про відмову у відкритті касаційного провадження
06 червня 2023 року
м. Київ
справа № 390/1026/21
адміністративне провадження № К/990/15644/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2022 у справі №390/1026/21 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Аджамської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, третя особа: ОСОБА_3 , про визнання протиправними та скасування рішення, наказу,
У липні 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до Кіровоградського районного суду Кіровоградської області з позовом до Аджамської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, третя особа: ОСОБА_3 , у якому просили:
- визнати протиправним та скасування рішення 4 сесії 8 скликання Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 25.02.2021 №280 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність» ОСОБА_3 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3522581500:52:000:0094, загальною площею 2,00 га, розташованої на території Веселівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 15.10.2020 №11-14385/14-20-Сг, яким погоджено ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3522581500:52:000:0094, загальною площею 2,00 га, розташованої на території Веселівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.
Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17.12.2021 адміністративну справу, у порядку статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), передано на розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 провадження у справі закрито відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Роз'яснено позивачам, що спір належить розглядати у порядку цивільного судочинства.
На вказану ухвалу суду першої інстанції позивач - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду, в якій просила її скасувати, справу направити до суду першої інстанції за встановленої підсудності.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2022 ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 залишено без змін.
Не погоджуючись із ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17.12.2021, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали апеляційну скаргу до Кропивницького апеляційного суду.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 06.03.2023 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17.12.2021 відмовлено відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 358 ЦПК України.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.03.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17.12.2021 та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 06.03.2023 у цій справі.
26.04.2023 ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2022 у справі №390/1026/21.
Ухвалою Верховного Суду від 04.05.2023 визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2022 року у справі №390/1026/21. Касаційну скаргу залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом подання заяви, в якій скаржникові слід навести інші підстави та надати відповідні докази для поновлення строку на касаційне оскарження.
22.05.2023 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків касаційної скарги зазначених в ухвалі Верховного Суду від 04.05.2023, в якій скаржник наводить інші причини для поновлення строку.
Оцінивши доводи заявника про поновлення строку на касаційне оскарження, проаналізувавши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на касаційне оскарження та задоволення клопотання про поновлення цього строку, виходячи з такого.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник обґрунтовує тим, що поки касаційна скарга на рішення суду про повернення позовної заяви перебувала на розгляді у Касаційному цивільному суді, позивач вправі був очікувати позитивного перегляду оскарженого судового рішення. На час та тривалість перегляду справи судом касаційної інстанції він не міг вплинути, ці чинники перебували поза його волею чи бажанням. Також зазначає, що позивач розраховував на позитивне вирішення справи №390/1026/21 на його користь і усвідомлював, що всі матеріали справи були витребувані Верховним Судом, а тому не передбачав та не міг передбачати можливості звернення до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду..
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
У цій справі строк на касаційне оскарження заявник пропустив, оскільки оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене 19.05.2022, а касаційна скарга подана 26.04.2023 (згідно з відтиском штемпеля оператора поштового зв'язку «Укрпошта» на конверті, у якому надійшла касаційна скарга), тобто через 11 (одинадцять) місяців.
Залишаючи без руху цю касаційну скаргу, колегія Верховного Суду зазначила, що позивачі не скористалися своїм правом на подання касаційної скарги на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2022 у справі №390/1026/21 у строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Натомість вирішили оскаржувати ухвалу Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17.12.2021.
Неправильне розуміння позивачами норм процесуального законодавства у частині апеляційного та касаційного оскарження судових рішень не є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2022 у справі №390/1026/21. Посилання скаржника на те, що у мотивувальній частині постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2022 зазначено про те, що вимоги позивача, викладені в апеляційній скарзі про направлення справи за підсудністю відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки судом апеляційної інстанції не приймається рішення про закриття провадження у справі, відповідно до вимог частини 3 статті 319 КАС України означало те, що направляє за встановленою підсудністю той суд, який прийняв рішення про закриття провадження у справі, тобто у даному випадку Кіровоградський окружний адміністративний суд, а не те, що відповідні вимоги взагалі відхиляються адміністративним судом.
Заява про усунення недоліків не містить доводів, які можуть спростувати вищезазначене.
Також, посилання скаржника на наявність об'єктивних перешкод у своєчасній реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень в порядку, встановленому КАС України є безпідставними, оскільки за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Зазначені у касаційній скарзі та заяві про усунення недоліків обставини (зокрема, невірне тлумачення норм чинного процесуального законодавства та судових рішень), якими скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску ним строку на касаційне оскарження, не дають підстав для того, щоб вважати їх об'єктивними та непереборними.
Таким чином клопотання скаржника про поновлення прощеного строку на звернення із касаційною скаргою не підлягає задоволенню.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, неодноразово вказувалось, що право на доступ до судочинства, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним, воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21.12.2010 у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», пункту 53 рішення ЄСПЛ від 08.04.2010 у справі «Меньшакова проти України»). За висновком, викладеним в рішенні від 18.10.2005 у справі «МПП «Голуб» проти України», право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними меж.
Згідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
За таких обставин, скаржниками не виконані вимоги ухвали Верховного Суду від 04.05.2023 року щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись ст. 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Відмовити у задоволені клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2022 у справі №390/1026/21.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2022 у справі №390/1026/21.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб