08 червня 2023 р.Справа № 440/6832/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 року по справі № 440/6832/22
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області
про визнання протиправною та скасування постанови,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 року по справі № 440/6832/22 задоволено позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови.
До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга від Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 року по справі № 440/6832/22.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2023 року підстави пропуску Державною службою України з безпеки на транспорті строку на апеляційне оскарження судового рішення визнані неповажними, відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку та апеляційну скаргу залишено без руху.
На виконання вимог ухвали, від скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків поданої апеляційної скарги, в обґрунтування якої відповідач посилається на те, що копія рішення в паперовій формі на адресу Укртрансбезпеки не надходила, внаслідок чого відповідач був позбавлений можливості оскаржити судове рішення у строк, встановлений законодавством. Відповідач зазначає, що про прийняття оскаржуваного рішення дізнався тільки після ознайомлення з його змістом за результатами моніторингу відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, відповідно до якого оскаржуване рішення опубліковано 23.02.2023.
Окрім зазначеного скаржник просить врахувати, що перебіг строку на апеляційне оскарження припав на дію в країні воєнного стану, ракетні обстріли критичної інфраструктури, відсутність електроенергії, часті повітряні тревоги, запровадження дистанційної роботи для працівників Державної служби України з безпеки на транспорті, а отже вказані обставини значно ускладнили роботу апелянта.
Перевіривши доводи заяви відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав
Оцінивши наведені апелянтом обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Питання поновлення та продовження процесуальних строків урегульоване статтею 121 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Матеріалами справи підтверджено, що 20.02.2023 у письмовому провадженні прийнято рішення у цій справі. Копію оскаржуваного рішення було отримано скаржником 21.02.2023 через систему "Електронний суд". З апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду засобами поштового зв'язку 27.03.2023, тобто поза межами строку, встановленого ст. 295 КАС України.
Звертаючись до суду з клопотанням про поновлення строку, на виконання вимог ухвали суду, відповідач наголошує, що копії рішення в паперовому вигляді не отримував, що позбавило відповідача можливості оскаржити судове рішення у строк встановлений законодавством.
Надаючи оцінку вказаним доводам скаржника колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до підпунктів 15.1, 15.15 пункту 15 частини першої розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції) до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; суд вручає судові рішення в паперовій формі.
Пунктом 16 частини першої цього розділу встановлено, що до дня реєстрації суб'єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси надсилання судом суб'єкту владних повноважень текстів повісток, копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Також положеннями частин п'ятої, шостої статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.
Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Системний аналіз наведених норм процесуального закону дає підстави для висновку, що до можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі. Крім того, до дня реєстрації суб'єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси, надсилання копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).
У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв'язку.
Отже, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС починають офіційно функціонувати з 05.10.2021.
Розділом ІІ Положення про ЄСІТС визначені основні функції ЄСІТС, відповідно до підпункту 6.5 пункту 6 якого відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", процесуального законодавства України ЄСІТС забезпечує обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) в електронній формі між судами, іншими органами та установами в системі правосуддя, учасниками судового процесу, а також проведення відеоконференції в режимі реального часу.
Згідно з пунктом 10 Положення про ЄСІТС адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки мають зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку.
Відповідно до пункту 17 вищезазначеного Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з пунктом 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
Підсумовуючи зазначене, у зв'язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС з 05 жовтня 2021 року, обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) між судами, іншими органами та установами в системі правосуддя, учасниками судового процесу, здійснюється в електронній формі.
Надсилання скаржнику судового рішення за допомогою підсистеми «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету), відповідає вимогам законодавства та не перешкоджає відповідачу в межах визначеного процесуальним законом строку звернутися до суду з апеляційною скаргою для оскарження цього судового рішення.
Отже, отримання скаржником оскаржуваного судового рішення за допомогою підсистем ЄСІТС «Електронний суд», а не у паперовому вигляді не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки внаслідок запровадження підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд», що забезпечують можливість направлення судом документів у справах в електронній формі шляхом їхнього надсилання до Електронного кабінету користувача (у тому числі автоматично), приписи підпункту 15.15 розділу VII Перехідні положення КАС України щодо обов'язкового вручення судового рішення виключно у паперовій формі, не мають імперативного характеру.
Стосовно посилання відповідача, як на поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, на обставину введення на території України воєнного стану, ракетні обстріли критичної інфраструктури, відсутність електроенергії, часті повітряні тревоги та запровадження дистанційної роботи для державних службовців та працівників Державної служби України з безпеки на транспорті, колегія суддів зазначає таке.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Не заперечуючи, що обставини введення воєнного стану можуть бути визнані як поважна причина пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів вже звертала увагу скаржника, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб'єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк.
Суд зазначає, що особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Відтак, органи влади, що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
Таким чином, посилання скаржника на наявність об'єктивних перешкод у своєчасній реалізації свого права на апеляційне оскарження судового рішення в порядку, встановленому КАС України, є безпідставними, оскільки за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Жодних інших обґрунтувань та доказів, які б підтверджували наявність підстав для поновлення пропущеного строку як за ч. 2 так і за ч. 3 ст. 295 КАС України відповідач не наводить.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Отже, беручи до уваги пропуск відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, відсутність належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, колегія суддів дійшла висновку про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні заяви Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 року у справі № 440/6832/22 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.
Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Калиновський В.А.