено в 3 (три) мішки з написами в кожний окремо, які мають значення у справі як речові докази.
Як вбачається з постанови про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 07.06.2023, 36 спилів дерева сосни сиро ростучої, які були визнані речовими доказами та вилучені 07.06.2023, поміщено до камери зберігання речових доказів відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області за адресою: м. Горішні Плавні вул. Добровольського, 6.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив задовольнити внесене клопотання про арешт майна, посилаючись на викладенні у ньому обставини.
Будучи належно повідомленим про дату, час і місце розгляду клопотання, представник філії «Кременчуцьке лісове господарство», у судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття зазначеної особи у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
У відповідності до п.1 ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч.3 ст. 170 КПК України у випадку передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Зі змісту поданого клопотання убачається, що вилучене під час огляду вищевказане майно, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні від 07.06.2023 за №12023170520000444 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст.246 КК України.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З доданих до клопотання документів вбачається, що вилучене майно має значення речового доказу для кримінального провадження.
Метою застосування арешту у даному випадку є відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України збереження речових доказів.
Слідчий суддя зауважує, що ст.41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Слідчий суддя при вирішенні даного клопотання, враховує, приписи статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії).
За результатами дослідження наявних матеріалів судом встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна відповідає вимогам ст.ст.170, 171 КПК України.
Враховуючи наведені положення Закону та беручи до уваги, що віднесення до речових доказів, вилучених в ході огляду речей, відповідає критеріям ст.98 КПК України, згадані речі могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора про арешт зазначеного майна є обґрунтованим.
На підставі викладеного, керуючись ст. 98, 170-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання начальника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити повністю.
Накласти арешт на 36 спилів дерева сосни сиро ростучої, з позбавленням права відчуження, розпорядження, використання, які зберігати у камері зберігання речових доказів ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, м. Горішні Плавні, вул. Добровольського, 6.
Арешт на майно накладається до його скасування у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Роз'яснити учасникам розгляду справи право на звернення із клопотанням про скасування арешту майна, в порядку ст.174 КПК України.
Копію ухвали вручити учасникам судового розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1