Справа № 641/7902/20
Провадження № 2/638/603/23
Іменем України
07 червня 2023 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді Подус Г.С.,
за участю секретарів Веліток Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом КП "Жилкомсервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території, -
встановив:
Представник Комунального підприємства «Жилкомсервіс» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території за період з 01.07.2015 року по 01.10.2020 року в сумі 3313,12 грн., а також судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до п.1 Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова» від 20.12.2006 року №1186 КП «Жилкомсервіс» є управителем будинку, споруди або групи житлових будинків комунальної власності територіальної громади міста Харкова. Вказаним рішенням визначено статус КП «Жилкомсервіс» як управителя будинків. 22.02.2007 року рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 22.02.2007 року №188 «Про внесення змін до Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 року №1186 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг в житловому фонді міста Харкова», у господарське відання КП «Жилкомсервіс» було передано житловий фонд комунальної власності територіальної громади міста Харкова, тобто КП «Жилкомсервіс» набуло статусу не тільки управителя, а й балансоутримувача житлового фонду. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 . Між КП «Жилкомсервіс» як управителем житлових будинків комунальної власності територіальної громади міста Харкова та відповідачем як споживачем послуг з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території був укладений публічний договір про надання житлово-комунальних послуг шляхом його опублікування в офіційному виданні Харківської міської ради - спецвипуску газети «Слобода» від 28.11.2006 року №95/1 зі змінами, внесеними в 2007 та 2009 роках. Позивач належним чином виконує свої зобов'язання щодо надання послуг з утримання багатоквартирних будинків і споруд та прибудинкових територій. Однак відповідач за спожиті житлово-комунальні послуги належним чином не сплачує, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01.07.2015 року по 01.10.2020 року у розмірі 3313,12 грн.
Відповідачем відзив на позовну заяву не подано, заперечень чи інших заяв від них також не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв'язку, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.»
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 1 ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Наявними у справі доказами встановлено, що між позивачем та відповідачем фактично склалися правовідносини з приводу надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в будинку, де знаходиться квартира відповідача.
Рішенням виконавчого комітету ХМР №1186 від 20.12.2006 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді м. Харкова», КП «Жилкомсервіс» визначено виконавцем послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків.
Рішенням виконавчого комітету ХМР №188 від 22.02.2017 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 №1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді м. Харкова», житловий фонд м.Харкова передано від житлово-експлуатаційних підприємств комунальної власності територіальної громади м. Харкова до КП «Жилкомсервіс». Таким чином, територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради створила КП «Жилкомсервіс», визначила виконавцем послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків та зобов'язала підприємство задовольняти потреби власників, співвласників будинків, споруд та іншого майна шляхом управління цим майном та забезпечення належного рівня житлового-комунального обслуговування населення м.Харкова за певну плату.
Згідно ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, визначення виконавця житлово-комунальних послуг.
Зі статуту КП «Жилкомсервіс» вбачається, що його засновником є Харківська міська рада, власником майна підприємства є територіальна громада м. Харкова в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна ХМР. Предметом діяльності підприємства є виконання функцій Управителя та Виконавця житлово-комунальних послуг.
Рішенням виконавчого комітету ХМР №1186 від 20.12.2006, КП «Жилкомсервіс» визначено виконавцем послуг з управління будинком, спорудою, групою будинків комунальної власності територіальної громади м. Харкова.
22.02.2007 року рішенням виконавчого комітету ХМР №188 від 22.02.2007 господарське відання КП «Жилкомсервіс» передано житловий фонд комунальної власності територіальної громади м. Харкова, тобто фактично КП «Жилкомсервіс» набуло статусу не тільки управителя, а й балансоутримувача житлового фонду.
Згідно з частиною другою статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Вартість послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій встановлюється відповідним рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування належить встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.
Надання послуг здійснюється КП «Жилкомсервіс» згідно з переліком, затвердженим рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №893 від 20.12.2011 року, з наступними змінами 27.01.2012 року №39 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2011 року №893 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова», рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.05.2017 № 283 та від 11.05.2018 № 318 «Про коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова».
21.11.2006 року у спецвипуску газети «Слобода» було опубліковано публічний типовий договір про надання житлово-комунальних послуг, яким передбачено предмет договору, права та обов'язки сторін, строк дії договору, оплата спожитих послуг. Відповідачі протягом місяця з дня опублікування договору не звертались до КП «Жилкомсервіс» з відмовою укласти вказаний договір та фактично користувались наданими позивачем послугами.
Пунктом 1 договору визначено, що предметом договору є забезпечення виконавцем надання послуг з у тримання будинків і споруд та прибудинкових територій в будинку, який знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова.
Невід'ємною частиною даного договору є рішення виконавчого комітету Харківської міської ради «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова».
Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги.
Статтею 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.
Частиною 1 ст.639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною та вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.2 ст.642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товар, надала послуги, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця діє є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відтак, між сторонами виникли правовідносини з приводу надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, та оплати таких послуг, їх надання здійснюється на підставі Типового договору про надання житлово-комунальних послуг, положення якого мають юридично обов'язковий характер і підлягають застосуванню незалежно від того, включені вони до конкретного договору чи ні.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово - комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Пунктом першим частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 вказаного Закону, споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Аналіз вищенаведених положень свідчить про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
На підставі викладеного, у відповідача виникли зобов'язання щодо сплати заборгованості за надані позивачем комунальні послуги. Не укладення письмового договору про надання послуг не є підставою для звільнення відповідача як споживача від оплати відповідних послуг.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 221/515/15-а, згідно з якою, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними, і відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному розмірі, а також в постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 210/5796/16-ц.
Статтями 319 та 322 ЦК України, закріплено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст.151 ЖК УРСР, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Відповідно до ст.162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Згідно зі ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну і теплову енергію, інші послуги) стягується, крім квартирної плати, по затвердженим у встановленому порядку тарифам.
Тарифи по оплаті за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюються рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради.
За приписами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що ОСОБА_1
на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №221121367 від 21.08.2020 року.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач є споживачем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються КП «Жилкомсервіс».
Позивач виконує свої обов'язки та забезпечує надання відповідачу послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, підтверджено матеріалами справи.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідач не виконувала свої обов'язки належним чином, у зв'язку з чим у період з 01.07.2015 року по 01.10.2020 року утворилась заборгованість за надання послуг щодо утримання будинків і споруд та прибудинкових територій перед позивачем у сумі 3313,42 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком, з яким погоджується суд.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження, суд ухвалює рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. З огляду на викладене, приймаючи до уваги результат розгляду справи, а також відсутність підстав, передбачених законодавством, для звільнення відповідача від сплати судового збору, з ОСОБА_1 на користь КП «Жилкомсервіс» слід стягнути судовий збір у розмірі 2102,00 грн..
На підставі викладеного, ст.ст.256, 257, 267, 319, 322, 525, 526, 625, 629, 638, 639, 642 ЦК України, ст.ст. 67,151, 162 ЖК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», керуючись ст.ст.2, 4, 10-13, 76-81, 133-141, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги Комунального підприємства «Жилкомсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства «Жилкомсервіс» заборгованість за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території у розмірі 3313,42 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства «Жилкомсервіс» судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Головуючий суддя: