Провадження № 2-а/679/17/2023
Справа № 679/457/23
01 червня 2023 року м.Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Стасюка Р.М.,
секретаря судового засідання Плазій Н.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Волкова С.В.,
представника відповідача Гринишина І.П.,
розглянувши, в режимі відеоконференції, за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просить скасувати постанову серії ЕАР № 6396765 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену 11.01.2023 року поліцейським відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Нетішин) Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області лейтенантом поліції Семенюком О.В., а провадження у справі закрити. Судові витрати покласти на відповідача.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою поліцейського відділу поліцейської діяльності №1 (м.Нетішин) Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області лейтенанта поліції Семенюка О.В. від 11.01.2023 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 гривень, з посиланням на те, що він 11.01.2023 року о 19 годині 05 хвилин по вул. Шевченка, 7 в м. Нетішин керував транспортним засобом з непрацюючою підсвіткою номерного знаку в темну пору доби чим порушив Правила дорожнього руху, а також на законну вимогу працівника поліції, згідно п. 2.4. Правил дорожнього руху, не надав посвідчення водія та інші документи, які зазначені в п. 2.1 Правил дорожнього руху.
З вказаною постановою він не погоджується посилаючись на те, що перед початком руху автомобіля перевіряв справність усіх світлових приладів автомобіля, і такі були справні, в тому числі було справне освітлення номерного знаку. Акцентував увагу на тому, що інспектор, який виносив оскаржувану постанову, не повідомив його про початок розгляду справи та про сам розгляд справи, не запропонував надати йому усні пояснення, не ознайомив з доказами вчинення правопорушення. У постанові не зазначено, що правопорушення зафіксовано за допомогою технічних засобів, які мають функцію відеозапису. Відсутність належних доказів свідчить про недоведеність відповідачем наявності в його діях порушення вимог Правил дорожнього руху. Посилався на порушення під час винесення оскаржуваної постанови вимог ст.ст. 7, 248, 249, 268, 280, 285 КУпАП, у зв'язку з чим були порушені його права та законні інтереси. Зауважив на тому, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 280 КУпАП, оскільки інкриміноване йому адміністративне правопорушення не підтверджене належними та допустимими доказами.
Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 21.04.2023 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
08.05.2023 року до суду надійшов відзив представника відповідача Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Ліщишина О.А. на позовну заяву. У відзиві представник просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що суб'єкт владних повноважень, поліцейський ВПД №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Семенюк О.В., виніс постанову з дотриманням вимог КУпАП та Закону України «Про Національну поліцію». Підтвердженням вчинення позивачем адміністративного правопорушення є відеозаписи з нагрудних камер поліцейських на яких зафіксовано той факт, що задній номерний знак на транспортному засобі, яким керував позивач неосвітлений, а також те, що позивач на вимогу поліцейського відмовився пред'явити посвідчення водія та будь-які інші документи. Зважаючи на те, що позивачем вчинено адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 121-3 та ч.1 ст. 126 КУпАП поліцейським правомірно, із застосуванням ст. 36 КУпАП, визначено розмір штрафу у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До відзиву на позовну заяву представником відповідача долучено оптичний диск з відеозаписами.
Позивач ОСОБА_1 та його представник Волков С.В. у судовому засіданні адміністративний позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечив, що керував транспортним засобом на якому в момент зупинки працівниками поліції не працювала підсвітка номерного знаку. Зазначив, що перед початком руху підсвітка працювала, його транспортний засіб пройшов перевірку технічного стану 26.11.2021 року, а тому вважає, що адміністративне правопорушення ним вчинено не було. На його думку дії працівників поліції були незаконними, тому не пред'явив останнім посвідчення водія для перевірки.
Представник позивача Волков С.В. акцентував увагу суду на тому, що поліцейським було порушено процедуру розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Зауважив, що транспортний засіб позивача пройшов перевірку технічного стану, що підтверджується протоколом № 00422-00634-21 від 26.11.2021 року, а перед початком руху позивачем було перевірено справність усіх світлових приладів автомобіля. Крім того, оскаржувана постанова всупереч вимогам ч.3 ст. 283 КУпАП не містить відомостей зокрема про технічний засіб, яким здійснено фото чи відеофіксацію правопорушення, що свідчить про відсутність належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на обставини які зазначені у відзиві на позовну заяву. Зауважив, що формальні порушення допущені поліцейським під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки позивачем дійсно були вчиненні адміністративні правопорушення, і такі були зафіксовані на нагрудну камеру поліцейського. Позивач не надав жодних доказів, які спростовували б факт вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та ч.1 ст. 126 КУпАП.
Заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 11.01.2023 року лейтенантом поліції відділу поліцейської діяльності №1 (м.Нетішин) Шепетівського районного управління поліцї ГУНП в Хмельницькій області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 6396765 якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1190 гривень, із урахуванням вимог ст. 36 КУпАП.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 11.01.2023 року о 19 годині 05 хвилин по вул. Шевченка, 7 в м. Нетішин ОСОБА_1 керував транспортним засобом з непрацюючою підсвіткою номерного знаку в темну пору доби чим порушив Правила дорожнього руху, а також на законну вимогу працівника поліції, згідно п. 2.4. Правил дорожнього руху не надав посвідчення водія та інші документи, які зазначені в п. 2.1 Правил дорожнього руху.
Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 цього Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п.1.1 ПДР - ці Правила відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно зі ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.9 ПДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.2.9. «в» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Частиною 1 ст. 121-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема за керування або експлуатація транспортного засобу з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знаку з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знаку.
Згідно з п.2.1 водій механічного транспортного засобу, зокрема, повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб; ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Пунктом 2.4 (а) ПДР встановлено обовязок водія на вимогу поліцейського зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР.
Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП настає в разі керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до ст. 222 цього Кодексу, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ч.1 ст.121-3, ч.1 ст.126 КУпАП.
Відповідно до п.10 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
В свою чергу, згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Зазначена норма встановлює обов'язок субєкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності. Оскільки позивач проти вчинення правопорушення заперечує, відповідач зобовязаний подати докази на спростування таких заперечень.
В силу ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як слідує з матеріалів справи, підставою для зупинки транспортного засобу позивача на вимогу поліцейського стало керування транспортним засобом в темну пору доби з неосвітленим номерним знаком. Крім того, на вимогу інспектора водієм не надано документів згідно переліку, визначеного 2.1 ПДР України.
У судовому засіданні позивач підтвердив факт того, що автомобіль на момент зупинки мав технічну несправність, тобто він дійсно керував автомобілем з технічною несправністю, однак не вважає це правопорушенням, оскільки його транспортний засіб пройшов перевірку технічного стану.
Однак вищевказані доводи позивача суд сприймає критично, так як сам по собі протокол перевірки технічного стану транспортного засобу № 00422-00634-21 від 26.11.2021 року, за відсутності інших доказів, не може слугувати доказом невинуватості позивача, оскілки спростовується дослідженим в ході розгляду справи відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано факт вчинення позивачем адиміністравтиних правопорушень.
Так, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію", поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Обґрунтовуючи правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідач долучив до відзиву на позовну заяву диск з відеозаписами подій, що відбулися 11.01.2023 року, який досліджений судом в порядку ст. 220 КАС України. Досліджуючи наданий відповідачем відеозапис, суд встановив, що на відео зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком в темний час доби. Дані відеоматеріали підтверджують, що позивач був зупинений з причини того, що на його транспортному засобі у темну пору доби не освітлювався задній номерний знак, після зупинки ОСОБА_1 самостійно переконався у несправності освітлення номерного знаку. Також зі змісту відеозапису вбачається, що інспектори повідомили ОСОБА_1 про причину зупинки, наддали можливість скористатися правовою допомогою. Позивач в свою чергу посилаючись на те, що правопорушення є не грубим відмовився надавати на вимогу працівників поліції посвідчення водія та своєю поведінко перешкоджав працівникам поліції здійснювати провадження у справі про притягнення його до адміністарвтиної відповідальності.
Вказуючи на недопустимість, долученого відеозапису, як доказу, позивач посилався на те, що оскаржувана постанова не містить інформації про здійснення будь-якої фіксації правопорушення, у ній не зазначено технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Стосовно таких доводів позивача суд зазначає, що оскаржувана постанова дійсно не містить посилань на вказаний відеозапис.
Даний відеозапис наданий відповідачем до відзиву на позовну заяву.
Однак, в даному випадку наданий відповідачем відеозапис підтверджує факт фіксації працівником поліції розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлення обставин справи та прийняття оскаржуваної постанови.
При цьому в сукупності встановлених судом обставин вказаний доказ додатково підтверджує встановлені в судовому порядку обставини, які фактично і не заперечуються сторонами в судовому засіданні.
Наданими відеозаписами підтверджується наявність у діях позивача складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 126 та ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. На відеозаписах зафіксовані відомості, що працівниками поліції, в темну пору доби, було зупинено автомобіль під керуванням позивача, в якого державний номерний знак не був освітлений. Також зафіксовано неосвітлений номерний знак з близької відстані. Позивач в ході розгляду справи у здійсненні своїх процесуальних прав не обмежувався. Факт несправності зовнішніх світлових приладів в місці розташування заднього номерного знаку визнавав, однак зауважував, що вказане правопорушення є не грубим, працівники поліції можуть обмежитися попередженням, а тому надавати для перевірки працівникам поліції посвідчення водія відмовляється.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За таких обставин суд вважає, що під час розгляду справи судом досліджено достатньо доказів, які у своїй сукупності та взаємозв'язку доводять, що позивач ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ч.1 ст. 126 та ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, та був притягнутий до адміністративної відповідальності на законних підставах, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП.
Враховуючи, що позивач не надав жодних доказів справності освітлення номерного знаку, а відеозаписом, який наданий відповідачем, підтверджується відсутність освітлення номерного знаку та відмова надати для перевірки посвідчення водія, суд дійшов висновку, що відповідачем задокументовано та доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем ПДР України.
За таких обставин, судом не встановлено підстав для визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАР № 6396765 від 11.01.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. ст.5, 8, 9, 19, 20, 22, 72-77, 79, 143, 192, 211, 241-246, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, ст. ст. 36, 121, 126, 245, 251, 252, 254,268, 280, 289 КУпАП, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, місцезнаходження: вул. Зарічанська, 7, м. Хмельницький, Хмельницька область, ЄДРПОУ 40108824.
Суддя Р.М. Стасюк