ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6643/23
провадження № 2/753/4409/23
18 травня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.
при секретарі ДАНЬКО В.В.
за участю
представника позивача ОСОБА_1 ;
відповідача ОСОБА_2 ;
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів
У квітні 2023 року ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3 , позивач за первісним позовом) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , відповідач за первісним позовом) про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з листопада 2021 сторони разом не проживають, у зв'язку з тим, що у них різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння, втрачено почуття любові один до одного. Шлюб існує лише формально, оскільки сторони спільного бюджету не мають, спільного господарства не ведуть, фактичних сімейних відносин не підтримують. Також, позивач зазначає, що подальше збереження шлюбу є неможливим, оскільки це суперечитиме його інтересам, а тому наполягає на розірванні шлюбу.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02.05.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті.
12.05.2023 від ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява про стягнення аліментів, яка обгрунтована наступним.
Так, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі від якого у них народились спільні доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після припинення фактичних шлюбних відносин між сторонами, ОСОБА_3 перестав піклуватися про матеріальне благополуччя дітей. Крім того, ОСОБА_2 вказує, що діти проживають разом з нею. У зв'язку з тим, що розірвання шлюбу між сторонами не звільняє їх від обов'язку утримання дітей, остання звернулась з даною заявою до суду та просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 травня 2023 року та до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою суду від 15.05.2023 прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей та об'єднано його в одне провадження з первісним позовом.
В судове засідання, яке відбулося 18.05.2023, з'явились представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) та відповідач (позивач за зустрічним позовом).
Представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) заявлені вимоги за первісним позовом підтримав та прохав суд задовольнити їх в повному обсязі. Позовні вимоги за зустрічним позовом прохав задовольнити частково, а саме прохав стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини.
Відповідач (позивач за зустрічним позовом) прохала суд надати строк на примирення на шість місяців, оскільки через розірвання шлюбу вона може втратити житло. Крім того, підтвердила, що вони з позивачем разом не проживають, не спілкуються, матеріального забезпечення на дітей він не надає, але все ж таки вона вважає, що він може передумати стосовно розірвання шлюбу, оскільки у них є спільні діти.
Суд, розглянувши клопотання про надання строку на примирення між сторонами, заслухавши думку учасників процесу, відмовив в його задоволенні виходячи з того, що будь-яких доказів того, що відповідачка здійснювала чи здійснює дії направлені на примирення з позивачем, матеріали справи не містяться. Крім того, суд критично ставиться до доводів відповідачки стосовно того, що у разі розірвання шлюбу вона втратить житло, оскільки така підстава не є предметом даного спору, не є належним та допустимим доказом для задоволення вказаного клопотання.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши думку учасників процесу, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи при вирішенні спору по суті, приходить до наступних висновків.
Що стосується первісного позову про розірвання шлюбу, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 22 вересня 2007 року, який було зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1869, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, копія якого наявна в матеріалах справи. Від даного шлюбу мають малолітніх доньок - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвами про їхнє народження, копії яких містяться в матеріалах справи.
Із матеріалів справи вбачається, що подружнє життя у сторін не склалось через відсутність взаєморозуміння та різні погляди на життя. Фактичні шлюбні відносини та ведення спільного господарства між сторонами припинені, а тому подальше подружнє життя та збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача.
За правилами ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі по тексту - СК України) сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Відповідно до стст. 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За змістом п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Щодо зустрічних позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дітей, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Оскільки, малолітні діти проживаються разом з матір'ю, батько - відповідач (за зустрічним позовом) по справі зобов'язаний надавати матеріальну допомогу на їхнє утримання та виховання.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. А частиною 3 цієї статті встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Частиною 1 ст. 183 СК України, встановлено, що частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
За приписом ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання дітей, у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України суд здійснює розподіл судових витрат між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, стст. 110, 112, 141, 182-184, 191 СК України, керуючись ст ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 142, 200, 258, 263, 265, 268, 280, 282, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд
Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 22 вересня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1869, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.
Позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) аліменти на утримання дітей, зокрема ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.04.2023 року і до досягнення ОСОБА_4 повноліття, а після ІНФОРМАЦІЯ_8 - у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення ОСОБА_4 повноліття.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.