06 червня 2023 року
м. Київ
справа № 320/4425/22
адміністративне провадження № К/990/19252/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу перевіривши касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 січня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі №320/4425/22 за позовом Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради до Державної аудиторської служби України, третя особа - Приватне акціонерне товариство "Бориспільський комбінат будівельних матеріалів" про визнання протиправним та скасування висновку,
Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач), третя особа - Приватне акціонерне товариство "Бориспільський комбінат будівельних матеріалів" (далі - третя особа, ПАТ "Бориспільський комбінат будівельних матеріалів"), в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок від 18.02.2022 за результатами моніторингу закупівлі №UA-2021-12-09-002919-b.
03 січня 2023 року рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року, адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано висновок Державної аудиторської служби України від 18.02.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-09-002919-b.
Стягнуто на користь Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради (ідентифікаційний код 35652032, місцезнаходження: 08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд.72) судовий збір у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної аудиторської служби України (ідентифікаційний код 40165856, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд.4).
На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду відповідачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 29 травня 2023 року.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд вважає зазначити наступне.
У касаційній скарзі відповідачем зазначено, що вона подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
На обґрунтування зазначеної підстави оскарження судових рішень позивач вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у правовідносинах, а саме пункту 1 частини першої статті 31, абзацу 2 пункту 2 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».
Проте, подаючи касаційну скаргу на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник касаційної скарги, вказавши норми закону, які на його думку, суд апеляційної інстанції неправильно застосував, щодо питання застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, водночас не обґрунтував у чому саме полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права, та, як на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися, не аргументувавши яким чином висновок Верховного Суду щодо указаних ним норм буде мати вплив для вирішення цього спору по суті, за обставин установлених судами саме у цій справі, що мають індивідуальні ознаки.
Аналізуючи доводи касаційної скарги в цій частині, Верховним Судом установлено, що зміст касаційної скарги викладено шляхом опису обставин справи з посиланням на норми права, які на думку заявника, регулюють спірні правовідносини, проте зазначені скаржником норми права, щодо застосування яких відсутній висновок Верховного Суду, у спірних правовідносинах є загальними нормами, а касаційна скарга не містить обґрунтованих мотивів їх неправильного застосування відносно до предмета спору та висновків судів саме у цій справі.
Зазначене дає підстави для висновку, що у касаційній скарзі формально зазначено про відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування норм права, а доводи скарги наведені безвідносно до предмета спору та висновків судів.
Крім того, Суд зауважує, що Верховним Судом сформовано сталу практику щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, зокрема, у постановах Верховного Суду у справах №400/4705/20, №260/2993/21, №280/8475/20, №160/7953/21.
Таким чином, за встановлених обставин, Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено наявності підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, з огляду на сформовану Верховним Судом сталу практику щодо застосування норм права у спірних правовідносинах.
Інші доводи та аргументи заявника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.
Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи приписи пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, та не викладення відповідачем підстав для касаційного оскарження судових рішень у даній справі, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, з огляду на сформовану сталу практику щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 січня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі №320/4425/22 за позовом Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради до Державної аудиторської служби України, третя особа - Приватне акціонерне товариство "Бориспільський комбінат будівельних матеріалів" про визнання протиправним та скасування висновку - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Шевцова