30 травня 2023 рокусмт ПетровеСправа № 941/583/23
Провадження № 3/941/303/23
Суддя Петрівського районного суду Кіровоградської області Шаєнко Ю. В., розглянувши матеріали, які надійшли від Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Петрове Петрівського району Кіровоградської області, мешканця АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , пенсіонера,
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
До Петрівського районного суду Кіровоградської області надійшли матеріали від Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, мотивуючи тим, що 05 травня 2023 року о 19 годині 30 хвилин в смт.Петрове Олександрійського району Кіровоградської області по вулиці Зустрічна водій ОСОБА_1 керував скутером SOLO 50, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння(різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка хода, почервоніння очей), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ та в медичному закладі відмовився на бодікамеру.
В судове засідання захисник Прокопенко В.М. не з'явився, письмовою заявою просив справу слухати без його участі та участі водія ОСОБА_1 , надавши суду письмове клопотання про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зач.1 ст.130 КУпАП, суду пояснив, що за змістом ч.ч.1,2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Наявними у справі доказами не підтверджено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи вищевикладене, просив провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, матеріали відеозапису, що був доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, письмове клопотання захисника Прокопенка В.М., оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази по справі, вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю з наступних підстав.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №157263 від 05.05.2023 рокувідносно ОСОБА_1 не є доказом вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б підтвердили його вину в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП, ст.62 Конституції України, не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи, в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Згідно ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або що до вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, об'єктивна сторона даного правопорушення включає в себе три складові: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; передачі керування; відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто, ключовою ознакою об'єктивної сторони дміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП є те, що правопорушник має керувати транспортним засобом та перебувати в стані сп'яніння. При цьому, відсутність будь-якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Під керуванням транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування (пункт 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»). Крім того, в постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду №404/4467/16-а від 20.02.2019 року зазначено, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу».
У матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом 05.05.2023 року о 19 годині 30 хвилин і був зупинений працівниками поліції в процесі руху.
З доданого до матеріалів справи DVD-диску вбачається, що він містить два відеофайла з назвами X700000_00000020230505192530_0008 та NO20230505-191941-000992F. Слід зазначити, що відеофайл NO20230505-191941-000992F не відтворюється. Щодо відеофайла X700000_00000020230505192530_0008, то слід зазначити, що у відтвореному відео він зазначений як X700000_000000, однак навіть в цьому відеозаписі відсутнє документування факту керування ОСОБА_1 скутером станом на 19 годину 30 хвилин 05.05.2023 року, як зазначено у протоколі. Відеозапис X700000_000000 відтворює подію з 19 години 25 хвилин 30 секунд, при цьому в протоколі вказано що ОСОБА_1 рухався о 19 годині 30 хвилин, що не відповідає відеозапису, крім цього відеозапис не підтверджує того факту, що ОСОБА_1 рухався, оскільки на відео видно, що скутер перебуває в нерухомому стані, ОСОБА_1 лише на ньому сидить. Будь-яких інших доказів, що підтверджують керування ОСОБА_1 транспортним засобом, матеріали справи не містять.
Також, додані до матеріалів справи відеофайли не є належними та допустимими доказами, у зв'язку з відсутністю їх ідентифікації.
Відповідно до частин другої, третьої статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до частини п'ятої статті 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно Розділу ІІ Порядку застосування портативних відеореєстраторів та карт пам'яті до них, їх облік, зберігання та видача відеозаписів «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року №1026, наказом керівника органу, підрозділу поліції призначається відповідальна особа з числа працівників органу, підрозділу поліції (далі - відповідальна особа), на яку покладається відповідальність за:
1) зберігання, видачу та приймання портативних відеореєстраторів;
2) зберігання, видачу та приймання карт пам'яті;
3) зміну дати та часу на портативних відеореєстраторах;
4) облік, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відеореєстраторів;
5) належне ведення відповідної документації.
Портативний відеореєстратор та карта пам'яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів.
Портативні відеореєстратори та карти пам'яті зберігаються в приміщеннях органів, підрозділів поліції та видаються поліцейському під підпис у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації (далі - Журнал обліку), який зберігається в органі, підрозділі поліції.
Відповідно до пункту 3 Розділу І «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису» у цій Інструкції терміни вживаються у таких значеннях: відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації; карта пам'яті або флеш-карта - компактний електронний носій інформації, що використовується для зберігання цифрової інформації.
Відповідно до частини першої статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, в тому числі, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до Розділу II «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються, зокрема, матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
У графі протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №157263 від 05.05.2023 року «до протоколу додаються»: вказано, що до протоколу додається смс-інфомування, копія паспорту, DVD-диск, однак протокол про адміністративне правопорушення не містить жодних відомостей про інвентарний чи номенклатурний номер пристрою на який здійснювалась така фіксація.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» інформація про змонтовану/розміщену фототехніку і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз повинна бути розміщена на видному місці. Але, працівником поліції не було доведено інформацію до особ, на яку складався протокол, про технічний засіб (вид, інвентарний чи номенклатурний номер, інше), яким здійснюється відеофіксування правопорушення 05.05.2023 року, що унеможливлює ідентифікувати саме той технічний засіб, на який було здійснено запис фіксації правопорушення.
Відповідно до відеофайлу X700000_000000, зйомку веде поліцейський, який представляється інспектором патрульної поліції Голосеніним Сергієм Івановичем, однак він не попереджає, що ведеться відеофіксація та не називає будь-яку ідентифікуючу ознаку технічного засобу, на який було здійснено запис.Крім цього, інспектор патрульної поліції Голосенін С.І. не мав права вести відеозйомку, оскільки відповідно до журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації, долученого до матеріалів справи, вбачається, що інспектор патрульної поліції Голосенін Сергій Іванович, 05.05.2023 року отримував не бодікамеру, а планшет.
Враховуючи вищевказане, слід зазначити, що відеозапис, записаний на DVD-диск та долучений до матеріалів справи не є належним та допустимим доказом оскільки патрульний поліцейський не був уповноважений на проведення відеофіксації зважаючи на вищевикладене, а матеріали справи не містять відомостей про належність та передачу під підпис технічних засобів відповідальній особі, в тому числі поліцейському, який склав адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП.
Також, з відеофіксації бодікамери вбачається, що патрульним поліцейським було грубо порушено порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення, так як після спілкування з ОСОБА_1 автомобіль поліції проїхав певну відстань, зупинився та вже за відсутності правопорушника розпочалось складання протоколу. Тобто інспектором патрульної поліції порушені існуючі норми закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, не роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені Конституцією України та ст.268 КУпАП, а отже і право на належний захист.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, відповідно до положень ст.251 КУпАП, ст.62 Конституції України, не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Згідно ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 року, заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 року, заява №3 6673/04).
Статтею 62 Конституції України, зокрема, передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини. У відповідності до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі Кобець проти України (з урахуванням первісного визначення принципу поза розумним сумнівому справі Авшар проти Туреччини) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Таким чином, оскільки будь-яких належних, допустимих і достовірних доказів того, що ОСОБА_1 05.05.2023 року о 19 годині 30 хвилин керував скутером не надано, та особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, не виконано вимоги ст.266 КУпАП, її висновок є необґрунтованим належним чином та суперечить чинним нормативним актам, внаслідок чого, такий висновок носить суб'єктивний характер та не відповідає вимозі щодо його допустимості та достатності.
Вважаю, що доводи сторони захисту особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є об'єктивними, а тому відповідно до вищевикладеного в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що відповідно до ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження в справі.
На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.283, 284 КУпАП, -
В притягненні до адміністративної відповідальності водія ОСОБА_1 - відмовити, а провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя (підпис) Ю. В. Шаєнко
Згідно з оригіналом
Виготовлено шляхом роздруківки копії постанови, збереженої в електронному вигляді в
автоматизованій системі документообігу суду.
Постанова не набрала законної сили.
Помічник судді Петрівського районного суду
Кіровоградської області В.В. Платонова
Дата засвідчення копії 30 травня 2023 року.