08 червня 2023 р. Справа № 520/1633/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2023, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 14.03.23 по справі № 520/1633/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1 грудня 2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення № 100/29905 від 21.11.2022 року, виданої структурним підрозділом МВС України - Державна установа "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області".
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від № 100/29905 від 21.11.2022 року, виданої структурним підрозділом МВС України - Державна установа "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" у відповідності до ст. ст. 43, 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09,04.1992, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" з урахуванням раніше виплачених сум, здійснивши платіж по виплаті різниці однією сумою з проведенням нарахування компенсації втрати частини доходу у порядку статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" .
-судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що протиправна бездіяльність ГУ ПФУ у неперерахунку, ненарахуванні та невиплаті пенсії позивачу в розмірі обчисленого з грошового забезпечення визначеного у довідці Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" № 100/29905 від 21.11.2022 року, порушує право позивача як людини які передбачені ст. 1 Протоколу №1 к конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Вважає, що позивача протиправно щомісяця лишають частини його власності у вигляді частини основного розміру пенсії.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2023 року адміністративний позов -задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1 грудня 2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення № 100/29905 від 21.11.2022 року, виданої структурним підрозділом МВС України - Державна установа "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від № 100/29905 від 21.11.2022 року, виданої структурним підрозділом МВС України - Державна установа "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" у відповідності до ст. ст. 43, 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09,04.1992, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" з урахуванням раніше виплачених сум, здійснивши платіж по виплаті різниці з проведенням нарахування компенсації втрати частини доходу у порядку статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" .
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 грн.60 коп.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що у випадку коли спеціальним Законом № 2262-ХІІ передбачено право, форми і види пенсійного забезпечення, але не унормовано розмір та види складових перерахунку пенсії та віднесено визначення підстав для перерахунку пенсії до повноважень Кабінету Міністрів України, то підвищення розміру грошового забезпечення та/або введення додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців без прийняття відповідного урядового рішення не зумовлює для органу ПФУ обов'язку вчинити дії, спрямовані на проведення перерахунку пенсії.
Статтею 4 Закону № 2050-ІІІ встановлено, що виплата громадянам суми, компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Отже, представник відповідача вважає, що компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу. У даному випадку, позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.
Крім того, представник відповідача вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Позивач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Позивач наголошує, що сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті. Водночас, у період з 01.12.2019 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.
Отже, не закладення до бюджету коштів для виплати індексації жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у особи права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , проходив службу в органах MBС України та у жовтні 2007 року вийшов на пенсію з посади старшого оперуповноваженого (майора міліції) за вислугою років.
В порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", отримує пенсію за вислугою років, розмір якої обчислений виходячи із грошового забезпечення, встановленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007.
Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» йому надана оновлена довідка від 21.11.2022 № 100/29905 про розмір грошового забезпечення, з якої вбачається що за листопад 2019 року згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» за прирівняною посадою поліцейського - старший оперуповноважений становив:
Посадовий оклад - 2600,00 грн;
Оклад за спеціальним званням майор поліції - 2000,00 грн;
Надбавка за стаж служби в поліції 30% - 1380,00 грн;
Надбавка за специфічні умови проходження служби 49,44% - 2956,51 грн;
Надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% - 390,00 грн;
Премія 63,17% - 5891,56 грн;
Усього - 15 216,07 гривень.
У примітці вищевказаної довідки зазначено, що вона складена враховуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 по справі № 826/12704/18 (набрало законної сили 19.11.2019) та постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 грудня 2019 у зразковій справі № 160/8324/19.
02.12.2022 року позивачем подано Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заяву про перерахунок пенсії з доданням довідки ДУ « Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області » № 100/29905 від 21.11.2022 року.
Листом від 12.12.2022 № 12801-21507/В-03/В-2000/22, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило позивача, що підстави для перерахунку пенсії, відповідно до довідки ДУ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» № 100/29905 від 21.11.2022 року про розмір грошовою забезпечення (в т.ч. з урахуванням щомісячних додаткових видів грошовою забезпечення), відсутні.
Дії Відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області», позивач вважає такими що не відповідають вимогам чинного законодавства та є протиправними.
Тому, звернувся до суду з позовом до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що саме з 19.11.2019 р. у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постанови КМУ №988, та такий перерахунок основного розміру пенсії відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.51 Закону №2262-ХІІ має бути здійснений ГУ ПФУ в Харківській області з 01.12.2019 р.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що перерахунок слід провести з урахуванням раніше проведених платежів і з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у порядку Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Колегія суддів частково не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ визначають умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Згідно ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393" (далі - Порядок № 45).
Згідно п.п. 1, 2, 3 Порядку № 45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Пенсійний фонд України, після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики, повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3, та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Пунктом 4 Порядку № 45 передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені ч. 2 і ч. 3 ст. 51 Закону України № 2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
За обставинами справи відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача, відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови № 103, на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" № 100/29905 від 21.11.2022 року.
Разом з тим, відповідно до матеріалів справи, позивач набув право на одержання пенсії, із включенням таких складових грошового забезпечення.
Водночас, слід зазначити, що пунктами 2,5,6 постанови № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: установлювати, зокрема: надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років; здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення. Установлено виплачувати, зокрема, надбавку за виконання функцій державного експерта з питань таємниць та надбавку за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу - у розмірах та порядку, визначених законодавством; доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем; доплату за вчене звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які займають посади, пов'язані з педагогічною або науковою діяльністю і мають вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), в розмірі 5 відсотків, професора - 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Вказана постанова Кабінету Міністрів України № 704 набрала чинності з 01.03.2018.
Колегія суддів звертає увагу, що 21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103, відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови КМУ № 704.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 704 №103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12. 2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018.
Стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ані в Законі України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", ані Законі України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова Кабінету Міністрів України № 45 і Постанова Кабінету Міністрів України №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду по справі № 240/5401/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновкоми суду першої інстанції, що саме з 19.11.2019 р. у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постанови КМУ №988, та такий перерахунок основного розміру пенсії відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.51 Закону №2262-ХІІ має бути здійснений ГУ ПФУ в Харківській області з 01.12.2019 р.
Водночас, щодо задоволених судом першої інстанції вимог позову в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати компенсацію втрати частини доходів у порядку Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" 19 жовтня 2000 року № 2050-III (далі по тексту - Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до ст.2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно зі ст.3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок), №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Згідно з п.3 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: - пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); - соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення).
Відповідно до п.4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Тобто, компенсації підлягають нараховані грошові доходи, зазначені у п.3 Порядку, разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у разі затримки їх виплати на один і більше календарних місяців.
Таким чином, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію особа набуває в момент отримання доходу.
Отже, нарахування та виплата суми пенсії ставить первинною подією щодо компенсації втрати частини пенсії, яка нараховується та виплачується, відповідно, після та за результатом нарахування та виплати основної суми пенсії, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати позивачу компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії у порядку ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", оскільки такі вимоги спрямовані на майбутнє за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що право на отримання компенсації буде порушене відповідачем.
Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладених в постановах від 10.07.2018 р. у справі №404/6317/16-а, від 25.10.2018 р. у справі №420/1410/17, від 10.02.2020 р. у справі №134/87/16-а, від 23.12.2020 року у справі №807/1525/16, від 04.03.2021 року у справі №520/34/17, від 01.04.2021 року у справі №120/4555/18-а.
Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне.
Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальне законодавство у сфері соціального захисту військовослужбовців, а саме, ст.ст. 51, 55 Закону №2262-ХІІ, визначає, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком, а нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Аналіз зазначених положень свідчить про те, що в Україні відносно осіб, звільнених з військової служби не існує на сьогодні жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.
Отже, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.
Отже, колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги відповідача стосовно пропуску строку звернення до суду та зауважує, що обмеження права пенсіонера на отримання належної йому пенсії певними строками є неприпустимим.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 815/1226/18, а також у постановах Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 635/7878/16-а та від 26 січня 2021 року у справі № 520/11178/20.
Також, виходячи з принципу «належного врядування» пенсіонер, який отримує пенсію, виходить з презумпції, що її розмір визначено відповідно до закону. Пенсіонер не має розумних причин сумніватися у добросовісності дій працівників Пенсійного фонду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 520/11178/2020.
Таким чином, маючи впевненість у правильності нарахування йому пенсії позивач і не звертався за захистом свого порушеного права, оскільки не знав і не мав причин сумніватися у правильності нарахування йому пенсії.
Посилання відповідача на практику Верховного Суду суд відхиляє, оскільки обставини у даній справі є відмінними від тих, що склалися у справах про які зазначає скаржник. Зокрема, у справі №510/1286/16-а від 24.12.2020 спірні правовідносини були врегульовані нормами Закону України від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ «Про державну службу».
Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати компенсацію втрати частини доходів у порядку Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", зробив передчасні висновки.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2023 року по справі № 520/1633/23, в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати компенсацію втрати частини доходів у порядку Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2023 по справі № 520/1633/23 - скасувати в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати компенсацію втрати частини доходів у порядку Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні цієї частини позову.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2023 року по справі № 520/1633/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва