Справа № 163/783/23 Провадження №33/802/378/23 Головуючий у 1 інстанції:Павлусь О. С.
Доповідач: Гапончук В. В.
07 червня 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
судді - Гапончука В.В.,
за участю
представника Волинської митниці - Пікалюка М.С.,
захисника ОСОБА_1 - Ульчака Б.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Ульчака Богдана Івановича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 11 травня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 , виданий 09 липня 2018 року органом 0701, РНОКПП невідомий, до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.481 МК України,
Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 11.05.2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 01.12.2020 року через митний пост «Ягодин» Волинської митниці Держмитслужби для особистого користування ввіз на територію України автомобіль «Skoda Octavia», литовський номерний знак НОМЕР_2 , кузов номер № НОМЕР_3 , в режимі тимчасового ввезення в Україну на строк до 1 року, тобто до 01.12.2021 року, перевищив строк тимчасового ввезення цього транспортного засобу більше ніж на 30 діб, що було виявлено 30.03.2023 року під час перетину ним кордону на митному посту «Устилуг» Волинської митниці, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.6 ст.481 МК України (а.с.26-28).
Не погоджуючись із постановою судді захисник Ульчак Б.І. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити. Вказує, що провадження у справі підлягає закриттю, оскільки строк притягнення до відповідальності його довірителя, передбачений ст.467 МК України закінчився. Крім того просить застосувати як міру покарання конфіскацію вказаного транспортного засобу.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, який підтримав останню з мотивів, викладених в ній, та просив її задовольнити, представника митниці, який проти задоволення апеляційної скарги заперечив, приходжу до наступного висновку.
Згідно вимог ст.294 КпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно із ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Відповідно до ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався.
Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку.
Згідно з ст.495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.103 МК України митний режим тимчасового ввезення - це режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Відповідно до ч.2 ст.108 МК України строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути реекспортовані відразу ж після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.
Стаття 380 МК України визначає особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування на митну територію України.
Так, ч.6 ст.481 МК України передбачає відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.
Аналіз вищевказаних норм митного законодавства України дає підстави для висновку, зокрема, що транспортні засоби особистого призначення, ввезені громадянами-резидентами, а також громадянами-нерезидентами в митному режимі тимчасове ввезення, використовуються виключно всередині країни тимчасово, тобто мають визначені проміжки часу, за порушення яких передбачені штрафи.
Протоколом про порушення митних правил 0107/20500/23 від 31.03.2023 року зафіксовано факт перевищення ОСОБА_1 більше, ніж на 30 діб строку тимчасового ввезення на митну територію України автомобіля «Skoda Octavia», литовський номерний знак НОМЕР_2 , кузов номер № НОМЕР_3 , який був ним 01.12.2020 року тимчасово ввезений для особистого користування в режимі тимчасового ввезення в Україну на строк до 1 року, тобто до 01.12.2021 року, що також підтверджується іншими доказами.
Витягом з модуля "Диспетчер зони митного контролю та Пасажирського пункту пропуску" програмного комплексу АСМО "Інспектор" підтверджуються обставини оформлення зобов'язання про зворотнє вивезення зазначеного транспортного засобу. Письмовими поясненнями порушника стверджується визнання особою факту несвоєчасності його реекспорту.
Таким чином зазначені факти свідчать про порушення митних правилОСОБА_1 , відповідальність за яке встановлена у ч.6 ст. 481 МК України.
Як в суді першої, так і апеляційної інстанції захисник особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, вказував, що причиною невиконання зобов'язання про зворотне вивезення транспортного засобу стала поломка автомобіля, однак жодними належними доказами це не підтвердив, як і такого факту.
Отже обставин, що об'єктивно та відповідно до закону перешкоджали б йому виконати зобов'язання реекспорту транспортного засобу, адвокат порушника не навів.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про закінчення строків притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки днем виявлення правопорушення слід вважати 01.12.2021 року, то вони є безпідставними. Так зазначені доводи були предметом розгляду в місцевому суді і правильно визнані необґрунтованими, Апеляційний суд їх відхиляє як такі, що побудовані на власному трактуванні норм митного законодавства.
За змістом ч.1 ст.467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Факт ввезення ОСОБА_1 автомобіля на територію України мав місце 01 грудня 2020 року.
Строк зворотного вивезення транспортного засобу за обставинами цієї справи збіг 01 грудня 2021 року, а з 02 грудня 2021 року почалась бездіяльність ОСОБА_1 щодо виконання обов'язку вивезення автомобіля за межі митної території України, яка тим самим утворює триваюче правопорушення.
Моментом закінчення триваючого правопорушення є його припинення винною особою або виявлення компетентним органом.
Триваюче правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , було виявлено 30 березня 2023 року і таким чином вказана дата є моментом закінчення триваючого правопорушення.
Враховуючи зазначене місцевий суд дійшов вірного висновку, що підстави для застосування положень ч.1 ст.467 МК України по справі відсутні.
Також не є спроможними доводи апеляційної скарги про надмірну суворість накладеного адміністративного стягнення.
Так відповідно до вимог ст.33 КпАП України при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень
Як встановлено апеляційним судом вказані вимоги закону судом першої інстанції при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення були дотримані в повному обсязі.
Відповідно до ст.23 КпАП України адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Частиною 6 статті 481 МК України передбачена відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування. За вчинення правопорушення передбаченого ч.6 ст.481 МК України, передбачено адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.
Як вбачається з постанови при накладенні стягнення суддя врахував характер скоєного, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та майновий стан та призначив стягнення у виді штрафу у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке, на думку судді, відповідає меті виховання правопорушника та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про необхідність накладення саме такого стягнення, а також про відсутність підстав для застосування конфіскації транспортного засобу, оскільки в справі відсутні докази збереження автомобіля «Skoda Octavia», кузов номер № НОМЕР_3 , та достовірна інформації про місце його знаходження, тим паче, що захисник вказував на технічну несправність автомобіля.
Враховуючи зазначене суд першої інстанції, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , дотримався вимог ст.33 КпАП України, та призначив адміністративне стягнення з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції ч.6 ст.481 МК України, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст.280 КпАП України, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію його дій та обґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови судді не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КпАП України,ст.528 МК України,
Апеляційну скаргу захисника Ульчака Богдана Івановича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 11 травня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.481 МК України залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.