Справа № 2-3720/10
Провадження № 6/369/161/23
07.06.2023 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді: Ковальчук Л.М.,
за участі секретаря: Савенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про заміну стягувача у виконавчому листі, заінтересовані особи: ПАТ «Універсал банк», ОСОБА_1 , -
У травні 2023 року до суду надійшла товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про заміну стягувача у виконавчому листі, заінтересовані особи: ПАТ «Універсал банк», ОСОБА_1 .
Свої вимоги представник заявника обґрунтовує тим, що 23 листопада 2010 року Києво-Святошинським районним судом Київської області ухвалено рішення суду по справі № 2-3720/10 за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № ВБ3673 від 23.04.2008 року. 16 грудня 2010 року Києво-Святошинським районним судом Київської області видано виконавчий лист за № 2-3720/2010 про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» у розмірі 217 026,23 грн. 10 червня 2016 року вищезазначений виконавчий лист пред'явлено на виконання до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що винесено постанова про відкриття виконавчого провадження № 51413535. Проте, 28 грудня 2022 року Відділом винесено постанова про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». Отже, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області не виконано, заборгованість за Кредитним договором № ВБ3673 від 23.04.2008 року не погашена. 14 березня 2017 року між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» укладене Договір про відступлення прав вимоги № UB-OP/17-018 від 14.03.2017 року, відповідно до умов якого, ТОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошове вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ПАТ «Універсал Банк», та договорами зобов'язання включно і до ОСОБА_1 за Кредитним договором № BL3673 від 23.04.2008 року.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, своїх представників до суду не направили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомили, а тому відповідно до ч.3 ст. 442 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути питання про заміну стягувача його правонаступникомза відсутності вказаних осіб.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що заява про заміну стягувача його правонаступникомпідлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 23 листопада 2010 року Києво-Святошинським районним судом Київської області ухвалено рішення суду по справі № 2-3720/10 за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № ВБ3673 від 23.04.2008 року.
Рішення набрало законної сили та представнику позивача видано виконавчий лист.
Разом з тим, 14 березня 2017 року між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» укладене Договір про відступлення прав вимоги № UB-OP/17-018 від 14.03.2017 року, відповідно до умов якого, ТОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошове вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ПАТ «Універсал Банк», та договорами зобов'язання включно і до ОСОБА_1 за Кредитним договором № BL3673 від 23.04.2008 року.
Таким чином, внаслідок укладення вказаного договору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» стало правонаступником ПАТ «Універсал Банк».
Відповідно до статті 129 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення «Конституційного Суду України від 25.04.2012 року №11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.
Вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 04.12.2018 року у справі №5011-33/18786-2012, Постанові Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі №327/378/16-ц, Постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №2-н-148/09.
Частиною 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва, а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язані в повному обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 378 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до ч.5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України від 20 листопада 2013 року, виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону виконавчого провадження її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від право попередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.
Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).
Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із результатів системного аналізу цих норм, зокрема пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв'язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).
Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Аналогічна позиція міститься і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі від 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10, провадження № 61-12076св18.
Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналізуючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що заява ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про заміну сторони стягувача його правонаступникомє законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 431, 442 ЦПК України, суд,-
Керуючись ст.ст. 259-261, 353-355, 442 ЦПК України, суд
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про заміну стягувача у виконавчому листі, заінтересовані особи: ПАТ «Універсал банк», ОСОБА_1 - задовольнити.
Замінити стягувана з Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352, 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) на Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, ІВАІЧ: иА203808050000000000265012321, банк отримувача - АТ "Райффайзен Банк Аваль" , 79000, м. Львів, а/с №45) у правовідносинах за виконавчим листом за №2-3720/2010, виданим Києво-Святошинським районним судом Київської області на виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області №2-3720/10 від 23Л 1.2010 року за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
СУДДЯ Л.М.КОВАЛЬЧУК