про відмову щодо встановлення судового контролю
за виконанням судового рішення
07 червня 2023 року Справа №160/10639/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача Науменко Юлії Іванівни про встановлення судового контролю у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа - Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
30 червня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Дніпропетровського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки від 22.02.2021 за № ФД 106763 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням усіх складових грошового забезпечення та їх відсоткового значення, які були враховані при призначенні йому пенсії з 01.09.2005 року та виплатити різницю з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплати пенсії ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 43,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відповідно до довідки № ФД 106763 від 22.02.2021 року Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, а також усіх складових грошового забезпечення та їх відсоткового значення, які були враховані при призначенні ОСОБА_1 пенсії з 01.09.2005 року (з урахуванням раніше виплачених сум), без обмеження пенсійних виплат максимальним розміром;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, які виразились у проведенні перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії, починаючи з 01.01.2008, без урахування усіх складових грошового забезпечення, які були враховані при призначенні йому пенсії з 01.09.2005 року;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
За наслідками розгляду означеної позовної заяви, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа - Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у не перерахунку та не виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення, визначеного Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки в довідці від 22.02.2021 за № ФД 106763.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.04.2019 перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 у розмірі 80% грошового забезпечення, на підставі від 22.02.2021 за № ФД 106763, наданої Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.04.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 908 грн. (дев'ятсот вісім гривень).
22.10.2021 року судове рішення від 21.09.2021 року у даній справі набрало законної сили.
27.10.2021 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом на адресу ОСОБА_1 направлено 2 (два) оригіналу виконавчих листа, які отримані представником позивача Науменко Ю.І. - 10.11.2021 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2021 року виправлено описку в резолютивній частині тексту рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 року, виклавши абзац третій резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.04.2019 перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 22.02.2021 за № ФД 106763, наданої Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.04.2019, з урахуванням раніше виплачених сум».
01.12.2022 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 про встановлення строку для подання звіту, в якій представник позивача просить суд:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протягом п'ятнадцяти днів з дня набрання чинності рішенням суду у цій справі, надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання у повному обсязі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 року у справі № 160/10639/21.
- враховуючи тривале невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області рішень судів, винести окрему ухвалу, яку направити до керівників Пенсійного фонду України та до Головного управління Пенсійного фонду України до Дніпропетровській області, а також до прокуратури Дніпропетровської області.
В обґрунтування означеної заяви представник позивача посилається на протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо тривалого невиконання рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 02.04.2013 року у справі №203/1392/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 року у даній справі.
За наслідками розгляду заяви про встановлення строку для подання звіту, 07.12.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні заяви представника позивача Науменко Юлії Іванівни про встановлення судового контролю - відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 07.12.2022 року, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду про відмову у встановленні судового контролю за виконання судового рішення, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
За наслідками розгляду апеляційної скарги, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 року у справі №160/10639/21 скасовано. Справу направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
13.04.2023 року справа №160/10639/21 надійшла до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
17.04.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до провадження адміністративну справу №160/10639/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа - Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Призначено заяву представника позивача Науменко Юлії Іванівни про встановлення судового контролю до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, а також беручи до уваги продовження строку дії воєнного стану, встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для надання до суду пояснень щодо заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Повідомлено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду була направлена позивачем на адресу управління у відповідності до положень ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, вимог ч. 7-9 ст. 44, ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 29 підрозділу 2 розділу III Положення "Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи".
01.06.2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшли пояснення, в яких відповідачем зазначено наступне. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 року у справі № 160/10639/21 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року та здійснено з 01.04.2019 року перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 у розмірі 80% грошового забезпечення, на підставі довідки Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 22.02.2021 за № ФД 106763, з урахуванням раніше виплачених сум. Доплата за період з березня 2019 по січень 2022 року становить 174095,61 грн. Таким чином, покладені судом зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку позивачу пенсії виконані Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на управління Фонду.
Що стосується доплати за рішенням суду за період з березня 2019 по січень 2022 року, нарахованої у розмірі 174095,61 грн., відповідач зазначив наступне. Відповідно до статті 8 Закону № 2262-ХІІ, виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Бюджет Пенсійного фонду України на 2022 рік було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 року № 1167. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1279 “Деякі питання організації виплати та грошової допомоги” з 01 квітня 2021 року фінансування пенсійних виплат, в тому числі коштів, призначених для погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, здійснюється централізовано на рівні Пенсійного фонду України. В 2022 році було проведено виплату пенсійних коштів, нарахованих за рішеннями суду в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили по 07.07.2020 року. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2023 рік, який згідно із підпунктом 1-1 пункту 14 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України затверджується Кабінетом Міністрів України в місячний термін після набрання чинності законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Бюджет Пенсійного фонду України на 2023 рік на сьогодні не затверджено. Належні пенсійні кошти, нараховані на виконання рішення суду, будуть виплачені при надходженні відповідного фінансування для виплати сум, нарахованих за рішеннями суду, в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Покладені судом зобов'язання виконані в порядку, встановленому судовими рішеннями, та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду України.
Розглянувши дану заяву та дослідивши викладені у неї доводи, суд вважає, що остання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.ч. 1-2 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами статей 129 та 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частинами 2-3 статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Також, статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Суд зазначає, що норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять обмеження щодо стадій процесу на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тобто, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.
Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі №800/592/17, та правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.04.2019 у справі №286/766/17 та в ухвалі від 05.07.2018 у справі №206/3911/17.
Так, виконанням рішення суду є вчинення відповідачем дій у повній відповідності із резолютивною частиною рішення.
Якщо, рішення суду відповідачем не виконується, це є перепоною у завершенні судового провадження і в реалізації громадянином його гарантованого Конвенцією "права на справедливий суд".
Між тим, за змістом постанови Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 04 березня 2020 року у справі №539/3406/17.
Відповідно до вимог ч. 5 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також, суд зазначає, що у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
У свою чергу, матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження". Крім того, доказів того, що загальний порядок виконання рішення суду не дав очікуваного результату після відповідного звернення позивача із заявою та виконавчими листами до органу ДВС, матеріали справи також не містять.
В той же час, у поясненнях, які подані ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду 01.06.2023 року відповідач зазначив, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 року у справі № 160/10639/21 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року та здійснено з 01.04.2019 року перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 у розмірі 80% грошового забезпечення, на підставі довідки Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 22.02.2021 за № ФД 106763, з урахуванням раніше виплачених сум. Доплата за період з березня 2019 по січень 2022 року становить 174095,61 грн. Таким чином, покладені судом зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку позивачу пенсії виконані Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на управління Фонду. Що стосується доплати за рішенням суду за період з березня 2019 по січень 2022 року, нарахованої у розмірі 174095,61 грн., відповідач зазначив наступне. Відповідно до статті 8 Закону № 2262-ХІІ, виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Бюджет Пенсійного фонду України на 2022 рік було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 року № 1167. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1279 “Деякі питання організації виплати та грошової допомоги” з 01 квітня 2021 року фінансування пенсійних виплат, в тому числі коштів, призначених для погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, здійснюється централізовано на рівні Пенсійного фонду України. В 2022 році було проведено виплату пенсійних коштів, нарахованих за рішеннями суду в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили по 07.07.2020 року. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2023 рік, який згідно із підпунктом 1-1 пункту 14 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України затверджується Кабінетом Міністрів України в місячний термін після набрання чинності законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Бюджет Пенсійного фонду України на 2023 рік на сьогодні не затверджено. Належні пенсійні кошти, нараховані на виконання рішення суду, будуть виплачені при надходженні відповідного фінансування для виплати сум, нарахованих за рішеннями суду, в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Покладені судом зобов'язання виконані в порядку, встановленому судовими рішеннями, та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду України.
При цьому суд зазначає, що виділення коштів із бюджету Пенсійного фонду України на фінансування вказаних платежів не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України, що дає підстави для висновку про відсутність в діях керівника головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області ознак вини та умислу.
Фактична невиплата нарахованих сум зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття. Тому, за умови дотримання Головним управлінням Пенсійного фонду в Полтавській області встановленого порядку виконання судового рішення, рішення щодо накладення штрафу на керівника управління є передчасним, оскільки жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Тож, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі № 373/436/17, від 15.05.2020 у справі № 812/1813/18, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а та від 19.02.2020 у справі № 821/1491/17, невиконання боржником судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України , заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі ОСОБА_4 проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Тож, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 640/3719/18, від 04.03.2020 у справі № 539/3406/17, від 11.06.2020 у справі № 640/13988/19.
Щодо вимог заяви представника позивача, в порядку ст. 382 КАС України винести окрему ухвалу, яку направити до керівників Пенсійного фонду України та до Головного управління Пенсійного фонду України до Дніпропетровській області, а також до прокуратури Дніпропетровської області, слід зазначити, що положеннями ст. 382 КАС України, в порядку якої представником позивача подано заяву, та яка розглядається судом, не передбачено такі правові наслідки її розгляду як постановлення окремої ухвали в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
При цьому, суд звертає увагу представника позивача на те, що заяву про встановлення судового контролю за невиконання рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 02.04.2013 року у справі №203/1392/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів слід подавати в порядку ЦПК до суду який прийняв таке судове рішення, а саме, до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви представника позивача Науменко Юлії Іванівни про встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України по справі №160/10639/21.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 370, 382 КАС України, суд -
У задоволенні заяви представника позивача Науменко Юлії Іванівни про встановлення судового контролю - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 07.06.2023р.
Суддя С. В. Прудник