КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/9312/22
Провадження № 1-кп/552/283/23
08.06.2023 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю прокурора - ОСОБА_2 ,
захисника - ОСОБА_3 ,
законного представника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
при секретарі - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в режимі відео конференції кримінальне провадження №12022170430000468 від 21.06.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, суд -
В провадженні Київського районного суду м. Полтави знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки в ході досудового слідства йому було обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк тримання під вартою закінчується 10.06.2023 року, а обставини, що стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, до цього часу не змінилися, ризики вказані в ч. 1 статті 177 КПК України існують.
Обвинувачений ОСОБА_5 , законний представник ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_3 проти клопотання прокурора заперечували та прохали змінити міру запобіжного заходу на домашній арешт.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився.
У відповідності до ч. 2 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Суд вважає, що з часу обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ні одна з підстав для обрання такого запобіжного заходу не змінилася.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою є неможливим, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України, зокрема: обвинувачений матиме змогу вчиняти нові злочини або ж переховуватися від суду.
На це вказують такі обставини як те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення.
Враховуючи, що до закінчення дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою розгляд справи завершити не виявляється за можливе, то суд приходить до висновку про необхідність продовження дії цього запобіжного заходу на 60 днів.
Оскільки ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 не перестали існувати, то суд не вбачає підстав для зміни йому запобіжного заходу на більш м'який.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Згідно ст. 178 КПК України, 1. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Вирішуючи у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , суд виходить з необхідності уникнення ризиків, що передбачені в п.п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 331, 372, 615 КПК України, суд, -
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 05.08.2023 року включно.
Копію ухвали направити для виконання в Державну установу «Полтавська установа виконання покарань (№23)».
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Головуючий ОСОБА_1