Провадження №2-о/447/36/23
Справа №447/510/23
07.06.2023 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаїв Львівської області у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Миколаївська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини,
заявник ОСОБА_1 ,
представник заявника адвокат Скакун В.В.
Процесуальні дії у справі.
28.02.2023 заявник ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського районного суду Львівської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме просить встановити факт її постійного проживання разом із матір'ю ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини. В обґрунтування заяви зазначає, що заявниця народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Більче, Меденицького району Львівської області. 20.07.1974 нею було укладено шлюб із ОСОБА_6 , після реєстрації якого присвоєно прізвище « ОСОБА_1 ». ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Більче помер батько заявниці ОСОБА_8 . Після смерті батька матір продовжила проживати у будинку АДРЕСА_1 . За декілька років після смерті батька стан здоров'я матері погіршився, у 2008 році було діагностовано онкологічне захворювання (рак шлунку, неходжкінська лімфома шлунку), яке вимагало важкого медикаментозного лікування, що, у свою чергу, призвело до сильного обмеження рухливості, фізичній втраті можливості до самообслуговування та потреби у сторонньому догляді. 05.12.2008 заявниця звільнилася з постійного місця праці та взяла обов'язок повного догляду за матір'ю у період її тяжкого хворобливого стану й до кінця її життя проживала разом із нею у с. Болоня. Чоловік заявниці також переїхав до будинку її батьків, допомагав по господарству. ІНФОРМАЦІЯ_1 матір заявниці ОСОБА_5 померла. Заявниця вказує, що з грудня 2008 року на постійній основі фактично без реєстрації проживала разом із нею у АДРЕСА_1 , піклувалась про неї, вела спільний побут і господарство, мала взаємні права та обов'язки, забезпечувала необхідне лікування. Після смерті матері займалася її похованням, доглядом за місцем поховання, проводить регулярні прибирання на кладовищі. 24.11.2011 за свого життя матір заявниці склала заповіт, посвідчений секретарем Більченської сільської ради Миколаївського району Львівської області, про те, що належний їй земельний пай заповідає заявниці. Після смерті матері ОСОБА_1 залишилось спадкове майно, на яке відкрилась спадщина, а в спадкову масу входить земельна ділянка площею 2,55 га, що розташована на території Більченської сільської ради Стрийського району Львівської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. При зверненні до нотаріуса за місцем знаходження спадкового майна, завідувачем Миколаївської ДНК було надано відповідь на звернення заявниці, що для належного оформлення спадкових прав необхідно у судовому порядку вирішити питання щодо встановлення факту спільного проживання на момент смерті із спадкодавцем. Відтак, заявниця просить задоволити заяву, оскільки така має значення для належного оформлення її спадкових прав після смерті матері ОСОБА_5 .
Ухвалою суду від 02.03.2023 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку окремого провадження, та призначено підготовче засідання у справі.
21.03.2023 на адресу суду надійшла заява завідувача Миколаївської ДНК Недомірко Г.В. про проведення розгляду справи за відсутності представника Миколаївської ДНК, щодо вирішення справи поклалася на думку суду (а.с. 25).
Протягом розгляду справи у судовому засіданні було залучено заінтересованих осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
03.04.2023 постановлено ухвалу щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
17.05.2023 на електронну пошту суду надійшла заява заінтересованої особи ОСОБА_4 (а.с. 33), у якій така підтримала заявлені вимоги своєї рідної сестри ОСОБА_1 , підтвердила, що заявниця проживала з їх спільною матір'ю під час хвороби, здійснювала за нею догляд. Спорів щодо нерухомого майна немає. Крім цього, просила проводити розгляд справи за її відсутності.
17.05.2023 до суду надійшла заява заінтересованої особи ОСОБА_3 (а.с. 34), у якій такий просив проводити розгляд справи за його відсутності, повідомив, що не заперечує проти задоволення вимог рідної сестри ОСОБА_1 . Вказав, що спорів з приводу спадкового майна між ними немає.
29.05.2023 до суду надійшла заява заінтересованої особи ОСОБА_2 (а.с. 35), у якій повідомив, що не заперечує проти задоволення вимог рідної сестри ОСОБА_1 , просив проводити розгляд справи за його відсутності. Вказав, що спору щодо спадкового майна немає.
У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 заяву підтримала з підстав у такій викладених, просила ухвалити рішення, яким встановити факт її постійного проживання разом із матір'ю ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини.
Представник заявника заяву підтримала, в обґрунтування заяви навела доводи, викладені у заяві, просила таку задоволити.
Свідок ОСОБА_8 , яка являється сусідкою заявниці у с. Більче, у судовому засіданні повідомила, що заявниця ОСОБА_1 проживала разом із матір'ю багато років, доглядала за нею, піклувалася, на час смерті ОСОБА_5 також проживала по АДРЕСА_1 .
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні вказала, що вона є сусідкою заявниці у с. Більче. З приводу даної справи може повідомити те, що ОСОБА_1 проживала разом із її матір'ю ОСОБА_5 близько трьох років, доглядала таку у зв'язку з хворобою аж до смерті.
Суд встановив:
Відповідно до копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Миколаївським РВ УМВС України у Львівській області 19.10.1999, ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Більче, Миколаївського району Львівської області. Зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 01.07.1983 (а.с. 6-7).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 12.11.1956 Більченською сільською радою Миколаївського району Львівської області, заявниця народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Більче, Меденицького району Дрогобицької області, про що 12.11.1956 було складено відповідний актовий запис №45. У графі «батьки» зазначені батько - ОСОБА_8 та мати - ОСОБА_5 (а.с. 11).
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 20.07.1974 Більченською сільською радою Миколаївського району Львівської області, після реєстрації шлюбу заявниці присвоєно прізвище « ОСОБА_1 » (а.с. 8).
Вказане також стверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с. 7).
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 05.11.2001 Більченською сільською радою Миколаївського району Львівської області, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Більче, Миколаївського району Львівської області, актовий запис №18 (а.с. 11).
Згідно копії заповіту від 24.11.2011, посвідченого секретарем виконкому Більченської сільської ради Миколаївського району Львівської області та зареєстрованого в реєстрі за №143, ОСОБА_5 заповіла належний їй земельний пай згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ №062280, виданий Миколаївською райдержадміністрацією від 31.01.2003 за реєстраційним номером №2001, своїй доньці ОСОБА_1 , 1956 року народження (а.с. 9).
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 16.01.2013 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського районного управління юстиції Львівської області, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. с. Болоня Миколаївського району Львівської області, про що 23.12.2011 складено відповідний актовий запис №26 (а.с. 10).
З копії довідки, виданої 26.12.2011 виконкомом Більченської сільської ради Миколаївського району Львівської області, ОСОБА_1 займалася похованням своїє матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день смерті матері ОСОБА_1 постійно проживала в одному господарстві без реєстрації та вела спільне господарство (а.с. 14, 17).
Відповідно до довідки, виданої 14.02.2023 старостою Більченського старостинського округу Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області, останнім та постійним місцем проживання та реєстрації померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 було АДРЕСА_1 . Заповіт від імені померлої був посвідчений у Більченській сільській раді 24.11.2011 та зареєстрований в реєстрі за №143 (а.с. 18).
26.01.2023 завідувачем Миколаївської ДНК Львівської області Недомірко Г.В. у відповідь на звернення ОСОБА_1 від 26.01.2023 повідомлено, що для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно звернутися до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання на момент смерті із спадкодавцем (а.с. 19).
Оцінка суду.
На підставі ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Згідно ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
На підставі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно абз. 2 п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995, заявники й залучені до участі у справі заінтересовані особи вправі відповідно подавати докази на підтвердження обґрунтованості чи необґрунтованості заяви про встановлення факту, що розглядається судом, брати участь у дослідженні обставин справи, оскаржувати рішення і ухвали, вчиняти інші процесуальні дії.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутись в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. У випадку, якщо спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, він має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.
Таким чином, статтею 1268 ЦК України для спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.
Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов'язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Судом встановлено, що від встановлення факту постійного проживання позивача зі спадкодавцем на час смерті залежить виникнення та зміна його майнових та немайнових прав, що пов'язані з можливістю звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже, такий факт породжує юридичні наслідки. Заявник на даний час позбавлена можливості реалізувати своє право на спадщину та не вважається таким, що прийняла спадщину, так як не була зареєстрована із спадкодавцем за однією адресою на день відкриття спадщини.
Враховуючи все вищенаведене, беручи до уваги покази свідків, що були надані у судовому засіданні, а також те, що заявник позбавлена можливості реалізувати своє право на спадщину у зв'язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність документів, які б підтверджували спільне проживання заявника та спадкодавця на момент смерті, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, у суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, що містяться у матеріалах справи, оскільки такі узгоджуються між собою з відомостями, які містяться в долучених до справи доказах, заявах заінтересованих осіб, а також із показами свідків.
Відтак, суд вважає, що заяву слід задоволити.
Керуючись ст. 81, 89, 259, 263-265, 268, 294, 315, 319 ЦПК України, суд,
Заяву задоволити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір'ю ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Заінтересовані особи:
- Миколаївська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: пл. Ринок, 16, м. Миколаїв, Стрийський район, Львівська область, 81600, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 02899476;
- ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП невідомо;
- ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 ;
- ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП невідомо.
Повний текст рішення складено 07.06.2023.
Суддя Головатий А.П.