02 червня 2023 року Справа № 160/5282/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЯ ЛЮКС" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000035/1 від 15.03.2023р., -
17.03.2023р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІЯ ЛЮКС" звернулося з адміністративним позовом до Дніпровської митниці та просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000035/1, прийняте 15.03.2023р. відповідачем.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним до митного оформлення товару (текстильне покриття для підлоги) було подано ЕМД №23UA110130005211U3 від 15.03.2023р., за ціною договору відповідно до умов поставки, до якої додані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог ст.53 Митного кодексу України. За результатами здійснення контролю митної вартості товарів митницею не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийнято оспорюване рішення №UA110130/2023/000035/1 від 15.03.2023р. про коригування митної вартості товарів із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - резервного, за яким митна вартість товару скоригована в сторону збільшення на 30% до 3,9064 долари США/м2. Позивач вважає наведене оспорюване рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, так як: 1) в оскаржуваному рішенні відсутнє належно обґрунтоване посилання на те, що виявлена хоча б одна з вищевказаних 5 обставин, за яких посадова особа митниці мала право вимагати подання додаткових документів із застосуванням ч. 3 та ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України; 2) 16.02.23 продавцем виставлено проформу на товар в кількості 10000 м2 вартістю 26000 доларів США, яка була повністю оплачена позивачем, проте, в подальшому експортер та позивач узгодили поставку товару в меншій кількості 6 569,75 м2 та меншої вартості 17081,35 доларів США, що підтверджується виставленими 08.03.2023 інвойсом та специфікацією; 3) у наданій відповідачу митній декларації Турецької Республіки від 09.03.23 №23590400ЕХ00008146 містяться відомості про вартість товару в розмірі 17081,35 долари США, кількість та опис товару, відправника та одержувача; 4) відповідачу надані отримані від перевізника ФОП ОСОБА_1 документи із зазначенням відомостей щодо вартості перевезення товару за митною декларацією №23UA110130005211U3 вагою 7380 кг брутто до митного кордону України на рівні 32551,98 грн, відповідно до приписів п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України; 5) містить інформацію про те, що відповідачем використані відомості про митну вартість з митної декларації від 20.01.2023 №UA408020/2023/3989, однак, в рішенні не вказано, які характеристики має оформлений за нею товар (код УКТЗЕД, опис, призначення, аналогічність/ідентичність), які комерційні умови його поставки (місце відправлення, вартість транспортування, фактурна вартість, вид транспорту) та вид зовнішньоекономічного контракту, рішення не містить інформації про те, яким чином обраховано скоригована митна вартість на рівні 3,9064 долари США/м2, які складові до неї включені та чому. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на постанови Верховного Суду. Додатково, у відповіді на відзив від 23.04.2023р., позивач зазначає, що за митною декларацією №UA408020/2023/3989 не оформлювався товар з митною вартістю 3,9064 долари США/м2, яка вказана в оскаржуваному рішенні, походження вказаного числового значення митної вартості не відоме. В письмових поясненнях від 23.05.2023р. позивач додатково вказує на те, що 16.05.2023 відповідачем прийняте чергове рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2022/000089/1 щодо ідентичного товару позивача, ввезеного в п'ятий раз від того самого відправника за тим самим контрактом на тих самих умовах, при цьому, в зазначеному рішенні в якості джерела цінової інформації використана так само митна декларація № UA408020/2023/3989, як в даній справі та справі №160/2427/23, однак, митна вартість скоригована до 4,2789 долари США/м2 та наведене свідчить про вочевидь неправомірне коригування в оскаржуваному в даній справі рішенні до рівня 3,90464 долари США/кг (а.с.1-3,80-83,109).
Ухвалою суду від 03.04.2023р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано відповідача надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст.162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України та виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується змістом відповідної ухвали суду (а.с.51).
17.04.2023р через систему «Електронний суд», на виконання вимог вищенаведеної ухвали суду, від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні адміністративного позову позивача у повному обсязі посилаючись на те, що за результатами перевірки документів та відомостей наданих до митного оформлення за МД від 15.03.2023 №23UA110130005211U3, проведеної у спосіб та з урахуванням положень статті 337 МКУ виявлено розбіжності та відсутність відомостей, а саме: 1) надані платіжні доручення в іноземній валюті від 17.02.2023 №SWIFT, від 06.03.2023 № SWIFT на загальну суму 26000 дол.США (рівно по 13000 дол.США згідно кожного відповідного документа) не містять реквізитів, необхідних для ідентифікації ввезеного товару, окрім того, до митного контролю заявлено вартість партії товару 17081,35 дол.США, також і у наведених платіжних дорученнях відсутні печатки та інші відмітки банку, а тому зазначені розбіжності не дають можливості однозначно ідентифікувати документальне підтвердження здійсненої оплати за товар, таким чином, дані платіжні доручення не є документом, що підтверджують факт остаточної оплати товару, крім того, сума оплати за вищезазначеними платіжними документами в сумі складає 26000 дол.США в той час як загальна сума за контрактом складає 10 000 000 дол.США; 2) наданий до митного контролю договір від 22.12.2022 №б/н визначає пакет документів, в тому числі акт виконаних робіт, проте до митного контролю такі документи не надано. Крім того, згідно транспортної накладної CMR від 09.03.2023 №115430 в гр.5 не містить помітки щодо товаросупровідних документів (інвойс). Надана до митного контролю заявка на перевезення від 28.02.2023 не містить посилання на договір в рамках якого складено даний документ. Крім того, адреса завантаження товару згідно заявки відрізняється від заявленої адреси підприємства з яким укладено так званий «прямий контракт» від виробника: Organize SANAY Bolgesi Yildirim Beyazit Mah.7 CADDE №73 Cerkezkoy/Tekirdag (адреса згідно контракту: Yenibosna Merkez Mah.29 Ekim Cad.№:21/MBahcelievler - Istambul /Turkey), що свідчить про можливі додаткові витрати, пов'язані з переміщенням товару та/або із додатковими витратами що несе покупець, наприклад навантажувально-розвантажувальні роботи та інші витрати. Наданий до митного контролю документ калькуляція транспортних витрат від 13.03.2023 № 13/03-1 видана не надавачем послуг, а директором ТОВ "ДІЯ ЛЮКС" Руденко. Документи на оплату таких послуг до митного контролю не надано; 3) наданий до митного контролю документ митна декларація країни відправлення від 09.03.2023 №23590400EX00008146 в переліку документів містить інший номер інвойсу (TPS E-Fatura 23243160110886028037743/1 - 09-03-23, відмінного від задекларованого від 27.01.2023 №IN02023000000533 від 08.03.2023); 4) декларантом надано документ від 15.02.2023 - прайс-лист, проте, даний документ не містить терміну та період його дії (тобто періоду актуальності цін на товар), крім того, прайс-лист не містить асортименту товару, хоча має бути не адресним документом, а загальною пропозицією продукції в даному випадку від виробника. Таким чином, наданий документ не може бути використаний митницею при визначенні митної вартості оцінюваної партії товару. Також, відповідач вказує на те, що згідно інформації мережі Інтернет, заявлені артикули ступить торгівельної марки SHIKOO до товару №1 застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-r - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару, визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за другорядними методами визначення митної вартості товару №1 - за ЕМД від 20.01.2023 №UA408020/2023/3989 - 3,56 дол.США/кг (вартість за кілограм основна одиниця виміру), у додатковій одиниці виміру: метр квадратний митна вартість товару №1 розраховується на рівні - 3,9064 дол.США/м2, митна вартість, визначена відповідачем, згідно з положеннями ст.64 МКУ, ґрунтується на ціновій інформації раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях таких же товарів, оформлених за ЕМД від 20.01.2023 №UA408020/2023/3989 за митною вартістю на рівні - 3,56 дол.США/кг, що відповідає 3,9064 дол.США/м2. Додатково у запереченнях проти відповіді на відзив від 01.05.2023р. відповідач зазначає, що в МД від 15.03.2023 №23UA110130005211U3 в графі 47 «Додаткові одиниці виміру» декларантом у відповідності до коду товару задекларовано код «055» (що означає саме метри квадратні) та їх кількість «6569,75», то в гр.33 цілком обґрунтовано вказано розраховану ціну за квадратний метр, для пояснення числового значення, яке зазначається в гр.30 рішення, зокрема: «3,9064дол.США/м2» (3,56 дол.США/кг х 7209кг заявлена у гр.38 кількість товару/ 6569,75 м2 заявлену кількість в гр.47); доводи позивача про протиправність та необґрунтованість взяття відповідачем за основу для коригування МД від 20.01.2023 №UA408020/2023/3989, з посиланням на порівняльний аналіз цієї МД та оцінюваного товару, є необґрунтованими, виходячи з того, що відповідачем застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, а такі критерії, як абсолютна однаковість за всіма ознаками з оцінюваними товарами застосовуються при коригуванні митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. Оскаржуване рішення за змістом гр.33 містить посилання та обґрунтування неможливості застосування інших, ніж резервний метод визначення митної вартості товарів; законодавством не встановлено обов'язку митного органу зазначати в рішенні про коригування митної вартості товарів аналіз всієї бази даних ЄАІС про товари, які не є ідентичними та аналогічними (подібними) до оцінюваного товару, тобто інформацію, яка відсутня, а не наявна. Крім цього, в даному випадку до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості призвела відсутність документального підтвердження числового значення заявленої митної вартості товарів (а.с.56-63,100-103).
Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 02.06.2023р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при розгляді справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІЯ ЛЮКС" з 07.06.2022 року зареєстроване як юридична особа за адресою: 49125, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Спартака, будинок 58, що підтверджується копією Витягу з ЄДРПОУ, наявною у справі (а.с.29).
20.09.2022р. між ТОВ "ДІЯ ЛЮКС" (Україна, м. Дніпро) (як покупцем) та «"DINARSU IMALAT VE TICARET TURK ANONIM SIRKETI" (Туреччина, Стамбул)» (як продавцем) був укладений зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №1, за яким продавець продає, а покупець купує тафтингове покриття машинного виготовлення на повстяній основі виробництва продавця, якість, ціни, найменування, комплектність яких вказуватиметься у відповідних Додатках до цього договору та будуть його невід'ємними частинами (а.с.5-7).
Відповідно до п. 2.1 договору загальна сума договору складає 10000000,00 доларів США.
Умова поставки - FCA - Стамбул. Можливі зміни умов постачання можуть бути відображені у додатках до цього договору (п.4 договору).
Пунктом 6.2 договору передбачено, що покупець здійснює оплату за кожну партію постачаємої продукції на умові 100% передплати (а.с.5-7).
Окрім того, 22.12.2022р. між ТОВ «ДІЯ ЛЮКС» як відправником та ФОП ОСОБА_1 як перевізником було укладено договір перевезення вантажів б/н, згідно п.1.1 якого перевізник зобов'язується доставити довірений відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (а.с.41-42).
За умовами п. 2.1 договору у заявці відправник вказує орієнтовну кількість вантажу, маршрут перевезення, отримувача вантажу, суму сплати за надані послуги.
На підставі вищенаведеного договору №1 від 20.09.2022 року, 15.03.2023р. на адресу позивача від вказаного вище постачальника надійшов товар згідно специфікації №6 від 08.03.2023 року, рахунку-фактури №IN2023000000533 від 08.03.2023 року, а саме: повстяні килими машинного виробництва (6569,75 м2, вага брутто - 7380 кг), при цьому, зазначені товари поставлялись на умовах FСА "Черкезкьой" згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2010», що підтверджується змістом копій відповідних документів та митної декларації (а.с.4,11,12,44,65).
Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості товару разом із митною декларацією ним були надані всі документи, що підтверджують митну вартість ввезеного товару, які не містять розбіжностей у числових значеннях складової митної вартості товару, містять повні відомості про ціну товару, що підтверджується змістом графи 44 ЕМД від 15.03.2023р. №23UA110130005211U3 (а.с.4,65).
З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1)виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги,специфікації,прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) транспортні документи (які підтверджують розрахунки перевізника); 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с.25-27,67-70).
Листом від 15.03.2023 №15/03-1 декларант додатково надав рівень цін по ЦБД та повідомим митницю про те, що ним були надані усі документи необхідні для підтвердження заявленої митної вартості та надати будь-які інші документи немає можливості (а.с.17-18,66).
За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації та додатково наданих на повідомлення митного органу, Митницею було встановлено наступне: 1) надані платіжні доручення в іноземній валюті від 17.02.2023 №SWIFT, від 06.03.2023 № SWIFT на загальну суму 26000 дол.США (рівно по 13000 дол.США згідно кожного відповідного документа) не містять реквізитів, необхідних для ідентифікації ввезеного товару, окрім того, до митного контролю заявлено вартість партії товару 17081,35 дол.США, також і у наведених платіжних дорученнях відсутні печатки та інші відмітки банку, а тому зазначені розбіжності не дають можливості однозначно ідентифікувати документальне підтвердження здійсненої оплати за товар, таким чином, дані платіжні доручення не є документом, що підтверджують факт остаточної оплати товару, крім того, сума оплати за вищезазначеними платіжними документами в сумі складає 26000 дол.США в той час як загальна сума за контрактом складає 10 000 000 дол.США; 2) наданий до митного контролю договір від 22.12.2022 №б/н визначає пакет документів, в тому числі акт виконаних робіт, проте до митного контролю такі документи не надано. Крім того, згідно транспортної накладної CMR від 09.03.2023 №115430 в гр.5 не містить помітки щодо товаросупровідних документів (інвойс). Надана до митного контролю заявка на перевезення від 28.02.2023 не містить посилання на договір в рамках якого складено даний документ. Крім того, адреса завантаження товару згідно заявки відрізняється від заявленої адреси підприємства з яким укладено так званий «прямий контракт» від виробника: Organize SANAY Bolgesi Yildirim Beyazit Mah.7 CADDE №73 Cerkezkoy/Tekirdag (адреса згідно контракту: Yenibosna Merkez Mah.29 Ekim Cad.№:21/MBahcelievler - Istambul /Turkey), що свідчить про можливі додаткові витрати, пов'язані з переміщенням товару та/або із додатковими витратами що несе покупець, наприклад навантажувально-розвантажувальні роботи та інші витрати. Наданий до митного контролю документ калькуляція транспортних витрат від 13.03.2023 № 13/03-1 видана не надавачем послуг, а директором ТОВ "ДІЯ ЛЮКС" Руденко. Документи на оплату таких послуг до митного контролю не надано; 3) наданий до митного контролю документ митна декларація країни відправлення від 09.03.2023 №23590400EX00008146 в переліку документів містить інший номер інвойсу (TPS E-Fatura 23243160110886028037743/1 - 09-03-23, відмінного від задекларованого від 27.01.2023 №IN02023000000533 від 08.03.2023); 4) декларантом надано документ від 15.02.2023 - прайс-лист, проте, даний документ не містить терміну та період його дії (тобто періоду актуальності цін на товар), крім того, прайс-лист не містить асортименту товару, хоча має бути не адресним документом, а загальною пропозицією продукції в даному випадку від виробника. Таким чином, наданий документ не може бути використаний митницею при визначенні митної вартості оцінюваної партії товару, що підтверджується копією оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів, наявною у справі (а.с.24-27,67-70).
Враховуючи виявлені недоліки за результатами розгляду поданих декларантом документів, Митницею було прийнято оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000035/1 від 15.03.2023р., за яким до товару №1 застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-r - резервний метод та визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за другорядними методами визначення митної вартості товару №1 - за ЕМД від 20.01.2023 №UA408020/2023/3989 - 3,56 дол.США/кг (вартість за кілограм основна одиниця виміру), у додатковій одиниці виміру: метр квадратний митна вартість товару №1 розраховується на рівні - 3,9064 дол.США/м2, що підтверджується копією відповідного рішення (а.с.24-27,67-70).
Позивач не погоджується із вищевказаним оспорюваним рішенням відповідача, просить визнати його протиправним та скасувати посилаючись на те, що ним були надані митному органу всі документи, які підтверджують митну вартість ввезеного товару, визначені ст.53 Митного кодексу України та розбіжності вказані митним органом не впливають на визначення митної вартості товару та не можуть бути підставою для витребування додаткових документів у декларанта за приписами ст.ст.52, 53 МК України.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову повністю, виходячи з наступного.
За приписами ч.1 ст.49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У відповідності до вимог ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом УІІ цього Кодексу та цією главою.
Частина 2 ст.53 Митного кодексу України визначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У відповідності до вимог ч.5 ст.53 наведеного Митного Кодексу України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені у цій статті.
Згідно до ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
У відповідності до вимог ч.3, ч.4 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості - ч.1 ст.54 Митного кодексу України.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу - ч.3 ст.54 Митного кодексу України.
Згідно до п.2, п.3 ч.4 ст.54 наведеного Кодексу, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, а саме:
- надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
- надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.
При цьому, у відповідності до вимог ч.7 ст.54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
У відповідності до положень ч.1, ч.2 ст.256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Таким чином, тлумачення вищенаведених норм у їх системному зв'язку між собою та з положеннями п.2 ч.4 ст.54, ст. 256 Митного кодексу України дозволяє дійти висновку, що повідомлення про надання додаткових документів, які надсилаються на адресу декларанта, а в подальшому - і рішення про коригування митної вартості повинні містити причини (сумніви) неможливості визначення заявленої митної вартості, а надання зазначених у них документів повинно усувати такі причини, при цьому, відмова у митному оформленні повинна бути аргументованою невиконанням вимог, що пов'язані саме з тими причинами, у зв'язку з якими органом доходів і зборів були витребувані додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вищенаведений правовий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постановах від 09.04.2019р. у справі №826/10733/15, від 24.04.2019р. у справі №810/2878/16, від 05.03.2021р. у справі №823/1461/17, від 18.03.2021р. у справі №820/3736/16, від 19.03.2021р. у справі №820/5525/16, яка є обов'язковою до застосування судом першої інстанції згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, зі змісту оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів від 15.03.2023р. видно, що воно не містить будь-яких конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви саме у числових значеннях складових митної вартості ввезених товарів, у них не наведено причин неможливості визначення митної вартості імпортованих товарів на підставі поданих декларантом документів, не наведено обґрунтування, які саме відомості у наданих документах містять розбіжності, які не дозволяють підтвердити числові значення складових митної вартості імпортованого товару (а.с.24-27,67-70).
В той же час, зі змісту проаналізованих судом доданих до митної декларації документів, які були подані для підтвердження визначення декларантом митної вартості ввезеного товару, зокрема, копій договору (зовнішньоекономічний контракт) від 20.09.2022 №1, рахунку-проформи від 16.02.2023 (замовлення №4 на загальну суму 26000 доларів США), специфікації від 08.03.2023 №6 (на загальну суму 17081,35 дол. США), рахунку-фактури від 08.03.2023 №IN02023000000533 (замовлення №4 на загальну суму 17081,35 доларів США), міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №115430 від 09.03.2023р., митної декларації країни відправлення від 09.03.2023 № 23590400ЕХ00008146, платіжних доручень в іноземній валюті №14 від 17.02.2023р., №16 від 06.03.2023р., договору перевезення вантажів б/н від 22.12.2022р., рахунку на оплату №36 від 13.03.2023р. (згідно якого вартість транспортних послуги по перевезенню вантажу по маршруту: м. Черкезкой, Туреччина - м/п Порубне автомобілем НОМЕР_1 / НОМЕР_2 становить 70000,00 грн.), калькуляції витрат на доставку вантажу №13/03-1 від 13.03.2023р. (згідно якої вартість транспортних витрат до кордону України для товару з вагою 7380,00 кг становить 32551,98 грн.), вбачається, що вони не містили жодних розбіжностей у числових значеннях складової митної вартості товарів, що підтверджується їх змістом (а.с.5-16,41-46).
Оскільки під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у вищенаведених поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту повідомлення від митниці та оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів від 15.03.2023р., а тому слід дійти висновку, що наведені документи не містили розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів.
Отже, у зв'язку з тим, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товару за поданими декларантом документами, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.
За викладених обставин та з урахуванням аналізу змісту наведених документів та норм митного законодавства, можна дійти висновку, що оспорюване рішення про коригування митної вартості ввезеного товару від 15.03.2023р. є протиправними, так як наведене оспорюване рішення суб'єкта владних повноважень не містить обґрунтованих сумнівів того, що надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх (повних) відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; оспорюване рішення не містить причин неможливості визначення заявленої митної вартості за ціною договору, у ньому також не наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, що передбачено положеннями ч.1, ч.2 ст.256 Митного кодексу України.
Так, відповідачем, у оспорюваному рішенні, було повідомлено позивача про те, що у поданих до митного оформлення документах було виявлено відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: 1) надані платіжні доручення в іноземній валюті від 17.02.2023 №SWIFT, від 06.03.2023 № SWIFT на загальну суму 26000 дол.США (рівно по 13000 дол.США згідно кожного відповідного документа) не містять реквізитів, необхідних для ідентифікації ввезеного товару, окрім того, до митного контролю заявлено вартість партії товару 17081,35 дол.США, також і у наведених платіжних дорученнях відсутні печатки та інші відмітки банку, а тому зазначені розбіжності не дають можливості однозначно ідентифікувати документальне підтвердження здійсненої оплати за товар, таким чином, дані платіжні доручення не є документом, що підтверджують факт остаточної оплати товару, крім того, сума оплати за вищезазначеними платіжними документами в сумі складає 26000 дол.США в той час як загальна сума за контрактом складає 10 000 000 дол.США; 2) наданий до митного контролю договір від 22.12.2022 №б/н визначає пакет документів, в тому числі акт виконаних робіт, проте до митного контролю такі документи не надано. Крім того, згідно транспортної накладної CMR від 09.03.2023 №115430 в гр.5 не містить помітки щодо товаросупровідних документів (інвойс). Надана до митного контролю заявка на перевезення від 28.02.2023 не містить посилання на договір в рамках якого складено даний документ. Крім того, адреса завантаження товару згідно заявки відрізняється від заявленої адреси підприємства з яким укладено так званий «прямий контракт» від виробника: Organize SANAY Bolgesi Yildirim Beyazit Mah.7 CADDE №73 Cerkezkoy/Tekirdag (адреса згідно контракту: Yenibosna Merkez Mah.29 Ekim Cad.№:21/MBahcelievler - Istambul /Turkey), що свідчить про можливі додаткові витрати, пов'язані з переміщенням товару та/або із додатковими витратами що несе покупець, наприклад навантажувально-розвантажувальні роботи та інші витрати. Наданий до митного контролю документ калькуляція транспортних витрат від 13.03.2023 № 13/03-1 видана не надавачем послуг, а директором ТОВ "ДІЯ ЛЮКС" Руденко. Документи на оплату таких послуг до митного контролю не надано; 3) наданий до митного контролю документ митна декларація країни відправлення від 09.03.2023 №23590400EX00008146 в переліку документів містить інший номер інвойсу (TPS E-Fatura 23243160110886028037743/1 - 09-03-23, відмінного від задекларованого від 27.01.2023 №IN02023000000533 від 08.03.2023); 4) декларантом надано документ від 15.02.2023 - прайс-лист, проте, даний документ не містить терміну та період його дії (тобто періоду актуальності цін на товар), крім того, прайс-лист не містить асортименту товару, хоча має бути не адресним документом, а загальною пропозицією продукції в даному випадку від виробника. Таким чином, наданий документ не може бути використаний митницею при визначенні митної вартості оцінюваної партії товару, що підтверджується копією оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів, наявною у справі (а.с.24-27,67-70).
Разом з тим, як вбачається зі змісту графи 44 ЕМД від 15.03.2023р. №23UA110130005211U3 (а.с.4,65), позивачем було надано митному органу всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару, вичерпний перелік яких визначено у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, при цьому, митним органом не вказано яким саме чином вищезазначені виявлені розбіжності впливають на визначення числових значень складової митної вартості товару, з урахуванням надання для митного оформлення товару всіх встановлених законодавством необхідних документів.
Зазначення ж відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товару про те, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності не можна вважати належним обґрунтуванням правомірності коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів відповідно до вимог п.2 ч.4 ст.54 Митного кодексу України.
З цього приводу Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011р. у справі “Рисовський проти України” у п.70, п.71 якого Суд підкреслив особливу важливість принципу “належного урядування”, який, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. Суд зазначив, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини у відповідності до вимог ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.1977 “Про захист особи відносно актів адміністративних органів” урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до резолюції. Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).
Такими принципами, згідно з додатком до Резолюції, зокрема, є:
- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть враховані адміністративним органом;
- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
Перелічені принципи частково імплементовані у нормах Митного кодексу України, які передбачають проведення консультацій між митним органом та декларантом, вимогами цього кодексу щодо належного мотивування при витребуванні додаткових документів під час контролю правильності визначення митної вартості, щодо вичерпного роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів.
Втім, обставини даної справи свідчать про відсутність практичної реалізації вказаних принципів в діяльності відповідача.
Відповідна правова позиція узгоджується і з позицією Верховного Суду, яка висловлена у його постанові від 12.04.2018р. у справі №820/2014/17 (адміністративне провадження №К/9901/448/17).
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, відповідачем не було надано суду жодних доказів та не наведено жодних підстав щодо правомірності не зазначення у оспорюваному рішенні обґрунтованих сумнівів, які б перешкоджали митниці визначити митну вартість товару за заявленою позивачем ціною - ціною договору з урахуванням аналізу наданих документів та наведених норм митного законодавства.
Є безпідставними та відхиляються судом аргументи відповідача про те, що надані платіжні доручення в іноземній валюті від 17.02.2023 №SWIFT, від 06.03.2023 № SWIFT на загальну суму 26000 дол.США (рівно по 13000 дол.США згідно кожного відповідного документа) не містять реквізитів, необхідних для ідентифікації ввезеного товару, окрім того, до митного контролю заявлено вартість партії товару 17081,35 дол.США, також і у наведених платіжних дорученнях відсутні печатки та інші відмітки банку, а тому зазначені розбіжності не дають можливості однозначно ідентифікувати документальне підтвердження здійсненої оплати за товар, таким чином, дані платіжні доручення не є документом, що підтверджують факт остаточної оплати товару, крім того, сума оплати за вищезазначеними платіжними документами в сумі складає 26000 дол.США в той час як загальна сума за контрактом складає 10 000 000 дол.США, оскільки, по-перше, наведене не впливає на розрахунок митної вартості задекларованого товару, так як позивачем до митного оформлення була надана Специфікація № 6 від 08.03.2023, в якій вказано вид товару, кількість, ціну за одиницю та вартість товару, зазначено умови поставки, а також і надано відповідний інвойс (рахунок-фактура), та наведені документи не містять розбіжностей у числових значеннях; по-друге, пунктом 6.2 договору від 20.09.2022р. передбачено, що покупець здійснює оплату за кожну партію постачаємої продукції на умові 100% передплати (а.с.5-7); по-третє, наведені твердження щодо відсутності в платіжних дорученнях печатки та інших відміток банку спростовуються наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень в іноземній валюті №14 від 17.02.2023р., №16 від 06.03.2023р., які містять підписи та печатки банківської установи (а.с.9,10).
Судом критично надається оцінка доводам відповідача в оспорюваному рішенні про те, що адреса завантаження товару згідно заявки відрізняється від заявленої адреси підприємства з яким укладено так званий «прямий контракт» від виробника: Organize SANAY Bolgesi Yildirim Beyazit Mah.7 CADDE №73 Cerkezkoy/Tekirdag (адреса згідно контракту: Yenibosna Merkez Mah.29 Ekim Cad.№:21/MBahcelievler - Istambul /Turkey), що свідчить про можливі додаткові витрати, пов'язані з переміщенням товару та/або із додатковими витратами що несе покупець, наприклад навантажувально-розвантажувальні роботи та інші витрати. Наданий до митного контролю документ калькуляція транспортних витрат від 13.03.2023 № 13/03-1 видана не надавачем послуг, а директором ТОВ "ДІЯ ЛЮКС" Руденко, так як приписи статей 53-55 Митного кодексу України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності та саме ж по собі твердження про можливі додаткові витрати, пов'язані з переміщенням товару та/або із додатковими витратами що несе покупець, наприклад навантажувально-розвантажувальні роботи та інші витрати, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товару, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.
Також, судом відхиляються посилання відповідача на те, що наданий до митного контролю документ митна декларація країни відправлення від 09.03.2023 №23590400EX00008146 в переліку документів містить інший номер інвойсу (TPS E-Fatura 23243160110886028037743/1 - 09-03-23, відмінного від задекларованого від 27.01.2023 №IN02023000000533 від 08.03.2023), оскільки декларація країни відправлення не є джерелом інформації про митну вартість товару та цей документ не передбачений переліком документів, визначених статтю 53 МК України, що підтверджують митну вартість товару.
Окрім того, судом відхиляються посилання відповідача в оспорюваному рішенні на те, що декларантом надано документ від 15.02.2023 - прайс-лист, проте, даний документ не містить терміну та період його дії (тобто періоду актуальності цін на товар), крім того, прайс-лист не містить асортименту товару, хоча має бути не адресним документом, а загальною пропозицією продукції в даному випадку від виробника. Таким чином, наданий документ не може бути використаний митницею при визначенні митної вартості оцінюваної партії товару; наданий до митного контролю договір від 22.12.2022 №б/н визначає пакет документів, в тому числі акт виконаних робіт, проте до митного контролю такі документи не надано. Крім того, згідно транспортної накладної CMR від 09.03.2023 №115430 в гр.5 не містить помітки щодо товаросупровідних документів (інвойс), надана до митного контролю заявка на перевезення від 28.02.2023 не містить посилання на договір в рамках якого складено даний документ, оскільки вказані недоліки не впливають саме на числові значення формування митної вартості товару.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши з дотриманням вимог ч.2 ст.2 наведеного Кодексу, правомірність прийняття суб'єктом владних повноважень вищенаведеного оспорюваного рішення, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару відповідачем прийняте не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що при прийнятті оспорюваного рішення про коригування митної вартості від 15.03.2023р. відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, були порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування наведеного рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача у наведеній частині підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.
При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати сплачуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
За таких обставин підлягають стягненню з бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Дніпровської митниці на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 грн. 00 коп. понесені позивачем згідно платіжної інструкції №125 від 22.03.2023р. (а.с.40,50).
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 134, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЯ ЛЮКС" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000035/1 від 15.03.2023р. - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000035/1 від 15.03.2023р.
Стягнути з бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Ольги княгині, 22; код ЄДРПОУ ВП 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЯ ЛЮКС" (49125, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Спартака, будинок 58; код ЄДРПОУ 44801956) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 грн. 00 коп. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва