Справа 362/1622/23
Провадження 3/362/992/23
07.06.2023 року місто Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 130 КУпАП
встановив:
28.02.2023 о 23:10 год. с. Плесецьке Фастівського району Київської області по вул. Центральна, 164, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом (мотоцикл) Днепр МТ 11, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) та, у порушення вимог п. 2.5 ПДР України, відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння , що було зафіксовано на нагрудну бодікамеру № 1.
Крім того, відповідно до протоколу серії ААБ № 042353 від 15.03.2023, 15.03.2023 о 18:45 год. с. Плесецьке Фастівського району Київської області по вул. Пушкіна, 226, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом (мотоцикл) Днепр МТ 11, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер 6810» результат якого становить0,25 ‰. Тест № 1038. Такі дії ОСОБА_1 , який згідно з зазначеним протоколом допустив порушення п. 2.5 ПДР України, кваліфіковано поліцейськими за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судові засідання жодного разу не з'явився, про день, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином.
Так, судом на адресу проживання ОСОБА_1 , яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення з його слів, неодноразово надсилались судові повістки, частина з яких повернулась до суду через відсутність адресата за вказаною адресою, інша частина - за закінченням терміну зберігання.
Отже, суд здійснював виклики ОСОБА_1 у судові засідання за адресою реєстрації/проживання останнього, яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення з його слів.
Також судом здійснювався виклик ОСОБА_1 у судове засідання шляхом відповідної публікації на сайті суду.
Крім того, на теперішній час на офіційному сайті «Судова влада України» у режимі онлайн фіксуються дата і час кожного судового засідання всіх справ, які розглядаються судами України, за допомогою якого будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користатися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За приписами ч. 2 ст. 268 КУпАП не передбачена обов'язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП.
Крім того, на думку суду, ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість особисто або через представника у повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП. Він не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.
У силу ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У п.14 Рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд використав усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи, проте ОСОБА_1 , не виконуючи процесуальних обов'язків своєчасно з'являтися до суду за викликом, затягує розгляд справи, а тому суд розцінює поведінку останнього щодо неявки у судове засідання як намагання уникнути відповідальності.
За таких обставин суд приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то суд вважає, що вона підтверджується матеріалами справи, зокрема:
-даними акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів за яким у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, ОСОБА_1 мав пройти огляд за допомогою газоаналізатору «Alcotest-6810», однак він не проведений через його відмову;
-даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.02.2023;
-даними відеозапису події правопорушення, що відображена на електронному диску, долученому до матеріалів справи і переглянутому в судовому засіданні, де ОСОБА_1 з огляду на виявлені ознаки пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, на що останній відмовляється. З огляду на висловлену відмову ОСОБА_1 його повідомляють, що щодо нього буде складено адміністративний матеріал за ч. 1 ст. 130 КУпАП, жодних зауважень чи заперечень ОСОБА_1 не висловлює.
Щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП суд констатує, що обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП, є вчинення адміністративного правопорушення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.
Проте у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 042353 від 15.03.2023 згадана вище обов'язкова ознака складу правопорушення,передбаченого ч. 2 ст. 130КУпАП, не зазначена. Крім того, до матеріалів справи не надано жодного доказу піддання ОСОБА_1 адміністративному стягненню за одне з правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, протягом року.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини санкція, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпAП, за характером і наслідками фактично є кримінальною, а тому під час доведення винуватості у цій категорії справ належить застосовувати стандарт доведення «поза розумним сумнівом», який означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і обвинувачений є винним у його вчиненні.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок зміни правової кваліфікації адміністративного правопорушення.
Разом з тим, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У силу ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Отже, зурахуванням установлених обставин суд, не погіршуючи становище ОСОБА_1 , доходить висновку про перекваліфікацію його дій із ч. 2 ст.130 КУпАП на ч. 1 ст.130 КУпАП.
Щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол ААБ № 042353 від 15.03.2023), то суд вважає, що вона підтверджується матеріалами справи, зокрема:
-даним результатів приладу «Alkotest 6810, Драгер», тест № 1038 від 15.03.2023, згідно з яким виявлено 0,25 ‰;
-даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
-даними письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 15.03.2023, за якими в їх присутності водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» результат якого 0,25 ‰;
-даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.03.2023;
За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 КУпАП при накладені адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником такі іншими особами.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер вчинених правопорушень, їх рівнозначність, а також високий ступінь суспільної шкідливості даних правопорушень, особу винного, ступінь його вини, поведінку щодо неявки у судові засідання, та приходить до переконання про можливість застосування до особи адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У силу ст.40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись ст. ст. 221, 283-284, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд
постановив:
Об'єднати в одне провадження справи за № 362/1622/23 (провадження № 3/362/992/23), № 362/1676/23 (провадження № 3/362/1019/23) щодо ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, присвоїти об'єднаній справі № 362/1622/23.
ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягненні:
- за ч.1 ст.130 КУпАП виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік;
- за ч.1 ст.130 КУпАПу виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 536,80 гривень.
Штраф підлягає сплаті не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання становить три місяці із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя В.М. Дорошенко