вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.06.2023м. ДніпроСправа № 904/1699/23
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення боргу
Суддя Юзіков С.Г.
Без участі представників сторін
Позивач просить стягнути з Відповідача 10 528,00 грн. - боргу за послуги, пов'язанні з перетіканням реактивної електричної енергії, 439,58 грн. - 3 % річних, 3 191,53 грн. - інфляційних втрат, мотивуючи неналежним виконанням Відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії № 640 від 18.02.2015.
Відповідач про розгляд справи повідомлявся належно на адресу вказану у позові та ЄДР, хоча на адресу суду повернулося поштове відправлення №4930021135390 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Пунктом 5 ч.6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази (ч.1 ст. 232 ГПК України).
В ході розгляду даної справи Господарським судом Дніпропетровської області, відповідно до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Справа, згідно зі ст. 165 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами (доказами).
Судом досліджено надані до матеріалів справи докази.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
18.02.2015 ПАТ "ДТЕК "Дніпрообленерго" (змінено назву на АТ "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ") (Постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (Споживач) уклали Договір про постачання електричної енергії № 640 (далі Договір), за розд. 1 якого, Постачальник продає електричну енергію Споживачу в точці (точках) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 70,0 кВт, величини якої по об'єктах Споживача визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та/або "Загальна схема електропостачання", які є невід'ємними частинами даного Договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
19.04.2018 набрала чинності Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" № 312 від 14.03.2018 (далі Постанова).
За п. 2 Постанови укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, відповідно до вимог цих Правил, здійснюється до "01" грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Відповідно до п.4 Постанови, оператори систем розподілу повинні укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.
До укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб'єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства (п. 6 Постанови).
За даними Позивача на сьогодні Відповідач продовжує споживання електричної енергії, тому між Відповідачем та Позивачем діє Публічний договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, умови якого розміщені на сайті Позивача (далі Договір з розподілу).
Оператор системи розподілу надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 (зі змінами та доповненнями) за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки/точок розподілу електричної енергії за об'єктом Споживача, який є Додатком 2 до цього Договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи розподілу (п. 2.1. Договору з розподілу).
Пунктом 12.8. Договору з розподілу, визначено, що невід'ємною частиною Договору є додатки, в тому числі, додаток № 10 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії - "Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії" з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" та продовженням додатка "Вихідні дані для розрахунку" (крім побутових споживачів).
Пунктом 1.1. Додатку 10 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі Додаток № 10), визначено, що цей Договір про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії (Договір на послуги з перетікань) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії між Оператором системи розподілу та непобутовими споживачами (Споживач) та є додатком 10 до Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії. Договір на послуги з перетікань укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору на послуги з перетікань згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
Умови Договору на послуги з перетікань розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (ПРРЕЕ) та є однаковими для всіх споживачів (п.1.2 Додатку № 10).
Відповідно до п. 3.1. Додатку № 10 Оператор системи розподілу зобов'язується виконувати умови цього Договору на послуги з перетікань, надавати на території здійснення ліцензованої діяльності послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів.
Споживач зобов'язаний, в тому числі, здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з Порядком розрахунків на перетікання реактивної електричної енергії (додаток до цього договору на послуги з перетікань) (п.3.2. Додатку № 10).
Розрахунок плати за перетікання реактивної електричної енергії здійснюється за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць (п. 5.2. Додатку № 10).
Договір на послуги з перетікань набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та діє протягом дії договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, якщо інший термін початку чи закінчення не визначено домовленістю сторін, а в разі недосягнення такої згоди - в інший спосіб, передбачений чинним законодавством (п. 8.1. Додатку № 10).
Додатком 10.1. до Договору про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії - Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії, за п. 7 якого, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії здійснюється на поточний рахунок Оператора системи розподілу на підставі рахунків, наданих Оператором системи розподілу або самостійно сформованих в електронному вигляді через веб-сервіс "Особистий кабінет", розміщений на сайті оператора системи розподілу за умови наявності електронного підпису тієї особи, що уповноважена підписувати документи в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством або в інший спосіб, що може бути додатково узгоджений сторонами.
Датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок Оператора системи розподілу, відкритий в уповноваженому банку.
Термін оплати послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії зазначається в платіжних документах та не має перевищувати 5 робочих днів з дня отримання (формування) рахунків Споживачем.
На виконання Договору розподілу Позивач в червні 2021 року надав Відповідачеві послуги з забезпечення перетікання реактивної електричної енергії на суму 10 528,00 грн., що підтверджується Актом надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за червень 2021 рік на суму 10 528,00 грн.
Позивач виставив Відповідачеві рахунок № 30250100009942 від 30.06.2021 на оплату наданих послуг, у якому визначено кінцеву дату оплати - 07.07.2021.
За твердженням Позивача, 30.09.2021 останній направив Відповідачеві Акт надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за червень 2021 рік та рахунок № 30250100009942 від 30.06.2021.
Відповідач надані послуги не оплатив.
20.08.2021 на об'єкті Відповідача працівниками Позивача проведена технічна перевірка, за результатами якої складено Акт № 323880 технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до 1000 В, відповідно до якого, не виявлено недоліків у роботі електричного обладнання, яке знаходиться на об'єкті Відповідача, здійснено вичистку показів з пам'яті лічильника № 8983097, починаючи з 31.05.2021. За результатами здійсненої технічної перевірки, фахівці Позивача дійшли висновку, що засоби обліку Споживача придатні до експлуатації в якості розрахункових, про що зазначено на другій сторінці вказаного акту технічної перевірки. Зазначена технічна перевірка проводилася у присутності особисто ФОП ОСОБА_1 , який підписав зазначений акт технічної перевірки без заперечень та зауважень.
Про нормальний стан лічильника та електрообладнання на об'єкті Відповідача, відсутність зауважень до роботи обладнання Відповідача свідчить також Акт обстеження від 20.08.2021, підписаний ФОП ОСОБА_1 без зауважень та заперечень.
Позивач 21.09.2022 повторно направив Відповідачеві Акт надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за червень 2021рік та рахунок № 30250100009942 від 30.06.2021.
На прострочений борг Відповідача, Позивач нарахував 439,58 грн. - 3 % річних за період з 01.11.2021 по 23.03.2023, 3 191,53 грн. - індексу інфляції за період з листопада 2021 року по лютий 2023 року.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Предметом доказування у справі є наявність/відсутність боргу у Відповідача перед Позивачем за спірний період за послуги з забезпечення перетікання реактивної електричної енергії, обґрунтованість нарахування стягуваних сум.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 175 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України з міст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 ЦК України).
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи і докази Позивача не заперечував і не спростував.
Дослідивши надані до матеріалів справи докази (Договори, акт, рахунок на оплату), беручи до уваги відсутність заперечень Відповідача, суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи вимогу про стягнення основного боргу.
Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунки 3% річних та індексу інфляції проведено правильно.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, до стягнення належать: 10 528,00 грн. - основного боргу, 439,58 грн. - 3 % річних, 3 191,53 грн. - індексу інфляції.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір у справі слід покласти на Відповідача.
Відповідно до абз.1 ч.10 ст.238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
З урахуванням викладеного, на підставі ч. 10 ст. 238 ГПК України, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються 3% річних, суд зазначає про нарахування 3% річних з 24.03.2023, до моменту виконання рішення з урахуванням вимог законодавства України, що регулюють таке нарахування (ст. 625 ЦК України).
При цьому, суд не вбачає підстав для зазначення в рішенні суду про нарахування інфляційних втрат, адже останні не віднесені до відсотків або пені, про які йдеться в ч. 10 ст. 238 ГПК України.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22, код 23359034) 10 528,00 грн. - основного боргу, 439,58 грн. - 3 % річних, 3 191,53 грн. - індексу інфляції, 2 684,00 грн. - судового збору.
Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати, починаючи з 24.03.2023 і до моменту виконання цього рішення, проценти за такою формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ - сума основного боргу, простроченого ФОП ОСОБА_1 ; 3 - розмір процентів; КДП - кількість днів прострочення сплати ФОП ОСОБА_1 суми основного боргу, КДР - кількість днів у році, в якому нараховуються проценти і стягнути отриману суму процентів з ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.
Суддя С.Г. Юзіков