ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 754/5576/23
провадження № 2/753/5121/23
"05" червня 2023 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Гусак О.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
у квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 4 травня 2023 року справу передано за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано судді Гусак О.С.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 та 177 ЦПК України.
На порушення вимог статті 175 ЦПК України позовна заява не містить наступних відомостей:
- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивач просить суд ухвалити рішення яким здійснити поділ майна подружжя. У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності квартиру АДРЕСА_1 .
Позивачем до позову додано квитанцію № 32528798800006709802 від 13 квітня 2023 року про сплату судового збору в розмірі 1 073 грн 60 коп.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна, яка має бути актуальною на день звернення до суду з позовом.
У відповідності до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 "Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності" вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Таким чином, позивачу необхідно вказати дійсну та актуальну вартість спірного нерухомого майна.
В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до частини другої статті 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
З огляду на викладене, суд вирішив самостійно визначити розмір судового збору, а саме - збір у максимальному розмірі 13 420 грн.
Отже позивачу необхідно доплатити судовий збір за одну вимоги майнового характеру в розмірі 12 346 грн 40 коп (13420-1073,60) і надати суду документ, що підтверджує сплату.
Враховуючи те, що визначені недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі, суддя приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з викладеним, позивачу необхідно подати уточнену редакцію позовної заяви, звіт про оцінку майна та/або висновком суб'єкта оціночної діяльності з дотриманням вимог зазначених у вказаній ухвалі суду, у відповідній кількості примірників до кількісного складу учасників процесу (ч. 1 ст. 177 ЦПК України), документи, що підтверджують сплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позову до визначеної дати, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гусак