02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/1969/23
провадження № 2/753/3001/23
"16" травня 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.;
при секретарі ДАНЬКО В.В.;
за участю сторін: не з'явились;
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-технічний комплекс «Імпульс», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державний концерн «УКРОБОРОНПРОМ», про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди
В провадження Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-технічний комплекс «Імпульс» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07.02.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті в судове засідання.
Ухвалою суду від 30.03.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державний концерн «УКРОБОРОНПРОМ». Даною ухвалою суду третій особі надано право на подання пояснень щодо позову з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову.
20.04.2023 представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державний концерн «УКРОБОРОНПРОМ» через «Електронний суд» подано клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-технічного комплексу «Імпульс» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди без руху. Так, у вказаному клопотанні ним зазначено, що в пункті 7 прохальної частини даної позовної заяви позивачем заявлено вимогу про стягнення моральної шкоди, яка підлягає оплаті судовим збором, при цьому позивачем він сплачений не був.
В судове засідання, яке відбулося 16.05.2023, сторони не з'явились, однак до початку розгляду справи позивач, представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору подано клопотання про розгляд справи без їхньої участі.
При цьому, судом виявлено, що позовна заява не відповідає вимогам п. 4 ч. 3 ст. 175 та ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), що було з'ясовано після відкриття провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас, у позовній заяві позивач як на підставу звільнення від сплати судового збору позивач посилається на пункт 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, а також на пункт 13 частини другої статті 2 цього Закону, за яким судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішення, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою.
Разом з тим, за змістом статті 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою також є заробітною платою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні входить до структури заробітної плати.
Відтак, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, поширюється на вимоги позивачів про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та поновлення на роботі.
А отже, вимоги про визнання незаконним та скасування наказу, а також вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають оплаті судовим збором у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір».
При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача як на підставу звільнення його від сплати судового збору за заявлену вимогу про відшкодування моральної шкоди, оскільки пункт 13 частини другої статті 2 Закону України «Про судовий збір» вказує на пільги щодо оплати судовим збором позовних заяв про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішення, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а Державне підприємство «Науково-технічний комплекс «Імпульс» таким органом не є.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Оплата судового збору за подання до суду позовної заяви здійснюється у розмірах визначених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» та у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 4 якого, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073,60 грн.). А за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073,60 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13 420,00 грн.).
Оскільки позивачем заявлено вимоги немайнового характеру, зокрема про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, а також майнового характеру, а саме про відшкодування моральної шкоди, які підлягають оплаті судовим збором у визначеному Законом України «Про судовий збір» розмірі та не оплачені позивачем, суд дійшов висновку про недоліки позовної заяви, які виявлені після відкриття провадження у даній справі.
Окрім того, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду.
Враховуючи те, що позивачем в прохальній частині позовної заяви, а саме в пункті 7, не визначено розміру в яку він оцінює завдану йому моральну шкоду, а відтак суд приходить до висновку, що останнім не чітко викладено позовні вимоги у вказаному пункті щодо відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення трудового права позивача.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Водночас, у відповідності до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач може усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом направлення до Дарницького районного суду м. Києва уточненої позовної заяви у відповідності до вимог стст. 175, 177 ЦПК України з чітко визначеними вимогами щодо розміру відшкодування йому моральної шкоди, а також квитанції про сплату судового збору за заявлені ним вимоги немайнового характеру - визнання незаконним та скасування наказу про звільнення (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073,60 грн.), а також майнового з урахуванням визначеного розміру завданої йому моральної шкоди у розмірі 1% від ціни позову, але не менше ніж розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Окрім того, суд роз'яснює позивачу, що у випадку невиконання вказаних недоліків у встановлений судом строк, позовна заяву буде залишена без розгляду у відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Враховуючи вищенаведене та керуючись стст. 175, 177, 187 ,258, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Встановити ОСОБА_1 строк сім днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом направлення до Дарницького районного суду м. Києва уточненої позовної заяви у відповідності до вимог стст. 175, 177 ЦПК України з чітко визначеними вимогами щодо розміру відшкодування йому моральної шкоди, а також квитанції про сплату судового збору за заявлені ним вимоги немайнового характеру - визнання незаконним та скасування наказу про звільнення (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073,60 грн.), а також майнового з урахуванням визначеного розміру завданої йому моральної шкоди у розмірі 1% від ціни позову, але не менше ніж розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вказаних недоліків у встановлений судом строк, позовна заяву буде залишена без розгляду у відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ КАЛІУШКО Ф.А.