08 червня 2023 року справа №200/4119/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року у справі № 200/4119/22 (головуючий І інстанції Арестова Л.В.) за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у підготовці та направлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подання про призначення пенсії стосовно ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України витребувати у Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" документи стосовно призначення пенсії ОСОБА_1 , повторно їх розглянути з урахуванням висновків суду та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подання про призначення пенсії ОСОБА_1 , як особі, що має право на пенсію відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
В обгрунтування позову зазначив, що 04.01.2022 звернувся з заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугою років до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області", який 16.02.2022 направив до МВС України пакет документів для оформлення документів для призначення пенсії позивачу відповідно до Закону № 2262.
Проте МВС України відмовив в оформленні документів для призначення пенсії у зв'язку з відсутністю у позивача календарної вислуги років, необхідної для призначення пенсії за вислугою років.
Рішення відповідача є протиправним та таким, що порушує конституційні права позивача.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дій Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови в оформленні документів, необхідних для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", враховуючи вислугу років - 28 років 01 місяць 10 днів за час проходження служби в органах внутрішніх справ.
Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути документи ОСОБА_1 , необхідні для призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", враховуючи вислугу років - 28 років 01 місяць 10 днів за час проходження служби в органах внутрішніх справ, та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання судових витрат по справі.
Не погодившись з судовим рішенням відповідач - МВС України звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Для отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі.
У позивача вислуги років не достатньо для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ, що свідчить про правильність відмови відповідача щодо підготовки документів для призначення пенсії позивачу і направлення їх до пенсійного органу.
Позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
З огляду на наведене суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .
Наказом начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 06.11.2015 № 345 о/с "По особовому складу" згідно з пунктом 9 Розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) підполковника міліції ОСОБА_1 начальника штабу Слов'янського міського відділу із обслуговування м. Слов'янська та Слов'янського району з 06.11.2015.
Наказом п/п Голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 07.12.2015 № 7 о/с лк "По особовому складу" внесено зміни Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 06.11.2015 № 345 о/с у частині звільнення підполковника міліції ОСОБА_1 - начальника штабу Слов'янського міського відділу (із обслуговування м. Слов'янська та Слов'янського району). Вважати вислугу років на 06.11.2015 у календарному обчисленні та для виплати грошової допомоги - 21 рік 08 місяців 13 днів, у пільговому обчисленні - 28 років 01 місяць 10 днів. Підстава: розрахунок вислуги років ОСОБА_1 .
Відповідно до листа від 16.02.2022 вих.№ 33/25-526 Державна установа "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" за наполяганням позивача, колишнього працівника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , направила на адресу Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України матеріали для призначення пенсії згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
В листі зазначено, що згідно послужного списку ОСОБА_1 на день звільнення 06.11.2015 вислуга років у календарному обчисленні складає 21 рік 08 місяців 13 днів, у пільговому обчисленні - 28 років 01 місяць 10 днів.
Департамент пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України листом від 19.03.2022 № 7803/22-2022 надав відповідь щодо призначення пенсії ОСОБА_1 в якому зазначив, що згідно з пунктом "а" частини першої статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років, зокрема зазначеним особам, звільненим зі служби в період з 01 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року, призначається незалежно від їх віку за умови, що на день звільнення вони мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.
Матеріали, наданих на ОСОБА_1 , свідчать, що його календарна вислуга років на момент звільнення зі служби (06.11.2015) складає 21 рік 08 місяців 13 днів.
Оскільки, ОСОБА_1 не має права на пенсію за вислугу років на умовах визначених Законом № 2262, тому відсутні підстави для оформлення подання на пенсію за вислугу років та направлення його до органів Пенсійного фонду України.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що Закон № 2262-ХІІ, зокрема, пункт «а» статті 12 визначає мінімальний розмір вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугою років. В свою чергу, положеннями статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ та підпункту «а» пункту 3 Постанови № 393 передбачено визначення вислуги років у пільговому обчисленні, а посилання відповідача на необхідність врахування виключно календарної вислуги років є необґрунтованими та суперечать зазначеним вище положенням Закону № 2262-ХІІ та Постанови № 393.
Оцінка суду.
На підставі частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, є, зокрема Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції чинній на час звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ) (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, інші особи, зазначені в пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону, незалежно від віку, зокрема, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення вони мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
На підставі статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону № 2262-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (у редакції чинній на час звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ) (далі - Порядок № 393).
Згідно абзацу першого підпункту "г" частини 3 Порядку № 393 до вислуги років для призначення пенсії особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ зараховується час проходження служби на пільгових умовах, один місяць служби за сорок днів, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та кримінально-виконавчої системи, які проходять службу у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальниках для осіб, підданих адміністративному арешту, підрозділах конвойної служби міліції, та військовослужбовцям постійного складу, які проходять службу у дисциплінарних частинах, за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ, Міністерством юстиції, Центральним управлінням Служби безпеки, Міністерством оборони.
Абзацом першим пункту 2 Порядку № 393 визначено, що до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", під час призначення пенсії згідно з пунктом "а" статті 12 зазначеного Закону додатково зараховується час навчання в межах до п'яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби.
За приписами підпункту "а" пункту 3 Порядку № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
Верховний Суд в постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Порядком № 393.
Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Також, Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18 дійшов висновку, що передбачена Порядком № 393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону № 2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Матеріали справи свідчать, що вислуга років позивача станом на час звільнення зі служби - 06.11.2015 становила, з урахуванням пільгового стажу, 28 років 01 місяць 10 днів, тобто її розмір відповідає умовам, визначеним пунктом "а" частини першої статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Отже, з урахуванням правової позиції, наведеної в постановах Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а, від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18 суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неправомірність відмови відповідача в оформленні та направленні до пенсійного органу документів для вирішення питання про призначення позивачу пенсії за вислугу років, з посиланням на відсутність у позивача необхідної вислуги років згідно з вимогами п. "а" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ.
Згідно пункту 1 постанови Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі по тексту - Постанова № 3-1) заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які, зокрема, мають право на пенсію згідно із Законом, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи, зокрема, Міністерства внутрішніх справ України (далі - міністерства та інші органи).
Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
На підставі пункту 12 Постанови № 3-1 уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Отже, чинним законодавством на відповідача - МВС України покладено обов'язок підготувати і направити документи для призначення пенсії, який відповідачем належним чином не виконано.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року у справі № 200/4119/22 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року у справі № 200/4119/22- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 08 червня 2023 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 08 червня 2023 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв