КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №644/316/22
Провадження № 2/552/1292/23
05.06.2023 року Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - Шаповал Т.В.,
при секретарі - Дубовик І.О.,
за участі:
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в приміщенні суду цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поновлення порушеного права,-
Позивач ОСОБА_3 18.01.2022 року звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_4 про поновлення порушеного права.Вказував, що йому та відповідачу належить по частині житлового будинку АДРЕСА_1 . У вересні 2017 року на території за адресою: АДРЕСА_1 стався прорив труби водопостачання до належної йому частки будинку. З того часу він був позбавлений водопостачання, оскільки співвласник ОСОБА_4 категорично не надавала згоди на виконання ремонтних робіт по усуненню наслідків аварії та відновленню водопостачання, не допускала аварійну бригаду КП «Харківводоканал» до ремонтних робіт.Спір між ними виник з приводу спільного користування допоміжними системами, а саме водопровідними та каналізаційним обладнанням, яке знаходиться на вводі в домоволодіння, на вводі в домоволодіння, на земельній ділянці, яка знаходиться у користуванні відповідача.Посилався на те, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15.07.2015 року було здійснено розподіл житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 та визначений порядок користування земельною ділянкою. ОСОБА_3 виділено земельну ділянку площею 290 кв.м., що складається з земельної ділянки площею 282,4 кв.м., що знаходиться у його особистому користуванні, частину земельної ділянки загального користування співвласників площею 7,6 кв.м., що знаходиться у його спільному користуванні з співвласником ОСОБА_4 .. У такий же спосіб було визначено порядок користування земельною ділянкою для ОСОБА_4 .. Судом був визначений спосіб, в який проходять меді між земельними ділянками. Межа варіанту визначення порядку користування земельною ділянкою вказана червоним кольором у додатку №9 до висновку судово будівельно - технічної експертизи №360/11603 від 27.10.2014 року.Зазначив, що на схемі зображено, де знаходиться паркан і хвіртка, які побудовані ОСОБА_5 , щоб не надати йому доступу до спільних об'єктів. Цей об'єкт ним заміряний, і має такі розміри - паркан встановлений на відстані 4,5 м від кутка будинку до хвіртки, на схемі х-4,5 м, ширина хвіртки х1-0,80 м, паркан х2-2,0 м, х3-2,3 м, паркан збудований впритул до паркану, який межує з домоволодінням АДРЕСА_1 . Хвіртка і паркан з матеріалу - профнастил, заввишки 2 метри, встановлений на металевій трубі діаметром 40 мм.
Просив суд поновити ОСОБА_3 порушене право на користування, належне поточне обслуговування водопровідного та каналізаційних колодязів, які знаходяться на вході у домоволодінні по АДРЕСА_1 на земельній ділянці, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_4 , зобов'язавши ОСОБА_4 знести паркан завдовжки 4,3 метри, висотою 2 метри, виконаний з матеріалу профнастил, хвіртку - розміром 0,80 м, висотою 2 метри, які встановлені відповідачкою, як зазначено на схемі в додатку 9 до експертизи №8360/11602/11603 ( що знаходиться в матеріалах справи №644/4148/14-ц) і які унеможливлюють вільне користування та належне постійне обслуговування ОСОБА_3 зазначеними об'єктами.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21.01.2022 року відкрито провадження у даній справі.
Розпорядженням Голови Верховного суду від 14.03.2022 № 7/0/9-22 у зв'язку із запровадженням воєнного стану на території України територіальну підсудність судових справ Орджонікідзевського районного суду м. Харкова змінено на Київський районний суд м. Полтава.Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.03.2023 №268/0/15-23, суддя Саркісян О.А. припинила здійснювати правосуддя в Київському районному суді м. Полтави, у зв'язку із достроковим закінченням відрядження.
Ухвалою Київського районного суду від 10 квітня 2023 року справу прийнято до провадження та визначено розглядати а правилами спрощеного позовного провадження.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
У судове засідання позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 не з'явились.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на праві спільної часткової власності по частині належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15 липня 2015 року справа №644/4148/14-ц розділено між співвласниками ОСОБА_3 і ОСОБА_4 житловий будинок та надвірні будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та визначено порядок користування земельною ділянкою, на якій вони розташовані. Визначено порядок користування земельною ділянкою площею 580 кв.м, на якій розташовано домоволодіння АДРЕСА_1 , виділивши у користування співвласників на належну кожному з них 1/2 частину будинку:
ОСОБА_3 земельну ділянку площею 290 кв.м., яка складається з земельної ділянки площею 282,4 кв.м., що знаходиться в його особистому користуванні, і 1/2 частину земельної ділянки загального користування співвласників площею 7,6 кв.м., що знаходиться в його спільному користуванні з співвласником ОСОБА_4 , ОСОБА_4 земельну ділянку площею 290,0 кв.м., яка складається з земельної ділянки площею 282,4 кв.м., що знаходиться в її особистому користуванні, і частину земельної ділянки загального користування співвласників площею 7,6 кв.м., що знаходиться в її спільному користуванні з співвласником ОСОБА_3 .. Границя між земельними ділянками співвласників проходить у такий спосіб:
-на відстані 5,4 м. від домоволодіння АДРЕСА_2 по прямій відрізок довжиною 9,36 м.;
-поворот в сторону житлового будинку відрізок довжиною 2,0 м.;
-по лінії розподілу житлового будинку і прибудови;
-по зовнішній стіні прибудови літ. «А3»;
- поворот ліворуч по зовнішній стіні прибудови літ. «А3» відрізок довжиною 1,0 м.;
- поворот до тильної сторони земельної ділянки відрізок довжиною 3,02 м.;
- поворот в сторону домоволодіння АДРЕСА_2 відрізок довжиною 3,12 м.;
- поворот до тильної сторони земельної ділянки відрізок довжиною 2,04 м. до крапки
А;
- від крапки А поворот в сторону домоволодіння АДРЕСА_2 відрізок довжиною 12,60 м.;
- від крапки А поворот в сторону домоволодіння АДРЕСА_3 до кута входу в літню кухню
літ. «Ж».
Зобов'язано ОСОБА_3 влаштувати собі окремий заїзд.
Границя варіанту визначення порядку користування земельною ділянкою вказана червоним кольором в Додатку № 9 до висновку судово будівельно - технічної експертизи № 8360/11602/11603 від 27 жовтня 2014 року.
Також встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2019 року поновлено ОСОБА_3 порушене право на користування, обслуговування та ремонт водовідвідного та каналізаційного обладнання, яке знаходиться на вході у домоволодінні по АДРЕСА_1 .
Зобов'язано ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_3 перешкод для постійного обслуговування, ремонту, виконання одноразових робіт по проведенню трубопроводу на сумісній території співвласників домоволодіння по АДРЕСА_1 з метою виконання реконструкції системи газопостачання, демонтажу існуючого ввідного газопроводу до вказаного домоволодіння.
Згідно з ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст..319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Із урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно із ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Як встановлено судом, паркан відповідачем зведений на земельній ділянці, яка виділена саме в її користування. Даний факт не заперечувався сторонами.
Позивач у порушення вимог статей 12, 81 ЦПК України не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження викладений у позовній обставин, а саме порушення її права на користування та обслуговування водопровідного та каналізаційного колодязя.
Підтвердження чинення перешкод відповідачем в користуванні та обслуговуванні водопровідного та каналізаційного колодязя позивачу в судовому засіданні не встановлено.
Крім того, згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом,звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що відповідач жодних прав позивача не порушила.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в повному обсязі.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 258,259,263-265 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поновлення порушеного права відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ;
відповідач - ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлено 08 червня 2023 року.
Головуючий Т.В.Шаповал