Справа № 363/2540/22
Провадження № 2/366/133/23
іменем України
30 травня 2023 року смт.Іванків
Іванківський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Гончарука О.П.,
за участі секретаря Іванової Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Іванків Київської області у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
23 серпня 2022 року позивач звернулась до Вишгородського районного суду з вказаною позовною заявою, обґрунтовуючи її тим, що 14 вересня 2017 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, зареєстрований Печерським районним у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №2806. Дітей від шлюбу не має. Подальше сумісне життя з відповідачем однією сім'єю неможливе, оскільки між сторонами втрачено почуття кохання та бажання бути разом, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам. Подружні відносини припинені більше шести місяці до дна подання позову. Спільного господарства сторони не ведуть. Оскільки, подальше збереження шлюбу та примирення є не можливими, позивач просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем.
Після отримання судом відповіді на запит у порядку частини шостої статті 187 ЦПК України щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, ухвалою суду від 20 вересня 2022 справу передано за підсудністю до Іванківського районного суду Київської області .
Ухвалою від 5 січня 2023 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження.
До суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі, вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити. Після розірвання шлюбу залишити прізвище ОСОБА_1 . Не заперечувала проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини не явки суду не повідомлені.
Судові повістки про виклик до суду, надіслані відповідачу, повернулися до суду без вручення адресату з підстав «за закінченням терміну зберігання», при цьому згідно довідок про доставляння ОСОБА_1 смс-повідомлень про виклик його у судові засідання, вважається, що відповідач належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи.
Враховуючи наявність у матеріалах справи заяв позивача про розгляд справи у його відсутності, неявку відповідача у судове засідання без поважних причин, положення статті 223 ЦПК України, а також наявність умов, визначених у частині першій статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явилися, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Статтею 174 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 14 вересня 2017 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 14 вересня 2017 року Печерським районним у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 2806.
Як зазначає позивач, шлюбне життя з відповідачем не склалося через втрату почуття кохання та бажання бути разом. Шлюбно-сімейні відносини між ними припинені, спільного господарства не ведуть, у кожного свій бюджет. Примирення є неможливим.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із статтею 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України), шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-якої обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно частиною третьою статті 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до статті 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе та суперечитиме їхнім інтересам.
Як убачається із заяви, судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.
Керуючись статтями 21, 24, 56, 105, 110, 112-114 СК України, статтями 4, 12, 13, 77, 81, 206, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), який зареєстрований 14 вересня 2017 року Печерським районним у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 2806.
Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище « ОСОБА_1 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя: О.П. Гончарук