Справа 362/700/23
Провадження 3/362/483/23
01.06.2023 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП
встановив:
29.12.2022 о 22:25 год. у смт. Дослідницьке Білоцерківського району Київської області по вул. Сільськогосподарській водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців, почервоніння обличчя) та, у порушення вимог п. 2.5 ПДР України, відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 у судові засідання не прибув жодного разу, 15.05.2023 до суду надійшла заява його захисника про проведення розгляду справи без участі ОСОБА_1 .
Захисник ОСОБА_1 - Устенко І.О. (діє на підставі договору № 303 від 09.02.2023 та ордеру серія АІ № 1231732) просив суд закрити цю справу за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що поліцейські порушили процедуру проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки не отримали ствердної відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що, на його думку, призвело до порушення його прав. Крім того, наголосив, що працівники поліції не залучили свідків відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді даної справи, суд установив таке.
Щодо правого регулювання порядку проходження огляну на стан сп'яніння та застосування правових норм до обставин цієї справи.
Диспозицiєю ч. 1 cт. 130 КУпAП передбачено відповідальність за:
1) кeрування трaнспортними зaсобами особами в cтані aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп'янiння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передачу кeрування трaнспортним засoбом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лiкарських препаратів;
3) вiдмову oсоби, яка кeрує тpанспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лiкарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння регулюється ст. 266 КУпАП.
Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання ст. 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (надалі - Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі - Інструкція № 1452/735).
Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 2, п. 3 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно із фабулою ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказаною нормою наступає, серед іншого, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки п.2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачає, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, альтернативу містить фіксування процедури проведення огляду або ж відмови від такої.
Щодо оцінки аргументів сторін і досліджених судом доказів.
У судовому засіданні було досліджено відеозапис події правопорушення, що відображений на електронному диску і долучений до матеріалів справи. Враховуючи застосування поліцейськими у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП технічних засобів відеозапису, даний запис можливий для відтворення, доданий до протоколу у встановленому законом порядку, а тому суд визнає його належним і допустимим доказом у даній справі.
Так, з цього доказу вбачається таке:
-на відеофайлі «2» водій ОСОБА_1 підтверджує факт вживання алкогольного напою (пляшку пива), однак просить його відпустити. З огляду на виявлені ознаки сп'яніння, працівники поліції пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки автомобіля або в закладі охорони здоров'я. Надалі ОСОБА_1 всіляко ухиляється від відповіді на вказану пропозицію працівників поліції, така пропозиція звучить неодноразово і у результаті ОСОБА_1 відмовляється пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку;
-на відеофайлі «3» зафіксовано оформлення цього протоколу і додатків до нього;
-на відеофайлі «4» завершується оформлення протоколу щодо ОСОБА_1 , останньому поліцейський роз'яснює його права;
-на відоефайл «5» зафіксовано, як водія ОСОБА_1 ознайомлюють з протоколом, там він надає свої письмові пояснення: «Не згоден», водночас не конкретизує саме з чим не погоджується;
-на відеофайлі «Усенко 1» ОСОБА_1 підтверджує факт керування транспортним засобом та факт вживання алкоголю на роботі. Відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння і неодноразово просить поліцейських його «відпустити» і «вчинити по-людськи», підтверджує, що вчинив неправильно. Поліцейські повідомляють ОСОБА_1 про здійснення відеофіксації.
При цьому, відображені на відеозаписі події повністю узгоджуються з іншими письмовими матеріалами справи, які були досліджені судом, а саме:
-даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.12.2022, який не було проведено через відмову ОСОБА_1 від такого огляду;
-даними акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів за яким у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, ОСОБА_1 мав пройти огляд за допомогою газоаналізатору «Alcotest-6810», однак він не проведений через його відмову;
-даними розписки ОСОБА_2 від 29.12.2022, зробленої на звороті протоколу про адміністративне правопорушення, про отримання транспортного засобу з метою доставки за місцем проживання власника.
Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам статті 266 КУпАП і пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, а саме: у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння та відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому законом порядкуз метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яке невиконане через відмову ОСОБА_1 . При цьому під час пропозиції йому пройти освідування поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису. Факт відсторонення водія від керування транспортним засобом підтверджується письмовою розпискою ОСОБА_2 від 29.12.2022.
Не зважаючи на процесуальну позицію ОСОБА_1 та його захисника щодо невизнання вини за ч.1 ст. 130 КУпАП, на переконання суду, надані докази на підтвердження його винуватості є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі.
Покликання сторони захисту щодо відсутності конкретної пропозиції пройти огляд на місці або в закладі охорони здоров'я суд відхиляє, з огляду на те, що цей факт вбачається з відеозапису події. Крім того, суд враховує, що у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення вказано лише «не згоден», при цьому будь-яких застережень щодо бажання проходити огляд на стан сп'яніння в медичному закладу останнім не висловлено.
Також суд вважає безпідставними покликання сторони захисту про відсутність свідків на місці події, оскільки за правилами ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд проводиться у присутності двох свідків лише в разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису. Відтак, долучений відеозапис є самостійним засобом доказування події адміністративного правопорушення.
Суд відхиляє твердженням сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не були роз'яснені його права, оскільки це спростовується його підписом у протоколі про адміністративне правопорушення у відповідній графі, а право ОСОБА_1 на захист по цій справі реалізовано.
Всі інші зауваження сторони захисту щодо порушення поліцейськими процедури оформлення цієї справи, то суд їх враховує і зауважує, що вони не спростовують фактичних обставини цієї справи і не свідчить про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 KУпAП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.
За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов'язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому клопотання про закриття справи на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП відхиляється.
Призначаючи адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, а саме його високий ступінь суспільної шкідливості, особи порушника, невизнання вини, та приходить до переконання про можливість застосування до особи адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП.
У силу ст.40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір
Керуючись ст. ст. 221, 283-284, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 дохід держави судовий збір у розмірі 536,80 гривень.
Штраф підлягає сплаті не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання становить три місяці із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя В.М. Дорошенко