Рішення від 08.06.2023 по справі 400/3257/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2023 р. № 400/3257/23

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачів:1: Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, 2: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, майдан Свободи, Держпром, під'їзд 3, пов.2, м. Харків, 61022,

про:визнання протиправним та скасування рішення від 14.11.2022 № 143150013443; зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач 1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач 2) про:

- визнання протиправним та скасування рішення відповідача 2 від 14.11.2022 р. № 143150013443 про відмову в призначенні пенсії;

- зобов'язання відповідача 1 зарахувати до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, період навчання з 01.09.1976 р. по 15.07.1977 р. у міському професійно-технічному училищі № 15, період роботи з 18.03.1980 р. по 19.04.1983 р. у радгоспі ім. Димитрова, період роботи з 10.05.1983 р. по 17.07.1985 р. у Червонянському дитячому садку, період роботи з 18.09.1985 р. по 17.05.1992 р. у радгоспі ім. Димитрова (Червоний), період роботи з 13.03.1997 р. по 31.12.1997 р. та з 01.01.2000 р. по 28.05.2001 р. у КСП "Україна" (реорганізований у СГВК "Україна"), період з 17.04.2003 р. по 12.01.2004 р. отримання допомоги по безробіттю;

- зобов'язання відповідача 1 повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 08.11.2022 р. та призначити, провести нарахування та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) з 13.10.2022 р.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що їй відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Відповідачем не враховано періоди роботи у зв'язку з відсутністю на першій сторінці трудової книжки печатки, відсутності підпису голови екзаменаційної комісії в атестаті.

19.04.2023 р. відповідачем 1 подано відзив на позов, де вказано, що на титульному аркуші трудової книжки НОМЕР_1 відсутня печатка підприємства, на якому вперше заповнювалася трудова книжка, відтак, відсутні підстави для зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи (у тому числі періоду отримання допомоги по безробіттю) відповідно до вказаної трудової книжки. Крім того, відсутні підстави для зарахування до страхового стажу періоду навчання відповідно до атестату № 3308, оскільки в останньому відсутній підпис голови екзаменаційної комісії. Уточнюючих довідок позивачем надано не було. Так, страховий стаж позивача склав 10 років 8 місяців 19 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058. Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсії громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача. Виключними дискреційними повноваженнями наділені органи Пенсійного фонду України на прийняття рішень з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії та визначення підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку).

19.04.2023 р. відповідач 2 подав відзив на позов, в якому відзначив, що до загального страхового стажу позивача не зараховані періоди роботи: навчання згідно атестату № 3308, оскільки відсутній підпис голови екзаменаційної комісії; періоди роботи за трудовою книжкою НОМЕР_1 , скільки на першій сторінці відсутня печатка; періоди роботи згідно архівних довідок від 30.04.2014 р. та від 16.01.2018 р., оскільки ПІБ зазначено не повістю. Загальний страховий стаж позивача складає 10 років 8 місяців 19 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058.

Справу розглянуто в письмовому провадженні.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

08.11.2022 р. позивач звернулася до відповідача 1 із заявою про призначення пенсії за віком.

З урахуванням Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), органом, що приймав рішення за заявою позивача, визначено відповідача 2.

Рішенням відповідача 2 від 14.11.2022 р. № 143150013443 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону № 1058. У рішенні зазначено, що до загального страхового стажу позивача не зараховані періоди роботи: навчання згідно атестату № 3308, оскільки відсутній підпис голови екзаменаційної комісії; періоди роботи за трудовою книжкою НОМЕР_1 , скільки на першій сторінці відсутня печатка; періоди роботи згідно архівних довідок від 30.04.2014 р. та від 16.01.2018 р., оскільки ПІБ зазначено не повістю. Загальний страховий стаж позивача складає 10 років 8 місяців 19 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон № 1058 визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 26 Закону № 1058 починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Позивач на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком досягла 60 років. Таким чином, для призначення пенсії позивачу необхідно мати 29 років страхового стажу. Саме відсутність 29 років страхового стажу стала підставою для відмови у призначенні пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог нього Закону за даними, що містяться в системі, персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Закону № 1058 питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій регулювалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788), відповідно до ст. 56 якого до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв, при цьому зараховується робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до ст. 62 Закону України № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

У трудовій книжці позивача у всіх спірних періодах роботи зазначені номери і дати наказів, на підставі яких вони зроблені. Записи про звільнення з роботи засвідчені підписами відповідальних осіб та печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають.

Трудова книжка позивача вперше заповнювалась 18.03.1980 р. На той час діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 р. № 162. За приписами вказаної Інструкції заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу.

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР та КЦСПС від 06.09.1973 р. № 656 "Про трудові книжки робітників та службовців" відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберіганню та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.

Отже, відсутність печатки на першій сторінці трудової книжки не є виною позивача. Неналежне виконання своїх обов'язків відповідальними особами не може покладати на позивача відповідальність у вигляді відмови в зарахуванні до страхового стажу періоду роботи та, відповідно, відмови у призначенні пенсії за віком.

Суд критично ставиться до тверджень відповідачів щодо неможливості зарахування відповідних періодів роботи до страхового стажу позивача, оскільки законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок працівників на уповноваженого працівника підприємства, вини позивача в неналежному заповненні її трудової книжки немає, а судом не встановлено недостовірності або інших ознак юридичної дефектності цієї трудової книжки, тому її належить розглядати як належний та допустимий доказ у справі, і зазначена обставина не може позбавити позивача конституційного права на соціальний захист та вирішення питання призначення пенсії.

Підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Пенсійний орган не врахував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 р. по справі № 754/14898/15-а.

Архівні довідки від 30.04.2014 р. та від 16.01.2018 р. також підтверджують відповідні періоди роботи позивача. Не зазначення у довідках повного імені та по батькові позивача ніяк не впливає на зарахування відповідного стажу, оскільки всі дати узгоджуються із записами у трудовій книжці.

Щодо відсутності підпису голови екзаменаційної комісії в атестаті № 3308, суд виходить з того, що атестат містить підписи директора та заступника директора училища, відбиток печатки. Крім того, період навчання підтверджується довідкою від 29.03.2023 р. № 7.

На переконання суду, сукупністю наданих позивачем документів підтверджено спірні періоди навчання та роботи позивача.

З урахуванням викладеного, суд вважає протиправним незарахування відповідних періоді до страхового стажу позивача.

Отже, рішення від 14.11.2022 р. № 143150013443 не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, та належить скасуванню, а відповідні періоди навчання та роботи належать зарахуванню до страхового стажу позивача.

Пенсія, так само як і заробітна платня, є за своєю правовою природою взаємопов'язаними та рівнозначними формами соціального забезпечення, які виплачуються пенсіонерам та працівникам. Відмова відповідачів у призначенні позивачу пенсії порушує її право мирно володіти своїм майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відмова у призначенні пенсії істотно знижує рівень соціального забезпечення та фактично є відмовою держави від її зобов'язань, передбачених ст. 46 Конституції України, а отже є незаконною, порушує принципи справедливості та рівності громадян перед Законом та зменшує захищеність в умовах постійного зростання цін на товари та послуги.

Водночас, позовна вимога про зобов'язання призначити, провести нарахування та виплату пенсії задоволенню не підлягає, оскільки зобов'язання відповідача 1 зарахувати до стажу спірні періоди та повторно розглянути заяву про призначення пенсії є достатнім способом захисту порушеного права позивача. Призначення та нарахування пенсії є дискреційними повноваженнями органів ПФУ, суд не має повноважень визначати всі необхідні умови для призначення пенсії, у тому числі обраховувати необхідний страховий стаж, та зобов'язувати органи ПФУ призначити пенсію.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 1073,60 грн, що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно, оскільки в цілому позовні вимоги задоволено.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, ідентифікаційний код 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення від 14.11.2022 р. № 143150013443 про відмову в призначенні пенсії; зобов'язання зарахувати до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, період навчання з 01.09.1976 р. по 15.07.1977 р. у міському професійно-технічному училищі № 15, період роботи з 18.03.1980 р. по 19.04.1983 р. у радгоспі ім. Димитрова, період роботи з 10.05.1983 р. по 17.07.1985 р. у Червонянському дитячому садку, період роботи з 18.09.1985 р. по 17.05.1992 р. у радгоспі ім. Димитрова (Червоний), період роботи з 13.03.1997 р. по 31.12.1997 р. та з 01.01.2000 р. по 28.05.2001 р. у КСП "Україна" (реорганізований у СГВК "Україна"), період з 17.04.2003 р. по 12.01.2004 р. отримання допомоги по безробіттю; зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 08.11.2022 р. та призначити, провести нарахування та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 13.10.2022 р. - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 14.11.2022 р. № 143150013443 про відмову у призначенні пенсії за віком.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком, період навчання з 01.09.1976 р. по 15.07.1977 р. у міському професійно-технічному училищі № 15, період роботи з 18.03.1980 р. по 19.04.1983 р. у радгоспі ім. Димитрова, період роботи з 10.05.1983 р. по 17.07.1985 р. у Червонянському дитячому садку, період роботи з 18.09.1985 р. по 17.05.1992 р. у радгоспі ім. Димитрова (Червоний), період роботи з 13.03.1997 р. по 31.12.1997 р. та з 01.01.2000 р. по 28.05.2001 р. у КСП "Україна" (реорганізований у СГВК "Україна"), період з 17.04.2003 р. по 12.01.2004 р. отримання допомоги по безробіттю.

4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.11.2022 р. про призначення пенсії.

5. У задоволенні позовної вимоги про зобов'язання призначити, провести нарахування та виплату пенсії за віком з 13.10.2022 р. - відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) судовий збір у сумі 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість грн 80 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, ідентифікаційний код 14099344) судовий збір у сумі 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість грн 80 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 08.06.2023 р.

Суддя Н. В. Лісовська

Попередній документ
111411476
Наступний документ
111411478
Інформація про рішення:
№ рішення: 111411477
№ справи: 400/3257/23
Дата рішення: 08.06.2023
Дата публікації: 12.06.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (11.07.2023)
Дата надходження: 31.03.2023
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення від 14.11.2022 № 143150013443; зобов'язання вчинити певні дії