08 червня 2023 року справа №200/1586/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства соціальної політики України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року у справі № 200/1586/22 (головуючий І інстанції Волгіна Н.П.) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, Міністерства соціальної політики України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів, -
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо не нарахування та не виплати позивачу у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік;
- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради нарахувати та виплатити позивачу 7354,00 грн не нарахованої та невиплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій.
В обгрунтування позову зазначила, що є учасником бойових дій та має право на пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
В листопаді 2021 року нею отримана разова грошова допомога до 5 травня у розмірі 1491,00 грн.
Відповідно до ст. 12 Закону № 3551 позивач має право на щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком протиправною та такою, що порушує її права (а.с.1-4)
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2023 року, зокрема, залучено до участі у справі в якості другого відповідача Міністерство соціальної політики України (а.с.54-56).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 як учаснику бойових дій у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік.
Зобов'язано Міністерство соціальної політики України профінансувати виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік в сумі 7354,00 грн - в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України "Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану" від 7 березня 2022 року № 215.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач - Міністерство соціальної політики України звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
До повноважень Мінсоцполітики не відноситься здійснення виплати разової грошової допомоги до 5 травня.
Нарахування та виплата разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік позивачу проводилася Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради згідно з постановами КМУ № 112 та № 325.
Жодних рішень щодо передачі функцій Департаменту Маріупольської міської ради стосовно нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік іншому органу чи структурному підрозділу не приймалося та не визначався спеціально уповноважений орган з відповідними функціями.
Суд першої інстанції не взяв до уваги, що виплата разової грошової допомоги до 5 травня постановою КМУ № 215 не передбачена.
Позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
З огляду на наведене суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 , є громадянкою України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання згідно паспорту НОМЕР_2 від 15 жовтня 2004 року: АДРЕСА_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується посвідчення серії НОМЕР_3 від 27 листопада 2017 року (а.с. 5-8).
Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради, код ЄДРПОУ 41336065, зареєстроване місцезнаходження: 87555, Донецька область, м. Маріуполь, пр.-т Миру, буд. 70, є органом місцевого самоврядування (а.с. 52).
Міністерство соціальної політики України, код ЄДРПОУ 37567866, зареєстроване місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, є органом державної влади (а.с. 53).
В листопаді 2021 року позивачу нарахована щорічна разова допомога до 5 травня в розмірі 1491,00 грн. (а.с. 1).
Згідно довідки Державної прикордонної служби України № 04 від 18 січня 2022 року позивач 25 листопада 2021 року отримала на картковий рахунок кошти в сумі 1491,00 грн як разову грошову допомогу до 5 травня за рахунок Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (а.с. 9).
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради всупереч вимогам Закону № 3551 не виплачено позивачу допомогу до 5 травня за 2021 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язуючи саме Міністерство соціальної політики України профінансувати виплату позивачу недоплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік суд першої інстанції виходив з приписів постанови КМУ № 215.
Оцінка суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згідно частини п'ятої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону від 25 грудня 1998 року) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" зазначену норму викладено в такій редакції: «щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення ст. 67 роз. І, п.п. 2-4, 6-8, 10-18, пп. 7 п. 19, п.п. 20-22, 24-34, пп. 1-6, 8-12 п. 35, п.п. 36-100 роз. Внесення змін до деяких законодавчих актів України та п. 3 роз. Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України.
На підставі частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, на момент нарахування і виплати позивачу одноразової грошової допомоги до 5 травня 2021 року діяла ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України "Про внесення змін" до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року, яка передбачала розмір щорічної грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових п'ять мінімальних пенсій за віком.
З 01 січня 2015 року правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були також врегульовані п. 26 роз. VI Бюджетного кодексу України, відповідно до якого норми і положення ст.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
Постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2021 року № 325 "Деякі питання виплати разової грошової допомоги", передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" визначено, що розмір допомоги до 5 травня учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491,00 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення п. 26 роз. VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551-ХІІ) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України зазначив, що встановлення п. 26 роз. VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу іншого, ніж у ст.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-ХІІ, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону № 3551, що суперечить принципу верховенства права, установленому ст. 8 Конституції України.
Таким чином, в 2021 році позивач мала право на грошову допомогу до 5 травня в редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-ХІV, яка передбачала розмір цієї допомоги - п'ять мінімальних пенсій за віком.
Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1058 мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" в 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року складає 1769,00 грн.
Отже, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році становить 8845,00 грн (1769,00 грн х 5), сума недоплаченої допомоги становить 7354 грн.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради протиправно виплачено позивачу щорічну разову грошову допомогу, як учаснику бойових дій за 2021 рік в розмірі меншому, ніж передбачено ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та визнав протиправною бездіяльність цього відповідача щодо не виплати позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій в розмірі відповідно до Закону № 3551.
Щодо зобов'язання Міністерства соціальної політики України профінансувати виплату позивачу недоплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірах відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону № 3551 суд зазначає наступне.
Як визначено пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Як свідчать матеріали справи в зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", введено в Україні воєнний стан з 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року, який відповідно до виданих пізніше Указів Президента України триває і на теперішній час.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 квітня 2022 року № 80), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2022 року, за № 466/37802, Маріупольську міську територіальну громаду включено до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 27 квітня 2022 року (п. 7 ч. ІІ).
Розпорядженням голови Маріупольської міської ради від 1 квітня 2022 року № 200/37 у зв'язку веденням з 27 лютого 2022 року на території міста Маріуполь інтенсивних бойових дій з наступною блокадою та захопленням міста військами Російської федерації, знищенням будівлі Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, втратою серверного обладнання, архівних та поточних справ отримувачів усіх видів державних допомог, втратою зв'язку із більшою частиною працівників департаменту та відсутністю доступу до програмних комплексів та баз Міністерства соціальної політики України, ДСЗН Маріупольської міської ради було переведено у режим вимушеного простою.
Отже, Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради на теперішній час припинено виконання повноважень із забезпечення виконання державних гарантій щодо соціального захисту населення міста, при цьому будівля департаменту знищена, серверне обладнання, архівні та поточні справи отримувачів усіх видів державних допомог втрачені, доступ департаменту до програмних комплексів та баз Мінсоцполітики України відсутній.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 "Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану", крім іншого, заборонено використання хмарних ресурсів та/або центрів обробки даних, розташованих на тимчасово окупованій території України.
Згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 215 «Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану» (далі - Постанова № 215) встановлено, що нарахування та виплата грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану на території адміністративно-територіальних одиниць, де структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення)/органи Пенсійного фонду України не мають можливості забезпечити підготовку виплатних документів та проведення фінансування, здійснюється з урахуванням таких особливостей:
1) виплату грошових допомог, пільг та житлових субсидій здійснює акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" шляхом перерахування коштів на банківський рахунок (за стандартом IBAN) в банку, в якому відкрито рахунок одержувача, або здійснення грошових переказів через міжнародну платіжну систему "MY TRANSFER" та акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк";
2) фінансування виплат грошових допомог, пільг та житлових субсидій проводиться Міністерством соціальної політики на підставі наявних в базах даних державного підприємства "Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики"/Пенсійного фонду України даних щодо одержувачів грошових допомог, пільг та житлових субсидій.
На підставі пункту 4 Постанови № 215 визначено Міністерству соціальної політики, АТ "Ощадбанк", органам соціального захисту населення забезпечити інформування одержувачів грошових допомог, пільг та житлових субсидій про порядок отримання коштів у разі застосування положень цієї постанови.
Оскільки позивач має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік в розмірі, визначеному ч. 5 ст. 12 Закону № 3551, Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради протиправно не виплачена зазначена допомога у розмірах, визначених законом, проте Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради на теперішній час припинено виконання повноважень із забезпечення виконання державних гарантій щодо соціального захисту населення міста в зв'язку з захопленням міста військами Російської Федерації, тому для ефективного захисту порушених прав позивача, з врахуванням вимог постанови № 215 суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов'язання Міністерства соціальної політики України профінансувати виплату позивачу недоплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік.
Є неприйнятними доводи апелянта про відсутність повноважень щодо здійснення виплати разової грошової допомоги до 5 травня, що виплата цієї допомоги Постановою № 215 не передбачена, оскільки суд першої інстанції не визначав відповідачу обов'язок виплачувати позивачу допомогу, а зобов'язав профінансувати виплату цієї допомоги позивачу відповідно до приписів Постанови № 215.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства соціальної політики України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року у справі № 200/1586/22 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року у справі № 200/1586/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 08 червня 2023 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 08 червня 2023 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв