06 червня 2023 року
м. Київ
справа № 400/3781/22
адміністративне провадження № К/990/18455/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року у справі №400/3781/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до керівника Управління внутрішнього контролю Державного бюро розслідувань Чобітка Богдана Петровича, Директора Державного бюро розслідувань Сухачова Олексія Олександровича та Державного бюро розслідувань про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
10 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просила:
- визнати неправомірними дії керівника Управління внутрішнього контролю Державного бюро розслідувань Чобітка Богдана Петровича щодо:
складання службових записок №2/10-10/6/22 від 14 березня 2022 року та №10/10-10/22 від 11 квітня 2022 року відповідно про проведення службового розслідування стосовно керівника Управління міжнародного співробітництва ДБР ОСОБА_1 та відсторонення її від посадових (службових) обов'язків;
складання проектів наказів №131 від 14 березня 2022 року про проведення службового розслідування на предмет причетності до невиконання чи неналежного виконання обов'язків керівника Управління міжнародного співробітництва ДБР ОСОБА_1 ;
внесення змін до наказу ДБР від 14 березня 2022 року №131 «Про проведення службового розслідування» стосовно керівника Управління міжнародного співробітництва ДБР ОСОБА_1 про відсторонення її від виконання посадових (службових) обов'язків;
скерування зазначених службових записок та проектів наказів Директору ДБР;
- визнати службові записки керівника Управління внутрішнього контролю ДБР ОСОБА_2 за №2/10-10/6/22 від 14 березня 2022 року про проведення службового розслідування стосовно керівника Управління міжнародного співробітництва ДБР ОСОБА_1 та за №10/10-10/22 від 11 квітня 2022 року про її відсторонення від виконання посадових (службових) обов'язків такими, що припинили свою дію;
- визнати неправомірними дії керівника Управління внутрішнього контролю ДБР ОСОБА_2 щодо порушення строків службового розслідування;
- визнати протиправною бездіяльність Директора ДБР, яка полягає у відмові від закриття службового розслідування, що проводиться на підставі наказу ДБР №131 від 14 березня 2022 року (в редакції наказу №156 від 11 квітня 2022 року) про проведення службового розслідування на предмет причетності до невиконання чи неналежного виконання обов'язків керівником Управління міжнародного співробітництва ДБР ОСОБА_1 та зобов'язати директора ДБР закрити вказане службове розслідування;
- визнати неправомірними дії керівника Управління внутрішнього контролю ДБР Чобітка Б.П. щодо проведення службового розслідування стосовно керівника Управління міжнародного співробітництва Державного бюро розслідувань ОСОБА_1 на предмет порушення законодавства у сфері охорони державної таємниці; порушення строків проведення цього службового розслідування;
- визнати протиправною бездіяльність Директора ДБР, яка полягає у відмові від закриття службового розслідування стосовно керівника Управління міжнародного співробітництва ДБР ОСОБА_1 на предмет порушення законодавства у сфері охорони державної таємниці, скасуванні наказу №ВС/1-ос/дск/д від 31 березня 2022 року про припинення доступу до державної таємниці протиправною та зобов'язати директора ДБР закрити вказане службове розслідування зі скасуванням вказаного наказу.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року відмовлено в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року змінено, доповнено мотивувальну частину рішення правовими підставами для відмови у задоволенні позовних вимог.
22 травня 2023 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Оскаржуючи судові рішення, скаржник посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд наголошує, що пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України є відсилочною нормою, тому обґрунтування необхідності касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв'язку із посиланням на відповідний підпункт та частину статті 353 КАС України, проте позивач конкретного підпункту та частини статті 353 КАС України не зазначила.
З огляду на це, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з судовими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Отже, скаржником не викладено передбачені статтею 328 КАС України умови, за яких оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року у справі №400/3781/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до керівника Управління внутрішнього контролю Державного бюро розслідувань Чобітка Богдана Петровича, Директора Державного бюро розслідувань Сухачова Олексія Олександровича та Державного бюро розслідувань про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя Н.А. Данилевич