Справа № 461/4347/21 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.
Провадження № 22-ц/811/1592/23 Доповідач: Копняк С. М.
про залишення без руху
07 червня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Копняк С.М., вирішуючи питання відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Разумних Вадіма Володимировича, на рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 серпня 2021 року, у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
15 травня 2023 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Разумних Вадім Володимирович подав до Галицького районного суду м. Львова апеляційну скаргу на рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 серпня 2021 року.
26 травня 2023 року матеріали цивільної справи № 461/4347/21 разом із апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Разумних Вадіма Володимировича, на рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 серпня 2021 року надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 29 травня 2023 року апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Разумних Вадіма Володимировича, на рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 серпня 2021 року повернуто заявнику, оскільки матеріали апеляційної скарги не містили документів, що посвідчують повноваження адвоката Разумних В.В. стосовно подання та підписання ним апеляційної скарги від імені відповідача ОСОБА_1 та представництва його інтересів у Львівському апеляційному суді.
30 травня 2023 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Разумних Вадім Володимирович подав до Галицького районного суду м. Львова апеляційну скаргу на рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 серпня 2021 року.
31 травня 2023 року за вихідним номером № 461/4347/21/953/2023 Галицьким районним судом м. Львова скеровано Львівському апеляційному суду апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Разумних Вадіма Володимировича, на рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 серпня 2021 року, така зареєстрована в суді апеляційної інстанції 06 червня 2023 року.
На підставі апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Разумних Вадіма Володимировича не може бути вирішено питання про відкриття апеляційного провадження, виходячи з такого.
Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності).
В апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується (пункт 8 частини другої статті 356 ЦПК України).
Крім того, приписами частини другої статті 358 ЦПК України роз'яснено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Із матеріалів апеляційної скарги убачається, що предметом оскарження є судове рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 серпня 2021 року, апеляційна скарга заявником подана у травні 2023 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
В поданій апеляційній скарзі заявник просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення покликаючись на те, що представник відповідача дізнався про оскаржуване судове рішення, як і про те, що розглядалась судова справа у березні 2023 року через активні дії Сихівського ВДВС у місті Львові, а 08 травня 2023 року отримав копію рішення.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, встановлений судом строк може бути поновлений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з воєнним станом в Україні.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша стаття 44 ЦПК України).
Водночас особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами.
За таких обставин, представнику відповідача ОСОБА_1 - адвокату Разумних В.В. необхідно надати суду докази в обгрунтування заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Такими доказами може бути довідка із суду першої інстанції про відсутність ( наявність) в матеріалах справи доказів скерування місцевим судом копії рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 серпня 2021 року учасникам справи, отримання (не отримання) останніми копії такої, в тому числі і заявником.
Крім того, оскільки апеляційна скарга на рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 серпня 2021 року подана заявником після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, останньому необхідно надати суду докази того, що відповідач ОСОБА_1 не був повідомленим про розгляд справи або докази того, що заявником пропущено строк на апеляційне оскарження судового рішення внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Відповідно до частини третьої статті 356 ЦПК України, апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
Згідно пункту першого частини четвертої статті 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Відповідно до статті 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Як убачається з апеляційної скарги така підписана адвокатом Разумних Вадімом Володимировичем, в інтересах відповідача ОСОБА_1 .
До апеляційної скарги адвокатом Разумних В.В. долучено лише договір про надання правничої допомоги від 07 вересня 2021 року, укладений між ним та ОСОБА_1 , відтак вимоги статті 62 ЦПК України останнім не виконано.
За таких обставин, представнику відповідача - адвокату Разумних В.В. необхідно надати суду довіреність або ордер, що посвідчували б його повноваження на представництво інтересів відповідача ОСОБА_1 у Львівському апеляційному суді.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як свідчить аналіз доданих до скарги матеріалів, в порушення пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України, до апеляційної скарги заявником не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В прохальній частині апеляційної скарги, представник відповідача - адвокат Разумних В.В. просить звільнити відповідача ОСОБА_1 від сплати судового збору. Долучив до матеріалів апеляційної скарги відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 08 травня 2023 за період з першого кварталу 2022 року по четвертий квартал 2022 року; а також за період першого кварталу 2023 року по другий квартал 2023 року.
Аналіз змісту апеляційної скарги, а також долучені додатки до такої, свідчить про те, що заявником не долучено вмотивованого клопотання про звільнення відповідача ОСОБА_1 від сплати судового збору, відтак таке не може бути вирішено судом апеляційної інстанції.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху для сплати заявником судового збору.
При цьому, необхідно звернути увагу на таке.
Відповідно до змісту статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Приписами статті 8 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі «Креуз проти Польщі», від 19 червня 2001 року).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).
Вищенаведене свідчить про те, що особа, яка заявляє клопотання про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, повинна надати суду докази в підтвердження реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), про наявність рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
За таких обставин заявнику слід сплатити 5 761 грн 12 коп. судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 серпня 2021 року.
Судовий збір у визначеному розмірі має бути перераховано або сплачено до ГУК Львiв/Личаківський р-н/22030101; код за ЄДРПОУ 38008294; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. татям.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA808999980313131206080013954; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Львівський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
На підтвердження сплати судового збору суду необхідно надати документ, що підтверджує його сплату, або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 357 ЦПК України).
Ураховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без руху повторно та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 354, 356, 357, 381 ЦПК України Львівський апеляційний суд,
апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Разумних Вадіма Володимировича, на рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 серпня 2021 року, залишити без руху.
Встановити для усунення вказаних у мотивувальній частині ухвали недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику або може бути відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Копняк