ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 755/3896/23
провадження № 2/753/4319/23
07 червня 2023 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зменшення розміру аліментів,-
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_2 ), про зменшення розміру аліментів.
Позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 21.07.2015 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 стягнуто аліменти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення повноліття дитини, починаючи з 24.06.2015.
Позивач посилається на те, що в нього змінився сімейний стан, 23.02.2019 він зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 . Від шлюбу у позивача народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після народження другої дитини, дружина позивача перебуває у соціальній відпустці по догляду за дитиною і потребує матеріальної допомоги.
Зазначає, що крім заробітної плати, жодних додаткових джерел доходу він немає.
Зважаючи на обставини викладені у позові, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та змінити розмір аліментів, що стягується з нього на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_5 , на підставі рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 21.07.2015, шляхом зменшення розміру з 1/4 частини до 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30.03.2023 цивільну справу № 755/3896/23 передано за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи головуючим суддею визначеного суддю Мицик Ю.С.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 21.04.2023 відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
08.05.2023 до суду надійшов відзив, в якому відповідач не визнає позов в повному обсязі. Посилається на те, що народження у позивача другої дитини, саме по собі не свідчить про погіршення матеріального стану позивача. Зазначає, що впродовж всього періоду сплати аліментів, позивач постійно мав заборгованість, не повідомляв виконавчу службу про зміну місця роботи та проживання. Крім того, дружина позивача ОСОБА_4 разом з сином ОСОБА_4 вже більше року проживають у Німеччині, її шлюбні відносини з позивачем фактично припинені, та нею подано до суду позов про розірвання шлюбу. При цьому, позивач жодним чином не забезпечує матеріально дружину та другу дитину. Просить відмовити в задоволенні позову, через безпідставність та недоведеність вимог позову.
31.05.2023 позивачем подано відповідь на відзив.
Частиною першою статті 49 ЦПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття провадження позивачу був становлений строк для подання відповіді на відзив, не більше 15 днів з дня отримання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до трекінгу поштового відправлення з офіційного сайту Укрпошти, позивач отримав відзив на позов 08.05.2023, тобто останнім днем подання відповіді було 23.05.2023.
Згідно статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
У даному випадку у системному зв'язку з наведеними вище приписами застосуванню підлягають також норми статті 126 ЦПК України за якими право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином у разі подання відповіді на відзив на позовну заяву поза межами строку встановленого судом для її подання, суд повертає заяву заявнику.
При цьому позивачем не ставилося питання про поновлення процесуального строку на подання заяви по суті справи.
Враховуючи викладене, суд повертає позивачу відповідь на відзив без розгляду та не бере до уваги заперечення на відповідь на відзив подані відповідачем.
Крім того, суд залишає без розгляду клопотання позивача про витребування доказів, оскільки воно подане з порушенням процесуальних строків.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 29.09.2015.
В шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 , який проживає з матір'ю.
Рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 21.07.2015 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуто аліменти з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) у розмірі частини всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення повноліття дитини, починаючи з 24.06.2015 року.
23.02.2019 позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_4 .
Відповідно до довідки від 17.03.2023 Міністерства аграрної політики та продовольства України позивач працює та займає посаду начальника відділу фінансово-економічної діяльності бюджетних установ та державних підприємств у Міністерстві аграрної політики та продовольства України, заробітна плата за період з вересня 2022 року по лютий 2023 року з урахуванням утримань складає 154099,71 грн.
Звертаючись до суду з заявленим позовом, позивач просить зменшити розмір аліментів посилаючись на зміну сімейного та матеріального стану.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття (стаття 51 Конституції України) та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України (далі - СК України).
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).
Згідно з частиною 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до частини 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз змісту даної норми дає підстави для висновку, що зміна розміру аліментів у бік зменшення можлива за обов'язкової сукупності наступних обставин.
По-перше, відбулася зміна матеріального стану платника в результаті якого у нього погіршився матеріальний стан (зменшився його дохід чи у його розпорядженні залишається менша сума грошових коштів, чи виникли грошові зобов'язання, які потребують додаткових матеріальних витрат тощо), або змінився сімейний стан (одруження, народження дітей, поява інших утриманців тощо).
По-друге, такі зміни у матеріальному стані платника аліментів мають бути істотними.
По-третє, вказані обставини мають виникнути виключно після ухвалення судового рішення про стягнення аліментів, оскільки резюмується, що при визначенні аліментів суд встановлює дійсні обставини, в тому числі передбачені ст.182 СК України щодо наявності утриманців тощо, які необхідні для визначення розміру аліментів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12, 81 ЦПК України).
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі у дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилається, зокрема, на зміну його сімейного та матеріального стану, проте сам по собі факт укладення ним нового шлюбу та народження в шлюбі другої дитини не є безумовною підставою для задоволення вимог про зменшення визначеного судом розміру аліментів.
Суд відхиляє доводи позивача щодо погіршення його матеріального стану у зв'язку із народженням другої дитини та перебуванням його дружини у соціальній відпустці по догляду за дитиною.
По-перше, зменшення розміру аліментів у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні дитину від другого шлюбу, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення спільної дитина позивача та відповідачки, суперечитиме її інтересам.
Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 760/9783/18-ц (провадження № 61-9460св20), від 16.09.2020 у справі № 565/2071/19 (провадження № 61-9460св20) та від 28.05.2021 у справі № 715/2073/20 (провадження № 61-1031св21).
По-друге, позивачем не долучено доказів перебування його дружини у декретній відпустці.
До позовної заяви позивачем не додано жодних доказів щодо його доходів на час визначення розміру аліментів судом першої інстанції, а відтак, не доведено погіршення матеріального становища.
Суд вважає, що позивач як доросла та зріла людина, порядний сім'янин, створюючи сім'ю, беззаперечно має усвідомлювати всю відповідальність покладеного на нього обов'язку щодо забезпечення дитини як тієї, з якою він наразі проживає та приділяє більшість своєї уваги, так і тієї, яка залишилася проживати разом з матір'ю та потребує не менш уваги та матеріального забезпечення, незалежно від будь-яких обставин.
Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Отже на підставі оцінки наведених позивачем аргументів і наданих сторонами доказів суд дійшов висновку про недоведеність вимог ОСОБА_1 , про зменшення розміру аліментів, у зв'язку з чим відмовляє у їх задоволенні.
Суд звертає увагу сторін по справі, що ухвалення даного судового рішення не позбавляє платника або одержувача аліментів права звернутися до суду в разі зміни згодом матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України, на підставі ч. 1 ст. 192 СК України.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зміну розміру аліментів - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.С.Мицик