08 червня 2023 р. Справа № 520/27699/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою НОМЕР_1 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2022, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., м. Харків, повний текст складено 31.05.22 по справі № 520/27699/21
за позовом ОСОБА_1
до НОМЕР_1 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 )
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (далі - ВЧ НОМЕР_2 , відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_2 , яка полягає у не нарахуванні ОСОБА_1 у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та у невиплаті ОСОБА_1 сум індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_2 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та провести виплату донарахованих сум;
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_2 щодо не врахування абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 по 04.09.2020;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_2 здійснити перерахунок, доплату та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 04.09.2020 із застосуванням березня 2018 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за час проходження військової служби в ВЧ НОМЕР_2 за період з 01.07.2015 по 04.09.2020 ОСОБА_1 була виплачена індексація грошового забезпечення не в повному обсязі, що підтверджується довідкою № 377 від 03.12.2021, та є порушенням його права на отримання належних сум грошового забезпечення. Так, на думку позивача, нарахування та виплата індексації відбулась при неправильному її розрахунку, а саме із невірним застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 - березень 2018 року, замість вірного - січень 2008 року. Тому, посилаючись на приписи постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" у редакції від 15.12.2015 (далі - Порядок № 1078) наполягає, що при визначенні розміру індексації за вказаний період слід застосовувати в якості базового місяця - січень 2008 року - як місяць підвищення посадового окладу за посадою, яку займав позивач та який був встановлений 01.01.2008 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (далі - постанова №1294).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 у справі № 520/27699/21 клопотання про залишення позову без розгляду - залишено без задоволення.
Позов - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 з приводу нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період 01.12.2015р.-28.02.2018р. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення військовослужбовця за період 01.12.2015р.-28.02.2018р. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та провести виплату із урахуванням раніше здійснених платежів.
Позов у решті вимог - залишено без задоволення.
Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 у справі № 520/27699/21 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про безпідставність висновків суду першої інстанції щодо необхідності застосування при обчисленні індексації грошового забезпечення за спірний період базового місяця - січень 2008 року, оскільки з огляду на збільшення розміру грошового забезпечення позивача під час проходження служби базовим місяцем для обчислення індексації був серпень 2015 року, як місяць збільшення посадових окладів за посадами військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704. Звернув увагу, що розрахунки індексації грошового забезпечення, додані позивачем до матеріалів справи не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та є його суб'єктивною думкою.
Крім того, вважає неприйнятною судову практику, на яку послався позивач, оскільки остання не відображає всієї суті кожної справи. Додатково вказав, що матеріалами справи підтверджується, що грошове забезпечення позивача не перевищило поріг індексації, а саме величину індексу споживчих цін, яке відповідно до положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078 дає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Також зауважив, що ВЧ НОМЕР_2 є установою, що фінансується з державного бюджету і як розпорядник бюджетних коштів, відповідно до ст. 51 Бюджетного кодексу України може брати бюджетні зобов'язання та провадити видатки лише в межах бюджетних асигнувань, виділених Адміністрацією Державної прикордонної служби.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить до громадянства України, у період часу 01.12.2015-04.09.2020 проходив військову службу за контрактом на штатній військовій посаді у НОМЕР_1 прикордонному загоні Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.
04.09.2020 наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Східного РУ ДПС України від 04.09.2020 № 381-ос ОСОБА_1 був звільнений з військової служби в запас у зв'язку із закінченням строку контракту; показник вислуги років заявника склав: у загальному обчисленні - 17р. 09м. 18дн., у календарному обчисленні - 12р. 05м. 22дн., у пільговому обчисленні - 05р. 03м. 26дн.
Згідно зі складеною відповідачем довідкою від 13.01.2022 № 11 у період з 01.07.2015 - 28.02.2018 позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення військовослужбовця із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - лютий 2015 року, серпень 2015 року, березень 2015 року, а саме: за липень 2015р. - 354,44 грн, за листопад 2015р. - січень 2016р. - 31,69 грн щомісяця, за лютий 2016р. - квітень 2016р. - 50,99 грн щомісяця, за червень 2016 р. - листопад 2016р. - 130,50 грн щомісяця, за грудень 2016р. - лютий 2017р. - 216,00 грн. щомісяця, за березень 2017р. - квітень 2017р. - 284,80 грн, за травень 2017р. - 299,75 грн, за червень 2017р. - серпень 2017р. - 373,85грн, за вересень 2017р. - листопад 2017р. - 437,84 грн, за грудень 2017р. - лютий 2018р. - 526,84 грн, а загалом - 6.972,07 грн.
На вимогу суду відповідачем було проведено умовний розрахунок суми індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період 01.12.2015-28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року, де указано, що за грудень 2015 року розмір індексації грошового забезпечення військовослужбовця дорівнював би - 2075,27 грн, за січень 2016 р. - квітень 2016 р. - 2.127,63 грн, за травень 2016 р. - 2.238,50 грн, за червень 2016 р. - листопад 2016 р. - 2.451,95 грн, за грудень 2016 р. - лютий 2017 р. - 2881,60 грн, за березень 2017 р. - квітень 2017 р. - 3052,80 грн, за травень 2017 р. - 3321,07 грн, за червень 2017 р.- серпень 2017 р. - 3393,26 грн, за вересень 2017 р.- листопад 2017 р. - 3551,56 грн, за грудень 2017 р.- лютий 2018 р. - 3885,21 грн.
Згідно зі складеною відповідачем довідкою від 03.12.2021 № 377 у період з 01.03.2018 р. - 04.09.2020 р. позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення військовослужбовця із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018р, а саме: за грудень 2018 р. - лютий 2019 р. - 71,08 грн щомісяця, за березень 2019 р. - червень 2019 р. - 134,47 грн щомісяця, за липень 2019 р. - листопад 2019 р. - 206,72 грн щомісяця, за грудень 2019 р.- червень 2020р. - 216,51 грн щомісяця, за липень 2020 р. - серпень 2020 р. - 226,29 грн щомісяця, з 01.09.2020 р. - 04.09.2020 р. - 30,17 грн.
Стверджуючи про невідповідність закону дій відповідача в щодо обчислення розміру індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період 01.12.2015 р. - 04.09.2020 р., позивач ініціював даний спір.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності ВЧ НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 та зобов'язання відповідача вчинити відповідні дії, судом першої інстанції враховано правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 26.01.2022 у справі №400/1118/21, відповідно до якого індекс споживчих цін січня 2008 року повинен використовуватись при процедурі обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовця до 28.02.2018, а тому застосування відповідачем у спірний період з 01.12.2015 по 28.02.2018 іншого базового місяця для розрахунку розміру індексації грошового забезпечення позивача є неправомірним.
Вважаючи вимогу про зобов'язання здійснити перерахунок, доплату та виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період після 01.03.2018 із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням абзаців 4-6 пункту 5 Порядку № 1078, такою, що заявлена наперед у часі суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, позаяк на час розгляду справи відповідачем не вчинялись дії щодо обчислення арифметичного значення показника індексації грошового забезпечення військовослужбовця за лютий 2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін.
Крім того, судом враховано, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 369/8087/17 за повідомленням Державної служби статистики України індекс споживчих цін (індекс інфляції) за період з 01.01.2016 по 31.05.2017 року перевищив поріг індексації тільки у квітні 2017 (103,5), що свідчить про відсутність підстав для нарахування індексації у вказаний період.
Також суд вважав, що вимоги позивача підпадають під режим правового захисту за ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України, а тому клопотання про залишення позову без розгляду підлягає відхиленню.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог), колегія суддів зазначає наступне.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Конституційний Суд України зазначив, що Основний Закон України закріплює основоположні засади права громадян на соціальний захист і відносить до законодавчого регулювання механізм реалізації цього права (абзац сьомий пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 20 червня 2001 року № 10-рп/2001).
За Конституцією України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції та законів України, в тому числі у сфері соціального захисту.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є, зокрема, Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ), визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України Про індексацію грошових доходів населення №1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ).
У статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації Закону № 1282-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2003 року № 1078 затверджено Порядок № 1078, який, відповідно до п.1 визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Слід зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Отже, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною сум грошового забезпечення військовослужбовців.
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, що також має значення для розрахунку їх пенсії за вислугу років, оскільки забезпечує дотримання прав осіб, які проходили військову службу, як складової конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна правова позиція застосована у постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 03.04.2019 (справа №638/9697/17), від 30.09.2019 (справа №750/9785/16-а), від 20.11.2019 у справі №522/11257/16-а і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.
Отже, грошове забезпечення підлягає обов'язковій індексації, як державна соціальна гарантія, яка надається для соціальної підтримки населення в умовах зростання цін, а державні соціальні гарантії обов'язкові для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності. Відповідні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 по справі № 610/1175/17.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 була нарахована та виплачена позивачу, однак її розмір обчислювався із застосуванням базових місяців - лютий 2015 року, серпень 2015 року, березень 2015 року, а не січня 2008 року, як просив позивач. Застосування іншого базового місяця слугувало причиною звернення позивача до суду.
З приводу наведеного визначення базового місяця, який необхідно застосовувати при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 (в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 77 від 11.02.2016), підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці 2 цього пункту.
Постановою Кабінету Міністрів України № 77 від 11.02.2016 внесено зміни в абзац 2 пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, та цифри "101" замінено цифрами «103».
Абзац 2 пункту 1-1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 77 від 11.02.2016 р. - застосовується з 01.01.2016.
Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 01.12.2015 (до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09.12.2015), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Тобто, відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 (до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015), базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013) були внесені значні зміни у вищевказаний Порядок, у зв'язку з чим з 15.12.2015 вступили в дію нові правила індексації заробітної плати, які в силу пункту 6 вказаної постанови, застосовуються з 01 грудня 2015 року.
Так, відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Тобто, з прийняттям Постанови № 1013 від 09.12.2015 змінилась процедура визначення базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення.
Таким місяцем (базовим) є той, в якому відбулось підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці.
Отже, зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова № 1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу за військовими (спеціальними) званнями, які визначені Додатком № 24 до Постанови № 1294.
Таким чином, у зв'язку із прийняттям вказаної постанови, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів, зокрема, з 01.12.2015, є січень 2008 року, а тому саме цей місяць в якості базового слід застосовувати при визначенні розміру індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018. Тобто, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 р. № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців базовим місяцем є січень 2008 року.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності власних дій, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду не довів належними та допустимими доказами правомірність власних дій (бездіяльності), які є предметом оскарження позивачем.
За таких обставин, колегія суддів, враховуючи, що відповідачем при визначенні розміру індексації грошового забезпечення у спірний період неправильно застосовано базовий місяць - лютий 2015 року, серпень 2015 року, березень 2015 року, погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності ВЧ НОМЕР_2 з приводу нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01.12.2015-28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2018 року.
Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, починаючи з 01.12.2015 року, повинен був застосовувати січень 2008 року, як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача, оскільки з набранням чинності Постановою № 1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців. Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 1294 від 07.11.2007 р., яка набрала чинності 01.01.2008 р. та втратила чинність 01.03.2018 р. у зв'язку з прийняттям наказу Міністерства оборони України "Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України" № 90 від 01.03.2018 р.
Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі статтею 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Згідно з Рішенням ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
У зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання ВЧ НОМЕР_2 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 зі застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та провести виплату із урахуванням раніше здійснених платежів.
Згідно з частиною 1 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з вищезазначених підстав не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 по справі № 520/27699/21 в частині задоволення позовних вимог - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова