Справа №:760/14598/22
Провадження №: 2/755/3395/23
"06" червня 2023 р. м. Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі: головуючого - судді САВЛУК Т.В., за участі секретаря Бурячек О.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, в залі суду, матеріали зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кошель Ірина Анатоліївна, про визнання недійсним договору позики, який подано в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Дев'ята Київська державна нотаріальна контора, про звернення стягнення на спадкове майно,
14 жовтня 2022 року ОСОБА_2 звернулась до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 з вимогами: Звернути стягнення на спадкове майно, що належало спадкодавцю ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом визнання права власності за ОСОБА_2 на 7/12 частин квартири АДРЕСА_1 ».
07 грудня 2022 року суддею Солом'янського районного суду міста Києва Козленко Г.О. постановлено ухвалу про передачу цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Дев'ята Київська державна нотаріальна контора, про звернення стягнення на спадкове майно, на розгляд за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва.
20 квітня 2023 року на підставі протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями визначено склад суду для розгляду цивільної справи - головуючий у справі суддя Дніпровського районного суду міста Києва Савлук Т.В.
24 квітня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Дев'ята Київська державна нотаріальна контора, про звернення стягнення на спадкове майно, та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого судового засідання, дата слухання справи - 06 червня 2023 року 11.00 година.
Завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. (ст. 189 Цивільного процесуального кодексу України)
Коло питань, які вирішуються на підготовчому засіданні визначено положеннями ст. 197 ЦПК України.
Відповідно до змісту положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд, зокрема, у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.
22 травня 2023 року (вх.№24289) представником відповідача - адвокатом Алдановим Ю.В. подано до суду зустрічний позов від імені ОСОБА_1 , який пред'явлено до ОСОБА_2 , з вимогами: «Визнати недійсним Договір позики від 08 вересня 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кошель Іриною Анатоліївною (реєстр №2236, номер нотаріального бланку НРМ 355964)».
Представник відповідача в підготовчому судовому засіданні просив прийняття зустрічний позов та об'єднати його в одне провадження з первісним позов, на думку представника, ці позови є взаємопов'язані, стосуються одних правовідносин, тому у разі задоволення зустрічних вимог щодо визнання недійсним договору позики, який за життя був укладений ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кредитора, яким виступає позивач ОСОБА_2 , будуть відсутні правові підстави вимагати задоволення кредиторських вимог від потенційних спадкоємців за рахунок спадкового майна.
Позивач та представник позивача в підготовчому судовому засіданні висловили свою позицію щодо підстав для відмови у прийнятті зустрічного позову, вважають, що вимоги за первісним та зустрічним позовами є різними за своєю правовою природою та обраним способом захисту, тому їх спільний розгляд є недоцільним.
Вислухавши думку учасників цивільного процесу, вивчивши матеріали зустрічного позову, оцінивши наведені представником відповідача підстави для прийняття зустрічного позову, суд приходить до наступних висновків.
Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. ( п.3 ч.2 ст.49 Цивільного процесуального кодексу України)
Відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. (ч. 1-3 ст. 193 Цивільного процесуального кодексу України)
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Як роз'яснено у п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції», судам слід мати на увазі, що, оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об'єднання і роз'єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 - 126 ЦПК.
Порядок прийняття зустрічного позову визначений у статі 193 Цивільного процесуального кодексу України, та передбачає, що підставами прийняття зустрічного позову до спільного розгляду є взаємопов'язаність, доцільність розгляду в одному провадженні, а також, можливість виключення повністю або частково задоволення первісного позову, у разі задоволення зустрічного позову.
Умовами пред'явлення зустрічного позову є: взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним, тобто такими, що виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно, і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити дійсні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень. Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу.
Виходячи зі змісту ст. 193 ЦПК України, законодавством не передбачено прийняття зустрічного позову в частині заявлених вимог. Наслідком прийняття зустрічного позову є його об'єднання в одне провадження з первісним позовом.
Виходячи з предмету зустрічного позову, ОСОБА_1 пред'являє позов до ОСОБА_2 , з вимогами: «Визнати недійсним Договір позики від 08 вересня 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кошель Іриною Анатоліївною (реєстр №2236, номер нотаріального бланку НРМ 355964)».
В той же час, відповідно до підстав та предмету позову за первісним позовом, ОСОБА_2 у позові до ОСОБА_1 заявляє вимоги про задоволення своїх кредиторських вимог, у зв'язку зі смертю боржника за договором позики, шляхом звернення стягнення на спадкове майно, що належало спадкодавцю ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом визнання права власності за ОСОБА_2 на 7/12 частин квартири АДРЕСА_1 .
З урахуванням викладено слід зазначити, що первісний позов та зустрічний позов заявлені між тими ж сторонами, однак є різними щодо обраного способу захисту з урахуванням підстав та предмету позову за цими позовами, не виключають можливість повністю або частково задоволення первісного позову, у разі задоволення зустрічного позову, тобто в розрізі цих позовів, в кожному окремо, підлягають нові обставини, що тягне за собою збір нових доказів та призведе до затягування судового процесу, порушення прав позивача на своєчасний, швидкий розгляд судової справи по суті вимог заявлених у первісному позові.
З огляду на викладене та зважаючи на те, що вирішення питання про прийняття в провадження зустрічного позову є правом суду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття зустрічного позову та його об'єднання в одне провадження з первісним позовом, що не позбавляє відповідача права звернутись до суду з окремим позовом в загальному порядку.
Враховуючи викладене та керуючись статями 188, 193, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Відмовити у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кошель Ірина Анатоліївна, про визнання недійсним договору позики.
Ухвала оскарження окремо від рішення суду не підлягає.
Відповідно до положень ч.2 ст.353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. (п.4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України)
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернетhttp://dn.ki.court.gov.ua.