06 червня 2023 року
м. Київ
справа № 520/7346/2020
адміністративне провадження № К/9901/1169/21
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД МАРИН» до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про стягнення суми, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 (суддя - Горшкова О.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 (головуючий суддя - Спаскін О.А., судді: Присяжнюк О.В., П'янова Я.В.) у справі №520/7346/2020.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНД МАРИН» (далі - ТОВ «ГРАНД МАРИН») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області щодо неповернення сум надмірно сплачених коштів;
стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області на користь ТОВ «ГРАНД МАРИН» суму надмірно сплаченої пені в розмірі 690 781,32 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що судовими рішеннями встановлено факт неправомірного нарахування ГУ ДПС у Харківській області штрафних санкцій відповідно до податкових-повідомлень рішень, внаслідок скасування яких в інтегрованій картці підприємства відповідачем мали бути внесені зміни щодо коригування заборгованості. Однак, ГУ ДПС у Харківській області на неіснуючу заборгованість ТОВ «ГРАНД МАРИН» ГУ ДПС у Харківській області було додаткового нараховано пеню, яку позивачем, з метою приведення у відповідність даних інтегрованої картки, було сплачено. Таким чином, ТОВ «ГРАНД МАРИН» надмірно сплачену пеню, яка у відповідності до вимог статті 43 Податкового кодексу України підлягає поверненню, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020, адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у Харківській області звернулося із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2020, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
В обґрунтування своїх доводів ГУ ДПС у Харківській області зазначає, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки аргументам відповідача щодо передчасності позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України 690781,32 грн за відсутності будь-яких рішень контролюючого органу або суду про визнання протиправним нарахування пені, а також відсутності рішень про зобов'язання контролюючого органу провести в інтегрованих картках обліку податку на прибуток коригування сум пені.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України (підпункт в) абзацу третього пункту 87.1 статті 87 Кодексу).
Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2016 по справі № 820/1675/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016, встановлено факт правомірного погашення позивачем грошових зобов'язань за податку на прибуток за 2015 рік.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зокрема, судом встановлено, що з метою сплати самостійно задекларованих грошових зобов'язань з податку на прибуток: за 2015 рік, 1 квартал 2016 року, 1 півріччя 2016 року, 9 місяців 2016 року, 1 квартал 2017 року позивачем у 2016-2017 роках були подані, у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість із заявами про повернення сум бюджетного відшкодування шляхом зарахування цих коштів у рахунок погашення грошових зобов'язань з податку на прибуток за спірний період.
В уточнюючих розрахунках був визначений порядок бюджетного відшкодування (заповнено рядок 20.2.2) та у табличній частині розділу б Додатку 4 наведено: код бюджетної класифікації: 11021000; рахунок у Держказначействі: 33114318700200; назва платежу ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ.
Також постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2016 по справі № 820/1675/16 встановлено, що судове рішення в частині зобов'язального припису відобразити в інтегрованій картці платника податку відсутність непогашеної податкової заборгованості у розмірі 2 913 416,01 грн. відповідачем виконано не було з посиланням на відсутність такої заборгованості.
В подальшому, ГУ ДФС у Харківській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.02.2019 №0014945005, №0014925005 на загальну суму 1 397 748,30 грн. за порушення строку сплати податку на прибуток підприємств, що відбулось внаслідок утворення податкового боргу через бездіяльність податкового органу у зв'язку з незабезпеченням повернення з бюджету сум бюджетного відшкодування за декларацією за 2015 рік, які оскаржено в судовому порядку.
Так, в межах справи №520/2486/19 встановлено, за спірний період ТОВ «ГРАНД МАРИН» задекларовано до сплати грошові зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 6180200,32 грн, які були погашені шляхом подання уточнюючих декларацій з ПДВ із заявами про бюджетне відшкодування у рахунок сплати грошових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 7447004 грн.
Крім того, суму грошових зобов'язань з податку на прибуток за 1 квартал 2017 року в розмірі 235195,00 грн. сплачено підприємством грошовими коштами в повному обсязі за платіжними дорученнями №№ 1446, 1801,1820,1821, 1861.
Судом встановлено факт неправомірного нарахування ТОВ «ГРАНД МАРИН» заборгованості з податку на прибуток та вжиття підприємством всіх можливих заходів з метою погашення такої заборгованості (з метою уникнення нарахування подальших штрафних санкцій у вигляді пені), що, однак, не було відображено контролюючим органом в ІКП платника податків шляхом проведення відповідних коригувань (за факту відсутності заборгованості), наслідком чого стало неправомірне нарахування податковим органом ТОВ «ГРАНД МАРИН» пені у розмірі 690781,32 грн. за відсутності заборгованості та її відображення у Інтегрованій картці платника.
У доводах касаційної скарги ГУ ДФС у Харківській області зазначає, що 16.12.2020 Верховним Судом прийнято постанову, відповідно до якої рішення у справі №520/2486/19 скасовано та направлено справу на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 № 3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, Верховним Судом з'ясовано, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2021 у справі №520/2486/19, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 27.02.2019 № 0014945005 та № 0014925005.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що нараховану пеню у розмірі 690781,32 грн. було погашено підприємством 08.06.2017 за платіжним дорученням від 08.06.2017 № 1821, що зафіксовано в інтегрованій картці платника податків та не заперечувалось відповідачем.
19.06.2020 ТОВ «ГРАНД МАРИН» подано до ГУ ДПС у Харківській області заяву про повернення надмірно зарахованих коштів пені, у розмірі 690781,32 грн., сплачену платіжним дорученням від 08.06.2017 № 1821.
Листом від 19.06.2020 № 22843/10/90-40-50-04-12, ГУ ДПС у Харківській області повідомлено ТОВ «ГРАНД МАРИН», що пеня у розмірі 690781,32 грн. була нарахована підприємству автоматично, на суму грошового зобов'язання за період з 09.06.2016 по 08.06.2017, визначеного платником податків по податковій звітності з податку на прибуток та не сплаченого у встановлені законодавство строки після погашення податкового боргу.
Згідно з пунктом 14.1.115 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань встановлений статтею 43 Податкового кодексу України та Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787.
Пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Відповідно до пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Згідно з положеннями пунктів 43.4, 43.5 статті 43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митих політику.
Порядком про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі - Порядок), визначено алгоритм дій державних органів та їх взаємовідносини в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань.
Відповідно до пункту 3 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватися шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім'я органу Казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв'язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи).
Пунктом 4 Порядку визначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до державного бюджету платежів в іноземній валюті здійснюється у валюті платежу з валютних рахунків Державної казначейської служби України (далі - Казначейство України), відкритих на ім'я Казначейства України в банках, або у гривневому еквіваленті іноземної валюти, розрахованому за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату повернення коштів з бюджету, з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, про що платник зазначає у своїй заяві.
Згідно з пунктом 5 Порядку подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Таким чином, враховуючи те, що погашення заборгованості ТОВ «ГРАНД МАРИН» з податку на прибуток відбулось шляхом проведення підприємством платежів та уточнення зобов'язань за минулі періоди, з огляду на відображення такої заборгованості в ІКП підприємства та нездійснення податковим органом відповідних коригувань в ІКП платника податків, внаслідок чого ТОВ «ГРАНД МАРИН» було обтяжено додатковим обов'язком щодо сплати неправомірно нарахованої пені на неіснуючу заборгованість, суди дійшли вірного висновку, що ТОВ «ГРАНД МАРИН» має право на повернення сплаченої підприємством пені у розумінні статті 43 Податкового кодексу України, а ГУ ДПС у Харківській області допущено протиправну бездіяльність щодо неповернення сум надмірно сплачених коштів (пені).
Касаційна скарга контролюючого органу є ідентичною апеляційній скарзі та запереченням на адміністративний позов, контролюючим органом інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в апеляційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права відповідачем не наведено.
За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення даного позову.
За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 у справі №520/7346/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття , є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова