Рішення від 07.06.2023 по справі 280/2162/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

07 червня 2023 року Справа № 280/2162/23 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ЄДРПОУ ВП 44118663) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 податкову заборгованість у сумі 4242,74 грн. із яких:

- 3302,88 грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500 на р/р UA878999980333119341000008479) ГУК у Зап.обл/ТГ м. Запоріжжя /11010500, код одержувача 37941997 в Казначейство України (ЕАП) МФО899998.

- 939,86 грн. з військового збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001 на р/р UA238999980313000137000008479) ГУК у Зап.обл/ Запорізька обл. /11011001, код одержувача 37941997 в Казначейство України (ЕАП) МФО 899998.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявний узгоджений податковий борг. З метою погашення податкового боргу, боржнику (відповідачу) направлялась податкова, проте відповідачем заборгованість погашена не була. В зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

На виконання вимог частини 3 статті 171 КАС України суддею був вчинений запит щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

З витягу з реєстру територіальної громади міста Запоріжжя щодо реєстрації місця проживання фізичної особи від 07 квітня 2023 року вбачається, що відповідач зареєстрована за зазначеною у позові адресою.

Ухвалою від 11 квітня 2023 року у справі відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене без виклику (без повідомлення) сторін (у письмовому провадженні). Запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив та документи на його обґрунтування.

26 квітня 2023 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, у якому остання заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне. 05 грудня 2017 року свідоцтвом на право на спадщину за заповітом відповідач отримала у спадок від своєї матері ОСОБА_2 1/3 житлового будинку, який знаходиться у АДРЕСА_2 ., тобто відповідач є рідною дочкою спадкодавиці, членом її сім'ї першого ступеня споріднення. В свою чергу у пункт 174 статті 174 ПКУ визначено, що у разі спадкування будь-яких об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, ринкова вартість таких об'єктів з метою оподаткування не визначається. Відповідно до положень пункту 179.2. статті 179 ПКУ, обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, поміж іншого, у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку. З урахуванням зазначеного, отримання спадку відповідачем від своєї матері - спадкодавиці ОСОБА_2 , як спадкоємицею першого ступеня споріднення не вимагало від відповідача подання податкової декларації. Відтак, відповідач вважає, що ним не порушено вимог податкового законодавства, а отже позов не підлягає задоволенню.

17 травня 2023 року позивачем до суду подано відповідь на відзив, у якій останній зазначає про те, що отримавши акт камеральної перевірки від 06 грудня 2019 року № 133/08-01-33-05/ НОМЕР_1 , відповідач не звернулася до ГУ ДПС у Запорізькій області для спростування висновків зроблених після камеральної перевірки та не надала підтверджуючі документи. Також Відповідач не оскаржувала податкові рішення, винесенні на підставі вищезазначеного акту, які на теперішній час є узгодженими. Отже, доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не відповідають дійсності. З огляду на вказане, просить позов задовольнити.

Суд, розглянувши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Також, підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача наявний податковий борг по податку на доходи фізичних осіб та по військовому збору на загальну суму 4 242,74 грн.

Щодо податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб та військового збору, то він виник на підставі наступних обставин.

Контролюючим органом проведена документальна невиїзна перевірка з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів ОСОБА_1 за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року за результатами перевірки складено акт від 06 грудня 2019 року № 133/08-01-33-05/ НОМЕР_1 та винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 10 січня 2020 року № 0000803305 яким збільшено податкове зобов'язання на суму 2000,00 грн. грн. та нараховано штрафні санкції на суму 500,00 грн. і до стягнення підлягає сума 2500,00 грн.;

- від 10 січня 2020 року № 0000813305 на суму 170,00 грн.;

- від 10 січня 2020 року № 0000823305 яким збільшено податкове зобов'язання на суму 600,00 грн., та нараховано штрафні санкції на суму 150,00 грн. і до стягнення підлягає сума 750,00 грн.

Також, з урахуванням вимог Податкового кодексу України відповідачу нараховано податковий борг за несплату військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 939,86 грн.

Вищезазначені акт та податкові повідомлення-рішення направлені відповідачем засобами поштового зв'язку на адресу відповідача.

Акт вручений відповідачу особисто, що підтверджується відповідною відміткою на рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення.

Податкові повідомлення-рішення не вручені відповідачу з підстав, які не залежали від податкового органу та з урахуванням пункту 42.2 Податкового Кодексу України вважаються врученими належним чином.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення в судовому порядку відповідачем не оскаржувались та є узгодженими.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПП України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України, визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу, ГУ ДПС у Запорізькій області винесено податкову вимогу форми “Ф” № 10689-50/831 від 23 березня 2020 року на суму 4 242,74 грн., яку надіслано на адресу відповідача, однак не одержано нею з незалежних від позивача причин.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, ПК України не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу.

Відповідно до пункту 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

При цьому відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів оскарження податкової вимоги в судовому чи адміністративному порядку відповідачем не надано.

Аналіз зазначених вище вимог законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства не сплачено суму податкового боргу, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд позбавлений можливості надавати правову оцінку доводам відповідача відносно протиправності дій податкового органу в частині винесення податкових повідомлень-рішень від 10 січня 2020 року №№ 0000803305, 0000813305, 0000823305, які слугували підставою для звернення позивача до суду із позовом в адміністративній справі № 280/2162/23, оскільки предметом даної справи є стягнення податкового боргу за узгодженими податковими повідомленнями рішеннями, які ані в судовому, ані в адміністративному порядку не оскаржувались.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 податкову заборгованість у сумі 4242,74 грн. із яких:

- 3302,88 грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплати р/р UA878999980333119341000008479 ГУК у Зап.обл/ТГ м. Запоріжжя /11010500, код одержувача 37941997 в Казначейство України (ЕАП) МФО 899998;

- 939,86 грн. з військового збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001 на р/р UA238999980313000137000008479) ГУК у Зап.обл/ Запорізька обл. /11011001, код одержувача 37941997 в Казначейство України (ЕАП) МФО 899998.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 07 червня 2023 року.

Суддя Д.В. Татаринов

Попередній документ
111410491
Наступний документ
111410493
Інформація про рішення:
№ рішення: 111410492
№ справи: 280/2162/23
Дата рішення: 07.06.2023
Дата публікації: 12.06.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (10.08.2023)
Дата надходження: 06.04.2023
Предмет позову: про стягнення податкового боргу
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ТАТАРИНОВ ДМИТРО ВІКТОРОВИЧ
відповідач (боржник):
Віхляєва Галина Іванівна
позивач (заявник):
Головне управління ДПС у Запорізькій області
представник позивача:
Козарик Надія Григорівна