07 червня 2023 року Справа №160/12019/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-954-53 У від 12.07.2022р., -
28.05.2023р. (згідно відомостей Укрпошта Стандарт) ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.07.2022 року № Ф - 954-53 У на суму 9476,32 грн.;
- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-954-53 У від 12.07.2022р. відповідача на суму 9476,32 грн.;
- зобов'язати Новомосковський відділ державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №70201580 від 02.11.2022р. про стягнення заборгованості з ЄСВ у сумі 9476,32 грн. з позивача;
- зобов'язати Новомосковський відділ державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) скасувати постанову про арешт коштів боржника від 02.11.202 р. видану в ході виконавчого провадження №70201580;
- зобов'язати Новомосковський відділ державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) скасувати постанову про арешт майна боржника від 15.12.2022р. видану в ході виконавчого провадження №70201580 відповідно до якої було накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно належне позивачеві у межах суми звернення, що з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, що в загальній сумі склала 10774,81 грн.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправними таких рішення, дій або бездіяльності та зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Згідно до п.9 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що відповідачами у адміністративних справах є ті суб'єкти владних повноважень, до яких звернуто позовні вимоги позивача.
Як вбачається зі змісту заявленого позову позивачем визначено в якості відповідача Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, проте деякі позовні вимоги звернуто до Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро).
Окрім того, відповідно до п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Разом з тим, позовна заява не містить викладу обставин, яким позивач обґрунтовує позовні вимоги заявлені до Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро), в порушення вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що заявлення позовних вимог до третьої особи не передбачено нормами ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, позивачем не заявлено клопотання до суду про залучення третьої особи, проте, в позові позивач зазначає її, тоді як залучення третіх осіб відбувається шляхом вирішення такого клопотання в порядку ст.ст. 49, 50 Кодексу адміністративного судочинства України та не передбачено залучення третіх осіб позивачем самостійно в порушення вимог ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що зазначене нею найменування третьої особи станом на момент подання позову не відповідає відомостям з ЄДРПОУ та відкритих джерел.
Також і у позові позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.07.2022 року № Ф - 954-53 У на суму 9476,32 грн., що не відповідає способам захисту порушеного права, визначених у ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За приписами ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною собою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2023р. складає 2684,00 грн.
Згідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Тобто, за подання даного позову, у якому об'єднані 2 вимоги немайнового характеру позивач повинна була сплатити судовий збір у загальному розмірі 2147,20 грн., виходячи із розрахунку: (2684,00 грн.*0,4)*2=2147,20 грн., однак позивачем до позову додано копію квитанції до платіжної інструкції №41266329 від 24.05.2023р. про сплату судового збору лише у сумі 1073,60 грн., в порушення вимог ст.ст. 4, 6 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Однак, як вбачається зі змісту позову, позивачем на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються її позовні вимоги посилається на те, що в 2017 році вона була знята з обліку як фізична особа-підприємець, проте відповідного витягу з ЄДРПОУ позивачем до позову не додано, в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
У позові позивач вказує на те, що з 01.02.2022р. вона перебуває у трудових відносинах та ЄСВ за неї сплачує роботодавець, проте, таких доказів позивачем до позову не додано, в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач у позові посилається також на те, що оспорювана вимога не надходила на її поштову адресу та в електронний кабінет, проте, таких відомостей з відділення поштового зв'язкута інформації з електронного кабінету до позову не додано, в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, до позову позивачем додано клопотання про витребування доказів, проте. доказів звернення позивача до відповідача щодо надання їй таких документів та відмови відповідача у їх наданні позивачем до клопотання не додано згідно положень ст.80 Кодексу адміністративного судочинства України, на порушення ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, відповідно до вимог ч.2, ч.3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, у відповідності до вимог ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено десятиденний строк на оскарження вимоги про сплату ЄСВ.
Отже, враховуючи те, що у позові позивач зазначає, що вона ознайомилася з оспорюваною вимогою 23.02.2023р. під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, позивач повинна була звернутися із адміністративним позовом щодо оскарження податкової вимоги від 12.07.2022 року № Ф - 954-53 У у строк до 06.03.2023р. включно, виходячи з положень ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Проте, даний адміністративний позов поданий позивачем лише 28.05.2023р. (згідно відомостей Укрпошта Стандарт), тобто з пропущенням десятиденного строку, встановленого ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також і за приписами ч.6 ст.161 вказаного Кодексу передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до адміністративного позову не додано заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом та доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, в порушення вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 5, 123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду:
1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- із зазначенням у прохальній частині позову позовних вимог заявлених саме до відповідача у справі;
- із зазначенням викладу обставин, яким позивач обґрунтовує позовні вимоги заявлені до Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро), у тому числі, і з урахуванням того, що заявлення позовних вимог до третьої особи не передбачено нормами ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
- із приведенням позовних вимог викладених у п.1 прохальної частини позову у відповідність до положень ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України;
2) доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме:
- витягу з ЄДПОУ на підтвердження того, що в 2017 році позивач була знята з обліку як фізична особа-підприємець, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів того, що за період з 01.02.2022р. ЄСВ за позивача сплачував роботодавець - (надати індивідуальні відомості Пенсійного фонду України про застраховану особу позивача (форма ОК-7, ОК-5) у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів того, що оспорювана вимога не надходила на поштову адресу позивача та в електронний кабінет, а саме: відомості з відділення поштового зв'язку та інформацію з електронного кабінету, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів звернення позивача до відповідача із заявою щодо надання позивачеві документів зазначених у клопотанні про витребування доказів та відмови відповідача у їх наданні, у відповідності до вимог ст.80, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
3) обґрунтованого клопотання про залучення третьої особи в порядку ст.ст. 49, 50 Кодексу адміністративного судочинства України (при цьому, суд звертає увагу позивача на те, що зазначене нею найменування третьої особи станом на момент подання позову не відповідає відомостям з ЄДРПОУ та відкритих джерел), у відповідності до вимог ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України;
4) заяви про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
5) оригіналу документу про сплату позивачем судового збору за подання даного адміністративного позову у розмірі 1073,60 грн. (з урахуванням сплаченої частини судового збору: 2147,20 грн. - 1073,60 грн.) у відповідності до вимог ст.ст. 4, 6 Закону України “Про судовий збір”, ч.3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст.5, 80, ч.1 ст.123, п.4, п.5 ч.5 ст.160, ч.4, ч.6 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-954-53 У від 12.07.2022р., - залишити без руху.
Позивачеві у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- із зазначенням у прохальній частині позову позовних вимог заявлених саме до відповідача у справі;
- із зазначенням викладу обставин, яким позивач обґрунтовує позовні вимоги заявлені до Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро), у тому числі, і з урахуванням того, що заявлення позовних вимог до третьої особи не передбачено нормами ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
- із приведенням позовних вимог викладених у п.1 прохальної частини позову у відповідність до положень ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України;
2) доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме:
- витягу з ЄДПОУ на підтвердження того, що в 2017 році позивач була знята з обліку як фізична особа-підприємець, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів того, що за період з 01.02.2022р. ЄСВ за позивача сплачував роботодавець - (надати індивідуальні відомості Пенсійного фонду України про застраховану особу позивача (форма ОК-7, ОК-5) у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів того, що оспорювана вимога не надходила на поштову адресу позивача та в електронний кабінет, а саме: відомості з відділення поштового зв'язку та інформацію з електронного кабінету, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів звернення позивача до відповідача із заявою щодо надання позивачеві документів зазначених у клопотанні про витребування доказів та відмови відповідача у їх наданні, у відповідності до вимог ст.80, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
3) обґрунтованого клопотання про залучення третьої особи в порядку ст.ст. 49, 50 Кодексу адміністративного судочинства України (при цьому, суд звертає увагу позивача на те, що зазначене нею найменування третьої особи станом на момент подання позову не відповідає відомостям з ЄДРПОУ та відкритих джерел), у відповідності до вимог ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України;
4) заяви про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
5) оригіналу документу про сплату позивачем судового збору за подання даного адміністративного позову у розмірі 1073,60 грн. (з урахуванням сплаченої частини судового збору: 2147,20 грн. - 1073,60 грн.) у відповідності до вимог ст.ст. 4, 6 Закону України “Про судовий збір”, ч.3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA368999980313141206084004632 ГУК у Дніпропетровській області/Чечелівський район, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва