08 червня 2023 р. Справа № 480/7326/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.05.2022, головуючий суддя І інстанції: С.В. Воловик, м. Суми, по справі № 480/7326/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Сумській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Сумській області, в якій просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо ненарахування і виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2021 рік, виплати одноразової грошової допомоги, при звільненні зі служби в поліції - Головного управління Національної поліції в Сумській області відповідно до пункту 4 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Сумській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 матеріальну грошову допомогу на оздоровлення за 2021 рік при звільненні з Головного управління Національної поліції в Сумській області відповідно до пункту 4 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 08 червня 2021 року;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Сумській області виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, згідно з розрахунком наданим УФЗБО ГУНП в Сумської області, при звільненні з Головного управління Національної поліції в Сумській області відповідно до п.4 частини 1 статті 77 ЗУ «Про Національну поліцію» з 08 червня 2021 року.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.05.2022 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні його позовних вимог щодо нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення за 2021 рік, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосуванням норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.05.2022 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо ненарахування і виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2021 рік, та зобов'язання нарахувати і виплатити таку допомогу задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 не містить обмежень щодо виплати матеріальної допомоги особам, які звільняються з Національної поліції, тому, на думку апелянта, суд першої інстанції ухвалив рішення при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що наказом начальника ГУПН в Сумській області № 219 о/с від 03.06.2021, майора поліції, інспектора взводу № 1 роти патрульної служби поліції особливого призначення "Суми" Головного управління Національної поліції в Сумській області, ОСОБА_1 , відповідно до п. 4 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», звільнено зі служби в поліції з 08 червня 2021 року та встановлено, що вислуга років для виплати разової грошової допомоги при звільненні становить 07 років 00 місяців 09 днів.
Звертаючись до суду з позовом, а також в апеляційній скарзі, позивач стверджував про порушення його прав у зв'язку з тим, що Головним управлінням Національної поліції в Сумській області при звільненні не нараховано та не виплачено позивачу матеріальну грошову допомогу на оздоровлення за 2021 рік.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині, що стосуються невиплати позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення за 2021 рік, суд першої інстанції дійшов висновку, що нормами чинного законодавства, не визначено імперативного обов'язку для керівника органу поліції надавати в обов'язковому порядку щороку матеріальну допомогу як для оздоровлення, що в свою чергу є додатковим видом грошового забезпечення, не є постійним та обов'язковим і надається в межах затверджених асигнувань.
Колегія суддів погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно п. 4 постанови № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення, зокрема надавати поліцейським один раз на рік матеріальну допомогу для оздоровлення, розмір якої повинен бути не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення.
Відповідно до ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» та Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджений Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських.
Згідно з п. 5 Розділу І вказаного Порядку грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять:
1) посадовий оклад;
2) оклад за спеціальним званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);
4) премії;
5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 13 Розділу І Порядку № 260 визначено, що поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік може надаватись матеріальна допомога для оздоровлення, розмір якої повинен бути не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення, та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, розмір якої не повинен перевищувати їх місячного грошового забезпечення.
Для визначення максимального розміру матеріальної допомоги для оздоровлення або матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань застосовується місячний розмір грошового забезпечення, нарахованого поліцейському за місяць, що передує місяцю, у якому приймається рішення про таку виплату, з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер) та премії.
Виплата поліцейським матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється на підставі їх рапортів у розмірі, визначеному керівником органу поліції.
Отже, з системного аналізу наведених норм права виходить, що матеріальна допомога для оздоровлення та/або матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань надається поліцейському за двох умов:
1) подання поліцейським рапорту на отримання відповідної допомоги;
2) наявність відповідних бюджетних асигнувань на зазначені цілі.
Як зауважив верховний Суд у постанові від 29.04.2020 по справі № 810/3246/16, за своєю суттю матеріальна допомога прив'язана до фонду оплати праці.
Отже, нормами спеціального законодавства надано можливість, а не обов'язковість виплати матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Варто відмітити, що нарахування та виплата вказаної допомоги здійснюється в межах виділених асигнувань.
Відповідно до обставин справи рапорт позивача про надання йому матеріальної допомоги на оздоровлення на 2021 рік був повернутий Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Сумській області без виконання у зв'язку з тим, що кошти для виплати матеріальної допомоги для оздоровлення Національною поліцією України не виділялися.
У відповідності до листа ГУНП у Сумській області від 22.06.2021 року, наданого позивачу після звільнення зі служби, станом на 22.06.2021 року кошти для виплати матеріальної допомоги для оздоровлення Національною поліцією не виділялися.
Крім того, колегія суддів враховує, що позицію Верховного Суду у постанові від 10.05.2019 по справі № 815/714/16, у якій Верховний Суд наголосив, що Інструкцією № 499 не передбачено можливість здійснення цих виплат (матеріальна допомога для оздоровлення і для вирішення соціально-побутових питань) поза межами періоду, в якому особа перебувала в щорічній основній відпустці та/або подавала рапорт, а також після звільнення особи зі служби в органах внутрішніх справ.
Колегія суддів зауважує, що Порядок № 260, чинний на момент виникнення спірних правовідносин у даній справі, так само як і досліджувана Верховним Судом у справі № 815/714/16 інструкція № 499, не передбачає можливість виплати поліцейському матеріальної допомоги для оздоровлення після звільнення особи зі служби в органах поліції. Тому вказана правова позиція Верховного Суду може бути врахована під час вирішення спору у даній справі.
З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати на користь позивача матеріальної допомоги для оздоровлення за 2021 рік та стягнення з відповідача матеріальної допомоги для оздоровлення за 2021 рік.
Відтак, на думку колегії суддів, суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.05.2022 по справі № 480/7326/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва З.О. Кононенко