06 червня 2023 року м. Дніпросправа № 280/6490/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 р. (суддя: Татаринов Д.В) в адміністративній справі №280/6490/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, про визнання рішення протиправним, скасування та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області № 083950014831 від 19 жовтня 2022 р. про відмову їй у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати їй до загального стажу періоди роботи з 15 вересня 1980 р. по 12 вересня 1981 р., з 20 квітня 1982 р. по 19 березня 1983 р., з 05 вересня 1985 р. по 01 січня 1995 р., з 03 січня 1995 р. по 31 жовтня 2002 року, у зв'язку із чим з 03 вересня 2022 року призначити та виплачувати їй пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .
В обгрунтування позову зазначила, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області № 083950014831 від 19 жовтня 2022 р. їй протиправно відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного стажу роботи.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 р., ухваленим за результатами розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області № 083950014831 від 19 жовтня 2022 р. про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу періоди її роботи з 15 вересня 1980 р. по 12 вересня 1981 р., з 20 квітня 1982 р. по 19 березня 1983 р., з 05 вересня 1985 р. по 01 січня 1995 р., з 03 січня 1995 р. по 31 жовтня 2002 р. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років від 13 жовтня 2022 р. та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В іншій частині позовних вимог відмовив.
У поданій апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Скаржник наполягає на правомірності прийнятого ним рішення про відмову у призначенні позивачці пенсії за віком, оскільки певні періоди її роботи не підтверджені даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, відсутня інформація про нарахування заробітної плати за 1999-2002 роки, відсутні відомості про участь позивачки у громадському господарстві у 1980-1995 роках.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив.
Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно
до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №083950014831 від 19 жовтня 2022 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з тим, що необхідний страховий стаж для призначення пенсії становить 29 років, однак її страховий стаж складає лише - 16 років 9 місяців 2 дні. До страхового стажу не було зараховано період роботи у колгоспі «Победа» Раданського району Кримської області з 15 вересня 1980 р. по 12 вересня 1981 р., з 20 квітня 1982 р. по 19 березня 1983 р., з 05 вересня 1985 р. по 01 січня 1995 р., у зв'язку з відсутністю в трудовій книжці відомостей про участь в громадському господарстві. Також відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи в ТОВ «ВО'Кремінь» з 03 січня 1995 р. по 31 жовтня 2002 р. у зв'язку із відсутністю інформації про роботу згідно даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Не погодившись з даним рішенням, позивачка звернулася до суду з відповідним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного рішення, оскільки періоди роботи позивачки підтверджено записами її трудової книжки колгоспника Серії НОМЕР_1 від 12 вересня 1981 р., в якій містяться і дані про її участь в громадському господарстві та відпрацьовані у спірні періоди встановлені мінімуми трудової участі в господарстві. Також суд зазначив про необхідність зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду її роботи в ТОВ «ВО «Кремінь» з 03 січня 1995 р. по 31 жовтня 2002 р., оскільки вона не може нести відповідальність за несплату роботодавцем за неї страхових внесків. Позивну вимогу про зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком з 03 вересня 2022 року, суд визнав передчасною.
Рішення суду в частині, якою відмовлено у задоволенні позову, позивачкою до суду апеляційної інстанції не оскаржено, тому його перевірка в апеляційному порядку у цій частині не здійснюється.
Колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 р. Починаючи з 1 січня 2022 р. право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01 січня 2022 р. по 31 грудня 2022 р. - не менше 29 років.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 р., якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно трудової книжки колгоспника Серії НОМЕР_1 від 12 вересня 1981 р., копія якої наявна в матеріалах справи, ОСОБА_1 у період з 15 вересня 1980 р. по 12 вересня 1981 р., з 20 квітня 1982 р. по 19 березня 1983 р., з 05 вересня 1985 р. по 01 січня 1995 р. здійснювала трудову діяльність у колгоспі «Победа» Раданського району Кримської області. В книжці також містяться записи про її участь в громадському господарстві та відпрацьовані за вищевказаний період встановлені мінімуми трудової участі в господарстві. Записами трудової книжки Серії НОМЕР_2 від 11 травня 1994 р. підтверджено роботу ОСОБА_1 у період з 03 січня 1995 р. по 31 жовтня 2002 р. в ТОВ «ВО «Кремінь».
Верховним Судом у постановах від 17 липня 2019 р. (справа № 144/669/17), від 20 березня 2019 р. (справа № 688/947/17), від 30 вересня 2019 р. (справа №414/736/17), від 02 серпня 2022 р. (справа №560/4616/20) зазначено, що не нарахування та несплата страхувальником страхових внесків за працівника, не може бути підставою для неврахування йому в майбутньому певних періодів роботи до складу страхового стажу для призначення пенсії.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність законних підстав для зарахування до трудового стажу ОСОБА_1 спірних періодів роботи та, як наслідок, правильно скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області № 083950014831 від 19 жовтня 2022 р., як протиправне, і визначив відповідачу зобов'язання повторно розглянути заяву позивачки про призначення пенсії від 13 жовтня 2022 р.
Разом з цим, судом першої інстанції допущена помилка в мотивувальній та резолютивній частинах рішення, яка полягає у висновку про відмову у призначенні позивачці пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". Оскільки остання зверталась із заявою про призначення пенсії за віком, спірним рішенням їй було відмовлено у призначенні пенсії за віком, а не за вислугу років.
Враховуючи наведене, рішення суду підлягає зміні у відповідних частинах, як це передбачено статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 р. в адміністративній справі №280/6490/22 змінити, зазначивши:
- у 13 абзаці сторінки 7 його мотивувальної частини "пенсію за віком" замість "пенсії за вислугу років";
- в абзаці другому резолютивної частини словосполучення "в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" замінити на словосполучення "у призначенні пенсії за віком";
- в абзаці третьому резолютивної частини словосполучення "за вислугу років" замінити на словосполучення "за віком".
В іншій частини рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 р. в адміністративній справі №280/6490/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 06 червня 2023 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Т.С. Прокопчук
суддя О.О. Круговий